УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
17 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Захарчука С.В.
суддів: Андрушкевича С.З., Слісарчука В.А.
прокурора Філь С.В.
адвоката ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_2
законного представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями законного представника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2, ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_1 на вирок Новоград – Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, навчався на 3 курсі Новоград – Волинського промислово – економічного технікуму, не судимого, не одруженого;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, навчався на 3 курсі Новоград – Волинського промислово – економічного технікуму, не судимого, не одруженого,
засуджено кожного:
- за ст. 289 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;
Справа №514 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кузьменко В.В.
Категорія ст.289ч.3, 186 ч.2,342 КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
- за ст.186 ч.2 КК України -4 роки позбавлення волі;
- за ст. 342 ч.2 КК України – 20 діб арешту.
На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визначено остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш, суворим – п’ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_9 і ОСОБА_10, вирок щодо яких не оскаржується.
Згідно вироку, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 визнані винними і засуджені за те, що 18 травня 2009 року близько 21 год., знаходячись в міському парку культури та відпочинку в м. Новоград –Волинський по вул. Шевченка, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перший - неповнолітній ОСОБА_11 запропонував неповнолітньому ОСОБА_6, ОСОБА_9, та ОСОБА_10, які також перебували в стані алкогольного сп'яніння, заволодіти автомобілем таксі з метою послідуючого його продажу і використання отриманих коштів на власні потреби, на що останні погодились, тим самим вступивши в попередню злочинну змову.
Безпосередньо після цього, реалізуючи спільний злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, прослідували до стоянки таксі біля автовокзалу в м, Новоград - Волинський по вул, Шевченка, 45, Під час руху ОСОБА_9, запропонував план узгоджених дій по незаконному заволодінню автомобілем, згідно з яким він особисто замовить таксі до Новоград-Волинського району, в який вони сядуть в наступному порядку : він на місце переднього пасажира, а ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на заднє сидіння, Під час поїздки до даного населеного пункту водій таксі на їх пропозицію зупинить автомобіль в безлюдній місцевості, де він, ОСОБА_9, першим нанесе удар таксистові, після чого ОСОБА_10 Олекасандр та ОСОБА_5 витягнуть таксиста з салону автомобіля і вчотирьох поб'ють його і таким чином заволодіють автомобілем. З запропонованим ОСОБА_9, планом спільних дій погодилися всі учасники з змови.
Прибувши на стоянку таксі, розташовану поблизу автовокзалу м. Новоград- Волинського, діючи на виконання спільної попередньої домовленості, ОСОБА_9 домовився про поїздку до с. Ярунь Новоград-Волинського району з водієм ОСОБА_13 , потерпілим по даній справі.
Після чого усі засуджені зайняли місця пасажирів в даному автомобілі таксі згідно установленої домовленості. Під час руху на вказаному таксі ОСОБА_5, реалізуючи спільний злочинний намір, за межами населеного пункту в безлюдному місці для спільного застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого та послідуючого незаконного заволодіння автомобілем, імітував телефонний дзвінок на свій мобільний телефон та розмову про недоцільність поїздки до кінцевого пункту замовлення, оскільки за пасажирами виїхали назустріч, ОСОБА_8 тому водій ОСОБА_13 зупинив таксі в безлюдній місцевості неподалік с. Майстрова Воля Новоград-Волинського р-ну. Після зупинки автомобіля таксі, близько 23 год, 18 травня 2009 року, реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, на виконання попередньої домовленості, вийшли з салону автомобіля В цей час ОСОБА_9, з ОСОБА_6 стали наносити руками удари водію по голові, після чого витягнули за руки з салону автомобіля та всі разом почали наносити удари потерпілому, застосували до потерпілого насильство. що є небезпечним для його життя та здоров'я, спричинивши йому легке тілесне ушкодження із короткочасним розладом здоров'я.
Після цього засуджені заволоділи автомобілем вартістю 77649,42 грн. і мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_13 вартістю 665 грн.
Крім того, засуджені вчинили опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службового обов’язку, які намагалися їх затримати.
В апеляціях:
засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6
просять звільнити їх від відбування покарання, посилаються на те, що вони скоїли злочини будучи неповнолітніми, раніше не судимі і не притягувалися до кримінальної відповідальності, являються потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофі, характеризується позитивно за місцем проживання та навчання, хворіють. Батько є інвалідом. Судом не враховано також клопотання громадської організації та потерпіли, які просили не позбавляти волі.
Законний представник ОСОБА_3 просить змінити вирок суду та звільнити засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробування. Вважає, що при ухваленні вироку суд неналежним чином врахував пом’якшуючи обставини. не враховано також те,
Адвокат ОСОБА_1 змінити вирок суду, пом’якшити ОСОБА_5 і ОСОБА_6 покарання, застосувавши до них ст.104 КК України та звільнивши їх від відбування покарання. Вважає, що призначене покарання засудженим не відповідає особі засуджених, оскільки за своїм розміром є явно несправедливим.
Заслухавши доповідача, засуджених, законного представника і адвоката ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляцій, міркування прокурора про залишення апеляцій без задоволення, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено, не оспорюються в апеляціях і підтверджується розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку першої інстанції доказами і є правильними.
Дії засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_12 за ст.ст. 289 ч.3.,186 ч.2,342 ч.2 КК України кваліфіковані вірно.
Покарання ОСОБА_11 і ОСОБА_12 за зазначеними законами призначене з дотриманням вимогам ст. 65 КК Україн, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, ролі кожного у вчиненому.
Підстав для пом'якшення засудженим покарання колегія суддів не знаходить, оскільки вони не розкаялись у вчинених злочинах і посередньо характеризуються та вчинили злочини, два із яких відносяться до тяжких.
Судом при призначенні покарання враховані всі пом'якшуючи обстави
в тому числі і ті, на які робиться посилання в апеляціях, і судом у зв'язку з ц
правильно застосовано ст.69 КК України і призначене покарання нижче
найнижчої межі. ^
Призначене покарання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 колегія суддів вважає справедливим, необхідним та достатнім для їх виправлення й попередження нових злочинів.
Істотних порушень кримінально - процесуального закону України не виявлено.
Підстав для зміни чи скасування вироку, з мотивів викладених у скаргах, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 законного представника ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоград - Волинського міськрайонного суду від 20 квітня 2010 року щодо ОСОБА_14 та ОСОБА_6 - без зміни.
Судді