Справа №2-180/2007
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА
РІШЕННЯ
Іменем України
06 квітня 2007 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: головуючого - судді Коверзнева В.О., при секретарі - Бабич В.Д.,
з участю: представників позивача - Великого П.Ю., Горбатенка В.В., відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
13.07.2006 року Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка та ОСОБА_10 (далі по тексту - Позивач 2) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і просили:
1) зобов'язати відповідачів спростувати у спосіб, найбільш близький до способу поширення відомості "Театр - не тюрьма", а також звинувачення Позивача 2 у незаконному звільненні ОСОБА_13 та у нищенні театру;
2) стягнути солідарно з відповідачів на користь Позивача 2 11000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди;
3) стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 32758 грн 70 коп. у відшкодування матеріальних збитків та 11000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди;
4) стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів судові витрати.
Ухвалою суду від 16.01.2007 року позовна заява в частині стягнення з відповідачів на користь позивача 32758 грн 70 коп. у відшкодування матеріальних збитків залишена без розгляду.
Ухвалою суду від 23.02.2007 року прийнято відмову позивачів від позовних вимог до ОСОБА_11, а провадження в справі в цій частині закрито.
Ухвалою суду від 06.04.2007 року позовні вимоги Позивача 2 залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 06.04.2007 року прийнято відмову позивача від позовних вимог до ОСОБА_12, а провадження в справі в цій частині закрито.
У судовому засіданні представники позивача заявлений позов підтримали і наполягали на задоволенні.
Відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 позов не визнали.
Інші співвідповідачі не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини. 03.07.2006 року відповідачі, що є членами первинної профспілкової організації № 4 працівників закладів культури Чернігівської місцевої профспілки "Ніка" на знак протесту проти дій генерального директора Чернігівського обласного академічного музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка - ОСОБА_10. встановили під стінами Чернігівської обласної державної адміністрації намети і почали безстрокове голодування. Вони вимагали поновити на посаді режисера театру ОСОБА_13 та призначити його художнім керівником. Крім того, вони розвісили плакати з надписами "Театр - не тюрьма!", "Ні корупції в культурі та мистецтві!", "Управління культури спить!"
Позивач вважає, що своїми діями відповідачі поширили неправдиві відомості про театр, які порочать його ділову репутацію перед громадськістю міста та всієї України, у зв'язку з чим просить спростувати, що "Театр - не тюрьма!" та відшкодувати завдану моральну шкоду.
Відповідно до ст. 10 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 року (далі - Конвенція), кожна людина має право на свободу волевиявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.
В рішенні у справі „ОСОБА_14 проти Сполученого Королівства" від 07.12.1976 року Європейський суд з прав людини (далі по тексту - Суд) зазначив: „Право поширювати інформацію та ідеї стосується не тільки інформації та ідей, які сприймаються позитивно або розглядаються як необразливі й незначні, а й таких, які ображають, обурюють і викликають неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких неможливе демократичне суспільство".
В своєї практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження, оскільки існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції (рішення Суду у справі „ОСОБА_15 проти Австрії"" від 18.07.1968 року).
Згідно ст. 47-1 Закону України „Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. При цьому закон визначає, що оціночними є судження які не містять фактичних даних.
Висловлені відповідачами судження "Театр - не тюрьма!" за своїм характером є оціночними, що відключає можливість їх спростування та притягнення відповідачів до відповідальності за їх поширення.
В силу ст. 1167 ЦК України підставою для відшкодування завданої моральної шкоди є вчинення відповідачами винних дій. Проте правомірність проведеного ними страйку підтверджена рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 21.08.2006 року (справа № 2-3919/2006).
За викладених обставин даний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд
вирішив:
у задоволенні позову Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви.