ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 р. | № 4/364-18/164 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Пирятинського учбово - виробничого підприємства Полтавського учбово - виробничого об'єднання "Електроконтакт" УТОС |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.10.2006 |
у справі | господарського суду Полтавської області |
за позовом | Пирятинського учбово - виробничого підприємства Полтавського учбово - виробничого об'єднання "Електроконтакт" УТОС |
до | Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії у Полтавській області |
про | визнання припису частково недійсним |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Портний В.І.- директор, посв. № 01 від 12.03.04. |
від відповідачів: | Нечитайло В.І.-дов.№ 314 від 29.12.2006 |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 31.07.2006 господарського суду Полтавської області в позові відмовлено.
Постановою від 05.10.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду рішення від 31.07.2006 господарського суду Полтавської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що згідно ст.1 Закону України "Про електроенергетику", споживачі енергії –це об’єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору на її продаж. Пирятинське учбово - виробниче підприємство Полтавського учбово - виробничого об'єднання "Електроконтакт" УТОС є споживачем і між ним та ВАТ "Полтаватеплоенерго" укладений договір на постачання електричної енергії № 65 від 14.07.2003.
Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику", безпечну експлуатацію енергетичних установок споживачів та їх належний стан забезпечує сам споживач.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Пирятинське учбово - виробниче підприємство Полтавського учбово - виробничого об'єднання "Електроконтакт" УТОС звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального права, зокрема, п.5 ст.92 Конституції України, ст.ст. 9, 14 Закону України "Про електроенергетику", п.4 ст.19 Господарського кодексу України, п.11.2.4 Правил користування електроенергією.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу спростовує її доводи і просить скаргу залишити без задоволення, а постанову –без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що позивач є споживачем електроенергії, оскільки між ним та ВАТ "Полтаватеплоенерго" укладено договір на постачання електричної енергії № 65 від 14.07.2003.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", безпечну експлуатацію енергетичних установок споживачів та їх належний стан забезпечує сам споживач.
На підставі ст.9 Закону України "Про електроенергетику" та акта-обстеження (перевірки) позивача, інспектор Держнагляду видав припис
№ П-200 від 23.03.2005 про усунення виявлених порушень з посиланням у кожному пункті припису на вимоги Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених начальником Головдерженергонагляду 21.12.1984, Правил улаштування електроустановок та Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (зі змінами та доповненнями) і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.11.2002 за № 903/1791.
Відповідно до вищевказаної ст.9 Закону України "Про електроенергетику" державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.4 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної та теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 за № 9239, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 за № 666, що діяла на момент винесення оспарюваного припису № П-200 від 23.03.2005, завданнями та функціями державного енергетичного нагляду, зокрема є:
- нагляд за технічним станом та організацією технічної експлуатації електричних установок споживачів, крім установок, які експуатує населення, тепловикористовуючих установок і теплових мереж, підключених до об’єктів електроенергетики;
- здійснення в межах своєї компетенції контролю за усуненням суб’єктами електроенергетики та споживачами виявлених порушень законодавстава про електроенергетику;
- здійснення в межах своєї компетенції нагляду за дотримання режимів виробництва, постачання і споживання енергії;
- здійснення в межах своєї компетенції нагляду за дотриманням споживачами вимог Правил і нормативно-правових актів з питань енергопостачання.
Згідно ст.1 Закону України "Про електроенергетику", споживачі енергії –це суб’єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору на її продаж.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 05.10.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі справи № 4/364-18/164 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко