ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2007 р. | № 19/160-14/472 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. –головуючого, |
Козир Т.П., |
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" |
на рішення та постанову | господарського суду Полтавської області від 29 вересня 2006 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року |
у справі | № 19/160-14/472 |
господарського суду | Полтавської області |
за позовом | ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" |
до | 1. ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта" 2. ТОВ "Татарстан-Експорт" |
про | стягнення 1 423 грн. 50 коп. |
за участю представників сторін |
від позивача –Чурсіна В.В. | від відповідача-1 –Горолюк С.О. відповідача-2 –ТОВ "Татарстан-Експорт" - ліквідовано |
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта" та ТОВ "Татарстан-Експорт" про стягнення 1423 грн. 50 коп. за нестачу дизельного пального.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт", посилаючись на Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, зазначено про відвантаження ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта" нафтопродуктів, а саме –дизельного палива, що надійшло у вагоно-цистерні № 74221821 у недостатній кількості, яку було зазначено у залізничній накладній № 43178196.
В процесі розгляду справи № 19/160-14/472 ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" заявив клопотання про відмову від позовних вимог до ТОВ "Татарстан-Експорт".
Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2006 у справі № 19/160-14/472 (суддя Плеханова Л.Б.) у позові відмовлено.
Місцевий господарський суд, посилаючись на Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, зазначає про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт", зважаючи на те, що документи, надані останнім на підтвердження порушення з боку ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта", зокрема, акт прийомки нафтопродуктів за кількістю № 237/16 від 08.11.2004 та акт експертизи № 1-444/1 від 10.11.2004, не являються належними доказами наявності нестачі нафтопродуктів.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.03.2007 у справі № 19/160-14/472 (колегія суддів: головуючий Фаловська І.М., судді Зеленіна Н.І., Жук Г.А.) рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2006 змінено, доповнено резолютивну частину рішення абзацом другим в редакції, відповідно до якої в частині позовних вимог до ТОВ "Татарстан-Експорт" у справі припинено, в іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2006 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.03.2007 у справі № 19/160-14/472, і передати справу на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт", підтримуючи доводи позовної заяви та посилаючись на ст.ст. 203, 511, 528, 610, 611, 618, 623, 636, 664, 670, 924, 929, 932 ЦК України, ст.316 ГК України, Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, зазначає про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів.
ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" зазначає про неналежне дослідження господарськими судами обставин, матеріалів та доказів у справі, які мають значення для правильного вирішення спору, та ненадання їм належної юридичної оцінки, зокрема, акту прийомки нафтопродуктів за кількістю № 237/16 від 08.11.2004 та акту експертизи № 1-444/1 від 10.11.2004.
У відзиві на касаційну скаргу до ЗАТ "Торговий Дім "Укртатнафта" просить залишити рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2006 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.03.2007 у справі № 19/160-14/472 без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" без задоволення, з огляду на правомірність, обґрунтованість та відповідність нормам матеріального та процесуального права оскаржуваних судових рішень.
Вищим господарським судом України ухвалою від 20.08.2007 у справі №19/160-14/472 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 17.09.2007 у справі № 19/160-14/472 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Самусенко С.С. –головуючий (доповідач), судді Козир Т.П., Плюшко І.А.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 24/2 від 24.02.2003 та додаткової угоди № 21 від 01.11.2004 до даного Договору, укладених між ТОВ “Торговий дім “Харківнафтопродукт” та ТОВ “Татарстан-Експорт”, останній взяв на себе зобов’язання здійснити ТОВ “Торговий дім “Харківнафтопродукт” поставку нафтопродуктів на умовах FCA-станція Кагамлицька ПЗ (згідно правил “ІНКОТЕРМС-2000”).
Згідно умов Генерального договору послуги по відвантаженню та доставці товару до станції призначення, вказаних покупцем в заявці, здійснюються вантажовідправником, з яким продавцем укладений відповідний договір (п.3.5 Генерального договору).
Претензії по кількості та якості товару пред’являються до вантажовідправника (п.5.3 Генерального договору).
Вага товару, зазначена в залізничній накладній та визначена на електронних вагах ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта”, вважається кінцевою та обов’язковою для обох сторін згідно п.5.4 Генерального договору.
Господарськими судами встановлено, що ТОВ “Татарстан-Експорт” укладений договір № ТД-10252 від 12.05.2003 з ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта”, згідно умов якого останній взяв на себе зобов’язання надавати ТОВ “Татарстан-Експорт” (замовнику) послуги по оформленню, прийманню нафтової сировини замовника і відвантаженню нафтопродуктів по території України залізничним та /чи автомобільним транспортом.
На виконання умов вказаних договорів 03.11.2004 ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” (вантажовідправником) на адресу ТОВ “Торговий дім “Харківнафтопродукт” у вагоно-цистерні № 74221821 згідно залізничної накладної № 43178196 відвантажено 54550 кг бензину автомобільного неетилованого (А-92).
В процесі розгляду даного спору господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна вага відвантаженої у вагоно-цистерну №74221821 продукції була визначена вантажовідправником на електронних вагах вантажопідйомністю 200 тон та підтверджена квитанцією зважування № 6023 від 03.11.2004, актом експертизи Кременчуцького відділення Полтавської торгівельно-промислової палати № В-6198/3 від 03.11.2004 з додатком, квитанцією залізниці (станції Кагамлицька Південної залізниці) про приймання вантажу від 03.11.2004.
