ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
______________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2951/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд
Під головуванням судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,
за участю: представника позивача – Томенка Р.В., представника ДПІ у м. Вінниці – Вознюка В.В., представника ДПА у Вінницькій області - Супруна М.І., представника ГУДК України у Вінницькій області - Тушевській Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (далі - ТОВ "Барлінек Інвест") до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) , Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (далі - ДПА у Вінницькій області), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (далі - ГУДК України у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення сум бюджетного відшкодування
в с т а н о в и в :
13 липня 2010 року ТОВ «Барлінек Інвест» звернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Вінниці, ДПА у Вінницькій області, ГУДК України у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 20 травня 2010 року №0000040701/0, стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року в розмірі 168668 грн.
Зазначали, що позивачем 19 травня 2009 року подана до ДПІ у м. Вінниці податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2009 року, якою заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника 6888618 грн.
ДПА у Вінницькій області складений акт виїзної позапланової перевірки від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 6862721 грн.
ДПА у Вінницькій області складений акт невиїзної позапланової перевірки від 18 травня 2010 року №183/0701/34004579, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 6694053 грн.
Причиною цього зазначено те, що згідно відповіді ДПІ у Солом’янському районі м. Києва податкова накладна від 16 березня 2009 року №21 на суму ПДВ 168667,90 грн., включена Позивачем у реєстр отриманих податкових накладних в березні 2009 року, його контрагентом ТОВ «Бекер Акрома Україна»не виписувалась.
На підставі цього акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийняв податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2010 року №0000040701/0, яким зменшив суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року на 168668 грн.
Позивач вважає рішення ДПІ у м. Вінниці протиправним, оскільки зазначена податкова накладна не брала участі в розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в зв’язку з її фактичною неоплатою. Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду був значно більшим заявленого бюджетного відшкодування і виключення цієї податкової накладної зі складу цього від’ємного значення не вплинуло на розмір бюджетного відшкодування.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю і просив його задовольнити.
Представник ДПІ у м. Вінниці проти позову заперечив і просив в позові відмовити повністю, посилаючись на наступне.
Для підтвердження податкового кредиту до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва надіслані запити про проведення зустрічних перевірок ТОВ «Бекер Акрома Україна»та підтвердження взаєморозрахунків з позивачем.
Згідно відповіді ДПІ у Солом’янському районі м. Києва встановлено, що податкова накладна від 16 березня 2009 року №21 на суму ПДВ 168667,90 грн. ТОВ «Бекер Акрома Україна»не виписувалась. А тому, позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 168668 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування. На підставі цього представник відповідача вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення законним.
Представник ДПА у Вінницькій області в судовому засіданні проти позову заперечив і просив в позові відмовити, посилаючись на ті ж підстави, що і ДПІ у м. Вінниці.
Представник ДПА у Вінницькій області додатково зазначив, що позивачем вже заявлений позов про стягнення суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року, який є предметом розгляду по справі №2-а-1649/10/0270. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду по цій справі від 18 червня 2010 року позов задоволено і вирішено стягнути цю суму бюджетного відшкодування на користь позивача з Державного бюджету України.
Представник ДПА у Вінницькій області, що здійснювала перевірку позивача, також зазначила, що позивач в додатку 2 податкової декларації за квітень 2009 року визначив суму бюджетного відшкодування в межах від’ємного значення березня 2009 року, і зменшення цієї суми від’ємного значення на 168668 грн. потягнуло за собою і зменшення бюджетного відшкодування. Оскільки була відсутня фактична оплата від’ємного значення інших попередніх податкових періодів, це від’ємне значення не могло бути враховане в складі бюджетного відшкодування за квітень 2009 року. Представники ДПА у Вінницькій області в судовому засіданні заперечення проти позову підтримали та просили в позові відмовити повністю.
Представник ГУДК України у Вінницькій області проти позову заперечила і просили в позові відмовити, посилаючись на наступне.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.
Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є податкові органи.
ГУДК України у Вінницькій області не наділено повноваженнями щодо здійснення контролю за нарахуванням та справлянням податків і зборів.
Відповідно підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02 липня 1997 року №209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Згідно пункту 4.2 цього Порядку якщо рішення суду щодо відшкодування з державного бюджету суми податку на додану вартість надходять до органів Державного казначейства, то для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість, не пізніше наступного дня після одержання його копія передається до податкового органу для формування висновку в загальному порядку в п’ятиденний термін з дати надходження до податкового органу.
А тому ГУДК України у Вінницькій області може здійснювати відшкодування податку на додану вартість лише за умови надходження до нього відповідного висновку податкового органу.
Представник ГУДК України у Вінницькій області в судовому засіданні заперечення проти позову підтримала та просила в позові до них відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити, з огляду на наступне.
Так судом встановлено, що 19 травня 2009 року позивач подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року. За даними декларації визначене бюджетне відшкодування в розмірі 6888618 грн. В додатках 3 та 4 до декларації подані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
ДПА у Вінницькій області проведено виїзну позапланову перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.02.2009 року по 01.05.2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2009 року по 01.04.2009 року. Результати цієї перевірки оформлені актом від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579.
