Справа № 22-5321/2006р.                                      Головуючий в 1 інстанції Березкіна О.В.

Категорія 42                                                             Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Солодовник О.Ф., при секретарі Таранець В.О. розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Єнакіївського міського управління юстиції, 3-я особа: ДВС у м. Єнакіїво про відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким відмовлено в задоволенні її позову, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову, оскільки вважає, що викладені в рішенні висновки не відповідають встановленим по справі обставинам.

Крім того, вона вважала, що суд безпідставно притягнув до участі в справі 3-ю особою ДВС у м. Єнкіїво.

В засіданні апеляційного суду начальник Єнакіївського міського управління юстиції Яворщук В.О. заперечував проти доводів скарги і просив про її відхилення та залишення без зміни судового рішення.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

26 грудня 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачів і зазначала, що на виконанні в ДВС знаходилася ухвала суду від 20 березня 2000 року, якою МЧП „Автоген" м. Єнакііїво, директором та власником якого був ОСОБА_2, було заборонено проводити будь-які дії з ліквідації або реорганізації підприємства та угоди з відчуження майна.

Вказану ухвалу ДВС не виконала, внаслідок чого рішенням господарського суду від 14 жовтня 2002 року підприємство було ліквідовано, а вона не отримала належні їй суми заборгованості з заробітної плати.

Такими діями управління юстиції, начальник якого не контролював дії державного виконавця, та ОСОБА_2, який не повідомив господарський суд про наявність вказаної судової ухвали, їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінила в 94979 грн. і просила стягнути на її користь з кожного з відповідачів.

Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 3 квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачкою при розгляді цієї справи не надано доказів і судом не встановлено факт спричинення їй при обставинах, на які вона посилається, винними діями відповідачів моральної шкоди.

Зокрема, судом встановлено, що державним виконавцем у виконання ухвали суду з роз'ясненням конкретних дій з її виконання, проведено всі необхідні дії відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження".

Крім цього, з ухвал господарського суду (а.с. 10-11) вбачається, що ним визнано ОСОБА_1 кредитором МПП „Автоген" м.Єнакіїво на 94979,95 грн. і ліквідовано це підприємство як таке, що не веде підприємницьку діяльність та не має майна і коштів для задоволення вимог кредитору.

За вказаних обставин, суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального  законів  або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового немає. Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 3 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.