Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2010 р. справа № 2а-18053/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Беспалько Г.Г.
представника позивача Максимчук М.Г.,
представника відповідача Аніщенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними податкових повідомлень № 10521001027934 від 22.09.2009, № 105210010228853 від 29.09.2009, № 105210010229728 від 01.10.2009, № 105210010233211 від 09.10.2009, № 105210010235230 від 22.10.2009, № 105210010235737 від 26.10.2009, № 105210010255357 від 09.12.2009, зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків, -
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними податкових повідомлень № 10521001027934 від 22.09.2009, № 105210010228853 від 29.09.2009, № 105210010229728 від 01.10.2009, № 105210010233211 від 09.10.2009, № 105210010235230 від 22.10.2009, № 105210010235737 від 26.10.2009, № 105210010255357 від 09.12.2009, зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків (а.с. 4-5).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримав від Красноармійської ОДПІ вказані вище податкові повідомлення, якими на підставі абз. 2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі за текстом – Закон № 2181) та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843 (далі за текстом – Інструкція № 290), було здійснено зарахування сум ПДВ, сплачених платіжними дорученнями № 8822 від 21.09.2009, № 9014 від 28.09.2009, № 9101 від 30.09.2009, № 9417 від 08.10.2009, № 10019 від 21.10.2009, № 10089 від 23.10.2009, № 11138 від 08.12.2009, у погашення податкового боргу з ПДВ попередніх періодів та пені.
Позивач не погоджується із цими податковими повідомленнями, оскільки вважає, що податковим органом безпідставно змінене призначення платежу, вказаного у платіжних дорученнях. Жодними нормами Закону № 2181 не встановлено таке право або обов’язок контролюючого органу змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Крім того, п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України № 22 від 02.01.2004 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.09.2004 року за № 377/8976 (далі за текстом – Інструкція № 22), реквізит «призначення платежу» у платіжному дорученні здійснюється платником для надання повної інформації про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів утримувачу. Проведення відповідачем операцій в особових рахунках платників податків в хронологічному порядку, тобто зміна напрямку платежу, є безпідставним.
Згідно п. 5.1.7 Статуту ДП «Селидіввугілля», підприємство самостійно встановлює черговість і напрями використання коштів з власних рахунків, яке здійснюється банками за його дорученням, крім випадків, передбачених законодавством. Позивач спрямував свої кошти саме на погашення податкових зобов’язань з ПДВ, і тому відповідач не мав законних підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплаченої суми в погашення податкового боргу та пені.
Просив позов задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши, що черговість погашення узгоджених податкових зобов’язань платника податків чітко визначена п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях. Визначений порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби і не передбачає можливість направлення грошових коштів у рахунок погашення податкових зобов’язань, що мають більш пізні строки виникнення. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст. 16 зазначеного Закону нараховується пеня. Сплачені зазначеними позивачем платіжними дорученнями суми ПДВ згідно п. 7.7 ст. 7, п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 були зараховані по особовому рахунку позивача в погашення наявного податкового боргу минулих періодів та пені. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач - державне підприємство „Селидіввугілля” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06.06.2005, має ідентифікаційний код юридичної особи 33426253, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 192565 (а.с.12), Довідкою Відділу статистики у місті Селидовому від 15.04.2010 серії АБ № 214729 (а.с. 13). Позивач здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту (у новій редакції), затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 130/1 від 27.12.2005р. (а.с. 8-11) .
Красноармійською ОДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення:
- № 105210010227934 від 22.09.2009, яким здійснено розподіл сплаченої 21.09.2009 згідно з платіжним документом № 8822 від 21.09.2009 суми податкового боргу у розмірі 100000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 94742,47 грн. та пені у розмірі 5257,53 грн. (а.с. 14);
- № 105210010228853 від 29.09.2009, яким здійснено розподіл сплаченої 28.09.2009 згідно з платіжним документом № 9014 від 28.09.2009 суми податкового боргу у розмірі 100000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 94790,09 грн. та пені у розмірі 5209,91 грн. (а.с. 15);
- № 105210010229728 від 01.10.2009, яким здійснено розподіл сплаченої 30.09.2009 згідно з платіжним документом № 9101 від 30.09.2009 суми податкового боргу у розмірі 100000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 94790,09 грн. та пені у розмірі 5209,91 грн. (а.с. 16);
- № 105210010233211 від 09.10.2009, яким здійснено розподіл сплаченої 08.10.2009 згідно з платіжним документом № 9417 від 08.10.2009 суми податкового боргу у розмірі 100000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 95297,48 грн. та пені у розмірі 4702,52 грн. (а.с. 17);
- № 105210010235230 від 22.10.2009, яким здійснено розподіл сплаченої 21.10.2009 згідно з платіжним документом № 10019 від 21.10.2009 суми податкового боргу у розмірі 12500 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 11926,08 грн. та пені у розмірі 573,92 грн. (а.с. 18);
- № 105210010235737 від 26.10.2009, яким здійснено розподіл сплаченої 23.10.2009 згідно з платіжним документом № 10089 від 23.10.2009 суми податкового боргу у розмірі 16000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 15265,43 грн. та пені у розмірі 734,57 грн. (а.с. 19);
- № 105210010255357 від 09.12.2009, яким здійснено розподіл сплаченої 08.12.2009 згідно з платіжним документом № 11138 від 08.12.2009 суми податкового боргу у розмірі 100000 грн. на погашення податкового боргу у розмірі 96720,43 грн. та пені у розмірі 3279,57 грн. (а.с. 20).
Зазначені повідомлення прийняті відповідачем на підставі абз.2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181.
