Справа №2-а-778/09

ПОСТАНОВА

 іменем  України

13 березня 2009 року  Сумський районний суд сумської області у складі:

головуючого - судді Дашутіна І.В.

при секретарі - Макошенець С.І.

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   адміністративну   справу   за   позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації, про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2006 та 2008 роках у розмірі меншому, ніж це визначено ст. 15 ЗУ „Про державну допомогу сім'ям з дітьми. Просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради виплатити заборгованість по державній допомозі по догляду за дитиною з 2006 року по 2008 рік, і виплатити їй заборгованість у розмірі 10809 грн. 75 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до 3 років та відповідно до вимог ст.. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трьохрічного віку. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн. Відповідно до вимог ст. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" було встановлено прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 грн., з 1 липня - 540 грн., з жовтня 557 грн. Натомість відповідачем не нараховувалося та не сплачувалося позивачці зазначена допомога у належних сумах в супереч вимогам ст.. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п. 3 ст.22, ст.. 8 Конституції України. Вважала дії відповідача протиправними та такими, що порушують її права.

До судового засідання позивачка не з'явилась та подала лист в якому позовні вимоги підтримала, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився, у своєму листі проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. Позивачка має на утриманні доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

У 2007-2008 роках позивачці була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але як видно з розрахунків їй не доплачено було у 2007- 2008 роках їй не було доплачено 5411 грн. 97 коп.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" позивачка має право на отримання щомісячної виплати допомоги на дитину із урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: у 2007 році з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня 463 грн., з жовтня 470 грн., встановлений ст.62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 грн., з 1 липня - 540 грн., з жовтня - 557 грн. встановленого ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік".

Із заперечень відповідача, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини для розрахунку допомоги матерям по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Згідно зі ст. 4 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми » фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 15 Закону України « Про державну допомогу сім'ям з дітьми », було зупинено.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційним).

Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім цього, Конституційний Суд своїм рішенням №26-рп/08 від 27 листопада 2008 року при вирішенні питання про тлумачення ст. 95 Конституції України „Про збалансованість бюджету" послався на рішення Конституційного Суду від 9 липня 2007 року №6-рп/08, яким зазначено, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситись зміни, зупинятися дія інших законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин не створюється протиріччя у законодавстві, і в наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватись окремі закони.

Таким чином, виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже, відповідач з 09.07.2007 по 31.12.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з урахуванням положень ч. 2 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік", нараховувати та здійснювати позивачу відповідну допомогу.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Посилання представника відповідача на відсутність коштів та механізму здійснення вказаних виплат не може бути взято до уваги судом з огляду на наступне. Конституцією України статтею 46 передбачено, що пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Преамбулою Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Суд зазначає, що Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 не ставить виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в залежність від наявності чи відсутності механізму його виплати.

Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення виплат щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку із урахуванням прожиткового мінімуму, а також відсутність коштів на ці виплати, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Оскільки відповідно до ст. 5 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника) суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату зазначеної допомоги.

Щодо строку звернення до адміністративного суду необхідно зазначити наступне.

Вимоги позивача щодо стягнення щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у 2006 році не підлягають задоволенню, оскільки ним було пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України. Зокрема, ним не було зазначено поважних причин пропущення строку для звернення до суду.

Крім цього, порушення прав позивачки у 2007 році, за захистом яких вона звернулася до суду, почалося з 09.07.2007 року і на протязі року вона не звернулась до суду з позовом з поважних причин, а саме вона пізно дізналася про рішення Конституційного суду від 9 липня 2007 року.

Таким чином, суд вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, передбаченої ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у відповідності до вимог ст. 62 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2007 рік" поважним.

Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської районного державної адміністрації щодо відмови.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської районного державної адміністрації Сумської області протиправною щодо невиконання приписів ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 09 липня 2007 року, яка призвела до порушення прав позивача.

Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідного нарахувати Управління праці та соціального захисту населення Сумської районного державної адміністрації недоплачену щомісячну допомоги по догляду за дітьми до досягнення нею трирічного віку, передбаченої ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 89, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації з 9.07.2007 року по 31.12.2008 року здійснити перерахунок та виплату щомісячної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розмірів встановлених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» станом на 9.07.2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення повного тексту постанови та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції з одночасним направленням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.