Підпунктом 3.1.4 акту визначене від’ємне значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), в розмірі 13870908 грн., або на 53449 грн. менше, ніж заявлене позивачем; визначена частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), в розмірі 6862721 грн., або на 25897 грн. менше, ніж заявлене позивачем; визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2009 року, в розмірі 6862721 грн., або на 25897 грн. менше, ніж заявлене позивачем
18 травня 2010 року ДПА у Вінницькій області направила позивачу акт №183/0701/34004579 невиїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.02.2009 року по 01.05.2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2009 року по 01.04.2009 року.
Даний актом викладено підпункт 3.1.4 акту перевірки від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579 в новій редакції та встановлено: завищення від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), на 222177 грн.; завищення частини залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), на 194565 грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2009 року, на 194565 грн., і визначено її в розмірі 6694053 грн.
В даному акті перевірки зазначено, що згідно відповіді ДПІ у Солом’янського районі м. Києва податкова накладна від 16 березня 2009 року №21, включена позивачем до складу податкового кредиту квітня 2009 року, на суму податку на додану вартість 168667,90 грн. ТОВ «Бекер Акрома Україна»не виписувалась.
На підставі цього акту перевірки ДПІ у м. Вінниці 20 травня 2010 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0000040701/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на 168668 грн.
Суд дійшов висновку про протиправність цього податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.
Податкова накладна від 16 березня 2009 року на суму податку на додану вартість 168667,90 грн. була виписана ТОВ «Бекер Акрома Україна»і надана позивачу, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачами.
Зазначена податкова накладна досліджувалась під час перевірки, що підтверджується актом від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579. В підпункті 3.1.2 цього акту (стор.35-36) зазначено, що податкові накладні, інші первинні документи за період з 01 лютого 2009 року по 01 травня 2009 року перевірені суцільним порядком. В цьому ж підпункті акту на стор.40 зазначено про наявність податкової накладної ТОВ «Бекер Акрома Україна»№21 від 16 березня 2009 року на суму податку на додану вартість 168667,9 грн., а також про наявність податкової накладної №21 від 16 квітня 2009 року на суму податку на додану вартість 141347,4 грн. Про це зазначено і в акті від 18 травня 2009 року №183/0701/34004579 (стор. 4, 8).
Позивач визнав, що ТОВ «Бекер Акрома Україна»видало податкову накладну №21 від 16 березня 2009 року на суму податку на додану вартість 168667,90 грн., відповідно до якої відбулась поставка товару, була також видана і видаткова накладна №6421090020 від 16 березня 2009 року на суму 1012007,63 грн., в тому числі податок на додану вартість 168667,94 грн., копія якої є в матеріалах справи.
Проте, в зв’язку з частковим поверненням товару ТОВ «Бекер Акрома Україна»в квітні 2009 року видало нову податкову накладну під тим же номером і датою, проте на суму 848084,27 грн., в т.ч. ПДВ 141347,38 грн., а також видаткову накладну №6421090020 від 16 березня 2009 року на суму 848084,27 грн., в т.ч. ПДВ 141347,38 грн.
В зв’язку з тим, що ця податкова накладна отримана позивачем в квітні 2009 року, вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних в цьому місяці.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна №21 від 16 березня 2009 року на суму податку на додану вартість 168667,90 грн. не брала участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року. Це підтверджується наступним.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 цього пункту, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Як встановлено судом, в березні 2009 року ТОВ «Бекер Акрома Україна»видало позивачу податкові накладні на загальну суму 1998451,40 грн., в т.ч. податок на додану вартість 333075,24 грн.: №17 від 02 березня 2009 року на суму 339575,70 грн., №19 від 13 березня 2009 року на суму 212680 грн., №20 від 13 березня 2009 року на суму 434187,77 грн. та №21 від 16 березня 2009 року на суму 1012007,63 грн.
Відповідно до виписок банку за період з 01 березня 2009 року по 31 березня 2009 року оплата з боку позивача за отриманий товар в березні 2009 року на адресу ТОВ «Бекер Акрома Україна»склала всього 521607,54 грн., в т.ч. податок на додану вартість 86934,59 грн., а саме 03 березня 2009 року в сумі 49250,64 грн. та 06 березня 2009 року в сумі 472356,90 грн. Інших оплат на адресу цього контрагента з боку позивача в березні 2009 року не відбувалось.
На підставі цих доказів судом встановлено, що податкова накладна №21 від 16 березня 2009 року на суму податку на додану вартість 168667,90 грн. не була фактично оплачена позивачем постачальнику товарів, а тому й не могла відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»взяти участь в розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2009 року.
Також судом враховано, що згідно даних поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), склав 13924357 грн.
За висновками акту перевірки від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579 цей показник визначений в сумі 13870908 грн., за висновками акту перевірки від 18 травня 2009 року №183/0701/34004579 –в сумі 13702240 грн.