У відповідності до зазначеного підпункту якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Порядок нарахування пені встановлено ст. 16 вказаного Закону. Згідно з п.п. 16.1.1, п.п. 16.1.2 п. 16.1 цієї статті після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Аналогічні положення містяться у п.п. 3.1-3.2 Інструкції № 290.
Отже, законодавство пов’язує початок нарахування пені саме із моментом здійснення погашення узгодженого податкового зобов’язання.
Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями № 8822 від 21.09.2009 на суму 100000 грн. (а.с. 21), № 9014 від 28.09.2009 на суму 100000 грн. (а.с. 22), № 9101 від 30.09.2009 на суму 100000 грн. (а.с. 23), № 9417 від 08.10.2009 на суму 100000 грн. (а.с. 21), № 10019 від 21.10.2009 на суму 12500 грн. (а.с. 22), № 10089 від 23.10.2009 на суму 16000 грн. (а.с. 23), № 11138 від 08.12.2009 на суму 100000 грн. (а.с. 24) позивач здійснив сплату податку на додану вартість за серпень-вересень та листопад 2009 року. У призначенні платежу в платіжних дорученнях позивач вказував відповідний період сплати ПДВ та посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 N 270.
Відповідач спірними повідомленнями здійснив розподіл сплачених вказаними платіжними дорученнями сум у рахунок погашення податкового боргу та пені.
Разом з тим, відповідач, здійснюючи такий розподіл, не врахував, що вимоги абз. 2 п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 застосовуються тільки у разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції). У даному випадку не мала місце сплата позивачем податкового боргу.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
З оскаржуваних повідомлень взагалі не вбачається, з яких підстав відповідач зробив висновок про наявність податкового боргу в позивача. У повідомленнях не зазначено, за який період цей борг виник та погашається, не розрахована відповідним чином сума цього боргу.
Крім того, у платіжних дорученнях позивач вказав підставу сплати ПДВ - постанову Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 N 270, якою затверджені зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000 N 892 «Про заходи щодо стабілізації роботи підприємств вугільної промисловості». Зокрема, цю постанову було доповнено п. 7-1, яким визначено порядок перерахування до бюджету сум податку на додану вартість, отриманих від споживачів за поставлену вугільну продукцію, підприємствами вугільної промисловості, що також доводить те, що позивач у даному випадку не сплачував податковий борг з ПДВ.
Також, у вказаному пункті постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2002 N 270 наголошується на тому, що кошти для розрахунків з податку на додану вартість, зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, використовуються лише в порядку і за напрямами, визначеними у цьому пункті, що виключає у даному випадку здійснення податковим органом розподілу таких сплачених коштів на погашення податкового боргу та пені.
П. 7.7 ст. 7 Закону № 2181, на який посилається представник відповідача, передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону № 2181 та іншими законами з питань оподаткування.
Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (далі за текстом – Інструкція № 276), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (п. 1.2 Інструкції).
Пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів.
Разом із тим, як встановлено п.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 290, документами, що є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків, являються акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності
та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян; акт перевірки дотримання банком строків перерахування платежів, що надходять до бюджету, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні". Документами, що підтверджують суму податкових зобов'язань платника податків та граничний строк їх сплати, є: податкова декларація (у тому числі уточнююча) з позитивною сумою податкових зобов'язань; податкове повідомлення; договір про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань; рішення суду.
Відповідач у спірних повідомленнях, а також під час судового засіданні, не зазначив жодного із документів, перелічених у п.п. 3.11 та 3.11.1 Інструкції № 290, які б могли підтвердити законність здійснення розподілу сплачених сум ПДВ на погашення податкового боргу та пені.
На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо здійснення розподілу сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за серпень-вересень та листопад 2009 року, сплачених позивачем згідно платіжних доручень, на погашення податкового боргу та пені, а також не довів суду правомірність прийнятих податкових повідомлень про здійснення такого розподілу і внесення відповідних даних до облікової картки платника податку на додану вартість, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
У відповідності до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн., які підтверджені документально.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними податкових повідомлень № 10521001027934 від 22.09.2009, № 105210010228853 від 29.09.2009, № 105210010229728 від 01.10.2009, № 105210010233211 від 09.10.2009, № 105210010235230 від 22.10.2009, № 105210010235737 від 26.10.2009, № 105210010255357 від 09.12.2009, зобов’язання внести зміни до картки особового рахунку платника податків – задовольнити.
Визнати неправомірними дії Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області щодо здійснення розподілу сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за серпень-вересень та листопад 2009 року, сплачених державним підприємством «Селидіввугілля» платіжними дорученнями № 8822 від 21.09.2009 на суму 100000 грн., № 9014 від 28.09.2009 на суму 100000 грн., № 9101 від 30.09.2009 на суму 100000 грн., № 9417 від 08.10.2009 на суму 100000 грн., № 10019 від 21.10.2009 на суму 12500 грн., № 10089 від 23.10.2009 на суму 16000 грн., № 11138 від 08.12.2009 на суму 100000 грн., на погашення податкового боргу та пені.
Визнати недійсними податкові повідомлення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 10521001027934 від 22.09.2009, № 105210010228853 від 29.09.2009, № 105210010229728 від 01.10.2009, № 105210010233211 від 09.10.2009, № 105210010235230 від 22.10.2009, № 105210010235737 від 26.10.2009, № 105210010255357 від 09.12.2009.
Зобов’язати Красноармійську об’єднану державну податкову інспекцію Донецької області внести зміни до облікової картки державного підприємства «Селидіввугілля» з податку на додану вартість, шляхом виключення суми пені у загальному розмірі 24967,93 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму 518500,00 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь державного підприємства «Селидіввугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 11 серпня 2010 року. Повний текст постанови складений та підписаний 16 серпня 2010 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.