ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження в адміністративній справі
17 серпня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-2374/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Ковалюка Я.Ю.,
секретаря судового засідання –Василику Г.В.,
за участю представників: позивача – Бойчук О.В., відповідача – Писанчин О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Чернівцігаз" до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кельменецькому районі про визнати нечинним акту, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідача про визнання нечинним акту перевірки. В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги викладенні в позовній заяві в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що необхідно закрити провадження у справі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Із визначення терміну адміністративна справа, яке наведено у п.1 ч.1 ст. 3 КАС України, випливає, що публічно-правовим є спір, в якому оспорюються владні управлінські функції органу виконавчої влади, місцевого самоврядування, їхньої посадової чи службової особи, які здійснюють ці функції на основі законодавства і мають наслідком встановлення чи зміну публічних відносин, або публічне значення.
Критерій справ адміністративної юрисдикції заснований на відносинах влади і підпорядкування і такі відносини повинні мати по відношенню до іншого суб’єкта владну управлінську функцію саме в тих правовідносинах в яких виник спір. Відповідно до ст. 17 ч.1 п.1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Не можуть оспорюватися в суді акти видані за результатами перевірок, акти документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на розгляд суду заявлені вимоги про скасування актів перевірки, що складені Управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Акт перевірки в даному випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не є ні нормативним актом, ні актом ненормативного характеру і не породжує прав чи обов’язків у позивача.
Акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки з питань взаєморозрахунків підприємства, акт перевірки лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при проведенні перевірки відділення фонду діяло у межах повноважень, наданих йому Законом, також вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та відповідно для скасування актів складених за результатами перевірок.
У пункті 8.6. Інструкції № 36 вказано, що суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.
Таким чином, спір щодо оскарження акту не є адміністративним, оскільки незважаючи на суб'єктний склад не має публічного характеру і не носить владної управлінської функції і, як наслідок, може вирішуватися шляхом пред’явлення позову контролюючим органом (відповідачем) про стягнення коштів в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Згідно ч. 3 ст. 157 КАС України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч.1 ст. 157, 160, 165, 167 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Закрити провадження у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі про визнання нечинним акту перевірки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Я.Ю. Ковалюк