ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 липня 2010 р.Справа №2а-4563/10/7/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1
до Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельним ресурсам" в особі Ленінського районного відділу
про визнання неправомірною відмову та спонукання до виконання певних дій
за участю:
від позивача – представник за довіреністю ОСОБА_2,
від відповідача – не з’явився.
Обставини справи: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам в особі Ленінського районного відділу, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог зроблених у судовому засіданні просить: визнати протиправною відмову відповідача у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер №0122710500010010022) загальною площею 0,0025 га, що знаходиться у м. Щолкіне, АР Крим, 1-а алея між баром «Лагуна» та баром «Краб» для розташування тимчасового об’єкту торгівлі в оренду строком на 10 років, укладеного між Щолкінською міською радою та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1, а також просить зобов’язати відповідача провести державну реєстрацію договору оренди вказаної земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова відповідача в здійсненні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із посиланням на ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст. 134 Земельного кодексу України, за якими реєстрація договорів оренди проводиться тільки після надання документального підтвердження проведення аукціону на вказану земельну ділянку суперечить положенням Земельного Кодексу України та є незаконною.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заперечення на позов не надав.
Суд, приймаючи до уваги те, що відповідач у судове засідання не з’явився, а у матеріалах справи достатньо доказів, відповідно до положень ч. 4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Пунктом першим Рішення Щолкінської міської ради №27 від 26.10.06р. (а.с.39) позивачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки під тимчасовий об’єкт торгівлі, загальною площею 20 кв. м. з земель Щолкінської міської ради.
Рішенням Щолкінської міської ради №25 від 24.05.2007р. (а.с.7), в рішення Щолкінської міської ради №27 від 26.10.06р. внесено зміни та пункт перший абзацу 3 викладено в наступній редакції: «площа земельної ділянки – 25 кв. м.».
Рішенням 49 сесії 5 скликання Щолкінської міської ради АР Крим № 50 від 27.08.2009р. (а.с.8), затверджений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 0,0025 га в оренду строком на 10 років під тимчасовим об’єктом торгівлі та обслуговування торговим павільйоном, розташованим по алеє к морю АДРЕСА_1.
Крім того рішенням 49 сесії 5 скликання Щолкінської міської ради АР Крим № 50 від 27.08.2009р. вказана земельна ділянка була передана позивачу в оренду строком на 10 років.
Пунктом 4.2 даного рішення встановлено зобов’язати позивача укласти з Щолкінською міською радою договір оренди земельної ділянки.
На підставі рішення 49 сесії 5 скликання Щолкінської міської ради АР Крим № 50 від 27.08.2009р., між Щолкінською міською радою (Орендодавець) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди землі від 07.10.2009р. (а.с.19-20), відповідно до якого міська рада передала, а позивач прийняв в оренду строком на 10 (сорок дев’ять) років земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер № 0122710500:01:001:0022) загальною площею 0,0025 га, що розташована: АДРЕСА_1, алея к морю №1 між баром «Лагуна» і «Краб».
Позивач звернувся до відповідача про здійснення державної реєстрації договору оренди вказаної вище земельної ділянки.
Листом вих. №24-03/0004 від 04.01.2009р. (а.с.17), що адресований в.о. начальника Держкомзему в Ленінському районі Івановій С.Г., відповідач відмовив у здійсненні державної реєстрації договору оренди, посилаючись на те, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст. 134 Земельного кодексу України реєстрація договорів оренди проводиться тільки після надання документального підтвердження проведення аукціону на вказану земельну ділянку (в судовому засіданні представник позивача уточнив дату листа відповідача вих. №24-03/0004, зазначивши, що правильною слід вважати дату від 04.01.2010р. оскільки позивач в 2009р. заяв не подавав, а даний лист отримав у 2010р.).
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 140 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади – мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.
Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
До виключної компетенції селищних рад, передбачених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Порядок регулювання земельних відносин встановлений Земельним кодексом України (далі ЗК України).
Серед передбачених ст.12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.
Статтею 93 Земельного Кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відповідно до положень частин 1,2,3 ст. 124 ЗК України (в редакції, яка діяла на час надання відповідачем відмови позивачу), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Так, згідно з ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
При цьому ст. 18 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 20 Закону України «Про оренду землі»).
Умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073.
Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 вказаного закону обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, зокрема речові права на чуже нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 даного закону адміністратором Державного реєстру прав є центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення.
Відповідно до ст. 19 вказаного закону підставою для державної реєстрації прав на нерухоме майно є зокрема договір про оренду строком більше одного року.
Державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі відповідно до п.3.2. Інструкції № 43 (200).
Умови реєстрації договорів оренди і договорів суборенди земельних ділянок встановлені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073.
Згідно п. 2 вказаного Порядку, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення і припинення права оренди земельних ділянок.
Як було вказано, відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» - договір оренди землі вступає в законну силу після його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
6) заявлене право вже зареєстровано.
Крім того, частиною 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Отже, перелік підстав, з яких відповідач має право відмовити у вчинення державної реєстрації встановлений частиною 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та є вичерпним.
Разом з тим, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, тільки відповідний орган місцевого самоврядування або місцева державна адміністрація, до компетенції яких відноситься конкретна земельна ділянка, має повноваження вирішувати питання щодо укладення договору оренди, або відмови в його укладенні.
Матеріали справи не містять встановлених частиною 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підстав відмови у державній реєстрації.
У порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази існування будь-яких, передбачених ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підстав для відмови позивачу у державній реєстрації укладеного договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, відмовляючи у реєстрації договору оренди, відповідач перевищив свої повноваження, у зв’язку з чим така відмова є протиправною.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відмовляючи позивачу у реєстрації зазначеного вище договору оренди земельної ділянки, відповідач порушує встановлене чинним законодавством України право позивача на оренду земельної ділянки, діє способом, який непередбачений законодавством України, в наслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено 26.07.2010р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам в особі Ленінського районного відділу в проведенні державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер №0122710500010010022) загальною площею 0,0025 га, що розташована: АДРЕСА_1, алея к морю №1 між баром «Лагуна» і «Краб», для розташування тимчасового об’єкту торгівлі, в оренду строком на 10 років, укладеного між Щолкінською міською радою та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.
3. Зобов’язати Кримську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам в особі Ленінського районного відділу провести державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер №0122710500010010022) загальною площею 0,0025 га, що розташована: АДРЕСА_1, алея к морю №1 між баром «Лагуна» і «Краб», для розташування тимчасового об’єкту торгівлі, в оренду строком на 10 років, укладеного між Щолкінською міською радою та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Маргарітов М.В.