2-2650/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2010 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Данковській С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду із позовом, уточненим в процесі розгляду справи, в якому зазначає, що 24.03.2010 року між ним та відповідачем було укладено договір процентної позики, відповідно до якого позивач надав відповідачеві позику в розмірі 1200 грн., а відповідач зобов’язався повернути позику у строк до 7.04.2010 року, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 30 % на місяць.
Посилаючись на те, що у зазначений строк відповідач борг не повернув, вимогу добровільно погасити суму заборгованості не задовольнив, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1 200 грн. 00 коп., суму процентів за користування кредитом в розмірі 1008 грн. 00 коп. та суму пені за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 840 грн. 00 коп. та судові витрати.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги за вказаними підставами та вимагав задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, судова повістка повернута до суду за закінченням терміну зберігання, згідно вимог ст. 74 ЦПК України У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за їх адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. На підставі ст. ст. 224-226 ЦПК України справу розглянуто на підставі наявних у справі доказів без участі відповідача.
Дослідивши надані письмові докази, заслухавши пояснення позивача, заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Як вбачається з наданого суду договору позики 24.03.2010 року між ним та відповідачем було укладено договір процентної позики, відповідно до якого позивач надав відповідачеві позику в розмірі 1200 грн., а відповідач зобов’язався повернути позику у строк до 7.04.2010 року, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 30 % на місяць.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов позивач надав оригінал договору позики від 24.03.2010 року.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з наданої суду розписки, відповідач зобов’язався повернути позику до 7.04.2010 року.
Як встановлено з пояснень позивача, у термін, зазначений в договорі відповідач суму боргу не повернув.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що зобов’язання, що виникло між позивачем та відповідачем, належним чином у визначений строк виконано не було.
Як передбачено ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики від 24.03.2010 року в сумі 1 200 грн. 00 коп.
Як передбачено ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як встановлено п. 2.2 Договору позики від 24.03.2010 року щомісячний розмір процентів за користування грошовими коштами складає 30 %, тому з відповідача підлягає стягненню сума процентів за користування кредитом в розмірі 1008 грн. 00 коп.
Як передбачено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
П. 5.1. договору позики встановлено обов’язок відповідача сплатити на користь позивача пеню в розмірі 1% від розміру позики за кожен день прострочення повернення позики у випадку порушення відповідачем строку повернення позики, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 840 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума понесених позивачем судових витрат, підтверджених наданими оригіналами квитанцій.
На підставі ст. ст. 3, 10, 60, 88, 169, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 533, 536, 549, 625, 1050, 1047, 1046 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 1 200 грн. 00 коп., суму процентів за користування кредитом в розмірі 1008 грн. 00 коп. та суму пені за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 840 грн. 00 коп., суму судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 120 грн. 00 коп., а всього стягнути 3 219 (три тисячі двісті девятнадцять) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.А.Галущенко