Посилаючись на вищенаведені докази, господарські суди зробили висновок про належне виконання ТОВ “Татарстан-Експорт” своїх зобов’язань на умовах FCA та умовах Генерального договору та про необґрунтованість позовних вимог ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" до ТОВ “Татарстан-Експорт”.
Крім цього, господарськими судами було встановлено, що згідно довідки головного управління статистики у м. Києві від 21.09.2006 № 13-5709, ТОВ “Татарстан-Експорт” вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 18.04.2006. Тобто на час розгляду господарським місцевим судом позовної заяви, ТОВ “Татарстан-Експорт”, яке було стороною у справі, ліквідовано.
Таким чином, господарським судом апеляційної інстанції в частині позовних вимог до ТОВ “Татарстан-Експорт” правомірно провадження у справі було припинено на підставі п.6 ст. 80 ГПК України.
Господарські суди зазначають про порушення ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" порядку комісійного приймання вантажу.
Зокрема, господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" було порушено п. 4.1.3.19 Інструкції №81, згідно якого акт приймання нафтопродуктів за кількістю за формою 5-НП складається у день надходження нафтопродуктів.
Крім того, господарські суди стверджують, що ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт", на виконання вимог п. 4.1.3.15 вищезазначеної Інструкції №81, не надав доказів проведення звірення маси нафтопродуктів після зливу з масою в резервуарі, так як акт приймання нафтопродуктів № 237/16 не може свідчити про таку звірку.
В порушення п. 4.1.3.17 Інструкції, як зазначено господарськими судами, в п.8 акту приймання нафтопродуктів № 237/16 не вказані відомості про стан пломб відправника, що є необхідним з огляду на часовий проміжок видачі нафтопродуктів 06.11.2004 та початку приймання вантажу ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" 08.11.2004, а також не подано доказів належного зберігання нафтопродуктів протягом періоду з 06.11.2004 по 08.11.2004.
Касаційна інстанція вважає вищенаведені висновки недостатньо обгрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до встановлених господарськими судами обставин та досліджених матеріалів справи, при прийманні нафтопродуктів (бензину автомобільного неетилованого), що надійшли у вагоно-цистерні № 74221821 за залізничною накладною № 43178196 ТОВ “Торговий дім “Харківнафтопродукт” було виявлено недостачу в загальній кількості 438 кг (за вирахуванням норм природних втрат та границі відносної похибки вимірювань), що зафіксовано актом приймання нафтопродуктів за кількістю від 08.11.2004 № 237/16.
В постанові Вищого господарського суду України від 13.06.2006 у даній справі зазначено, що суди, зосередившись на порушенні позивачем Інструкції при прийманні вантажу, не взяли до уваги та не надали відповідної оцінки акту експертизи та викладеним в ньому висновкам, зокрема, тій обставині, що сліди протікання продукту та доступу до вантажу відсутні, а маса бензину визначена без врахування погрішності вимірів, що при завантаженні та прийнятті бензину було використано різні методи визначення маси вантажу, а відтак, не з’ясовано можливий вплив вказаних обставин на розходження в показниках об’єму товару.
Посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 13.06.2006, у якій вказано про необхідність дослідження акту експертизи, господарським судом апеляційної інстанції не виконано вимоги вищезазначеної постанови.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що господарським судом першої інстанції при новому розгляді справи, а також апеляційним господарським судом при перегляді рішення місцевого господарського суду, не було належним чином виконано вищезазначених вказівок господарського суду касаційної інстанції, які відповідно до вимог ст.11112 ГПК України є обов’язковими під час нового розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином залізнична накладна №43178196, зокрема, її п.4, п.6 "Відмітки про видачу вантажу", акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 08.11.2004 №237/16, зокрема, його п.п. 6-9, 13, та акти експертиз №В-6198/3, №1-444/1.
Крім цього, як зазначено господарськими судами, відповідно до п. 4.2 Договору № ТД-10252 ЗАТ “Торговий дім „Укртатнафта” не несе відповідальності за недостачу вантажу, яка виникла після передачі транспортній організації (перевізнику), тобто залізниці. Однак, такий висновок без дослідження оригіналів залізничної накладної, акта приймання нафтопродуктів за кількістю, актів експертиз, без участі або пояснень транспортної організації (перевізника), тобто залізниці, є передчасним.
Судами не вивчено належним чином та не враховано умови Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 24/2 від 24.02.2003 та додаткової угоди № 21 від 01.11.2004, а також договір № ТД-10252 від 12.05.2003, їх виконання з огляду на передбачені договорами обов`язки як вантажовідправника так і отримувача, дотримання останніми вимог законодавства при виконанні договірних зобов`язань.
Враховуючи вищевикладене, судом касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги встановлено, що прийняті господарськими судами судові рішення не ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому вказані рішення не відповідають положенням ст. 43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Згідно ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційна інстанція вважає, що в даному випадку наявні підстави для направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
З огляду на вищенаведене, Вищий господарський суд України скасовує рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2006 та частково постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.03.2007 у справі № 19/160-14/472, а справу за позовом до ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” направляє на новий розгляд до суду першої інстанції згідно п. 3 ст.1119 ГПК України.
При новому розгляді справи за позовом до ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта” місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, повторно дослідити наявні матеріали справи та з врахуванням особливостей даного спору при необхідності, додатково витребувані докази, всебічно, повно і об’єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та прийняти рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Торговий Дім "Харківнафтопродукт" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2006 та частково постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.03.2007 у справі № 19/160-14/472 скасувати.
Справу № 19/160-14/472 передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Пункт 3 постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.03.2007 у справі № 19/160-14/472 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Т. Козир
І. Плюшко