А тому, навіть без врахування податкової накладної №21 від 16 березня 2009 року на суму податку на додану вартість 168667,90 грн. в складі залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду, цей залишок був достатнім для заявленого позивачем бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 6888618 грн.
Законних підстав зменшувати частину залишку від’ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), та суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у відповідачів 1 та 2 не було, оскільки зазначена податкова накладна не була оплачена позивачем і не брала участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування.
Суд критично оцінює пояснення представника ДПА у Вінницькій області про те, що позивач в додатку 2 податкової декларації за квітень 2009 року визначив суму бюджетного відшкодування в межах від’ємного значення березня 2009 року, і зменшення цієї суми від’ємного значення на 168668 грн. потягнуло за собою і зменшення бюджетного відшкодування та оскільки була відсутня фактична оплата від’ємного значення інших попередніх податкових періодів, це від’ємне значення не могло бути враховане в складі бюджетного відшкодування за квітень 2009 року.
Зазначені твердження представника ДПА у Вінницькій області не узгоджуються з вимогами підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку та Форми податкової декларації з податку на додану вартість, які затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, та спростовуються наявними в справі доказами –податковими деклараціями, податковими накладними, виписками банку, актами перевірок.
Так, згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно підпункту 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Таким чином, зазначеними нормами Закону і Порядку чітко встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює фактично сплаченій сумі податку. Зазначеними нормами законодавства не передбачено такої обов’язкової умови як фактичної оплати самого від’ємного значення. А тому платник податку має право заявити на бюджетне відшкодування суму від’ємного значення, яка дорівнює сумі фактично сплаченого у ціні придбання товарів (послуг) податку, незалежно від того, в яких періодах сформувалось це від’ємне значення, і незалежно від того, за який період відбувалась фактична оплата.
Пояснення представника ДПА у Вінницькій області, що позивачем вже заявлено позов про стягнення суми бюджетного відшкодування на додану вартість за квітень 2009 року в справі №2-а-1649/10/0270, і постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року вирішено стягнути цю суму бюджетного відшкодування на користь позивача з Державного бюджету України, з даної постанови суду вбачається, що позивач під час розгляду справи уточнив свої позовні вимоги і виключив з них вимогу про стягнення 168668 грн. бюджетного відшкодування за квітень 2009 року. Також в цій постанові суд зазначив, що сума бюджетного відшкодування за квітень 2009 року визначена з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2010 року №0000040701/0.
А тому зазначена сума бюджетного відшкодування не є предметом судового розгляду в справі №2-а-1649/10/0270. Належним чином засвідчена копія постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року по справі №2-а-1649/10/0270 міститься в матеріалах справи.
Також судом при вирішенні справи враховано, що в даному випадку саме з боку ТОВ «Бекер Акрома Україна»встановлено порушення чинного законодавства.
Згідно пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно підпункту 4.5.1 цього пункту, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку –постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Згідно пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Згідно пункту 25 Порядку на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).
Таким чином, у позивача були підставі зменшувати суму податкового кредиту лише у разі отримання вказаного розрахунку коригування, але в справі відсутні докази про надання ТОВ «Бекер Акрома Україна»такого розрахунку позивачу.
Також судом при вирішенні справи врахований аудиторський звіт ТОВ Аудиторська фірма «Контролінг-Аудит 96» від 16 липня 2010 року щодо операції позивача з ТОВ «Бекер Акрома Україна»та ї відображення в бухгалтерському та податковому обліку в березні та квітні 2009 року.
Даний аудиторський звіт складений у відповідності до вимог Закону України «Про аудиторську діяльність»та згідно з Міжнародними стандартами аудиту. Цим звітом встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 168667,94 грн. згідно податкової накладної №21 від 16 березня 2009 року не була включена позивачем до рядка 25 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року та не призвела до бюджетного відшкодування, а була відображена в рядку 26 «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».
На підставі наведених доказів суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення відповідача 1 від 20 травня 2010 року №0000040701/0 є протиправним.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів правомірності свого рішення відповідач 1 суду не надав.
Враховуючи протиправність рішення ДПІ у м. Вінниці щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року в розмірі 168668 грн., наявність передбачених законом підстав для отримання позивачем зазначеної суми бюджетного відшкодування, необхідності гарантування захисту усіх суб’єктів права власності і господарювання, встановленого частиною 4 статті 13, частиною 4 статті 41 Конституції України, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення цих сум бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.
При цьому судом врахований той факт, що проведеною ДПА у Вінницькій області позаплановою виїзною перевіркою (акт від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579) ця сума бюджетного відшкодування була підтверджена, проте всупереч вимогам підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач 1 не надав у п’ятиденний термін ГУДК України у Вінницькій області висновок про відшкодування позивачу зазначеної суми.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито в розмірі 1690,08 грн.
Керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0000040701/0 від 20.05.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2009 року в розмірі 168668 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" 1690,08 грн. понесених судових витрат.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови буде оформлено: 18.08.2010 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович