справа № 2-957/10р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  21 липня 2010 року     Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:  

          головуючого судді -    Скрипник К.О.,  

        при секретарі -             Берко Я.В.;  

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради, третя особа: Філія – Правобережне відділення № 6719 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»  про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,  -  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач 25 лютого 2009 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, земельної ділянки, площею 0,0707 га, розташованої по АДРЕСА_1 та   грошових вкладів у   Філії – Правобережне відділення № 6719 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»   ,   зроблених на її ім’я   на компенсаційних рахунках: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. На вклади спадкодавцем було зроблено заповідальне розпорядження на ім’я позивача.   Згідно заповіту від 06 квітня 1993 року, ОСОБА_3 заповіла належну їй ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 позивачу, який прийняв спадщину після її смерті фактично, оскільки проживав у спірному домоволодінні разом зі спадкодавцем по день її смерті.  

Позивач згідно уточнених позовних вимог просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за ним право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,0707 га, розташовану по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за ним право власності на   грошові вклади у   Філії – Правобережне відділення № 6719 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»   ,   зроблені на ім’я   ОСОБА_3 на компенсаційних рахунках: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4   .  

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позові.  

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме, визнав в частині визнання за позивачем права власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1, позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на земельну ділянку не визнав та просив відмовити у задоволенні позову в цій частині.  

Співвідповідач -  Дніпропетровська міська рада у судове засідання не з’явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв до суду не надходило.  

Третя особа в судове засідання не з’явилась, письмово просила розглядати справу у відсутність їх представника.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.  

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.6). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частини  домоволодіння АДРЕСА_1, належної їй на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 21 жовтня 1980 року Відділом комунального господарства Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська на підставі рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 1849 від 03 жовтня 1980 року (а.с.8, 9).  

Інша ? частина вказаного домоволодіння належить ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9, 13).  

Згідно відповіді Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 18 червня 2009 року, після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2  з заявою про прийняття спадщини звертався ОСОБА_1, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.27).  

Крім того, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, розміром 0,0707 га, розташованої по АДРЕСА_1, належної їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 04 листопада 1997 року на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 1615 від 16 жовтня 1997 року (а.с.10) та   грошові вклади у   Філії – Правобережне відділення № 6719 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»   ,   зроблені на ім’я   ОСОБА_3 у   ТВБВ № 6719/0120   на компенсаційних рахунках: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (а.с.12).  

Під час життя, згідно заповіту від 06 квітня 1993 року, посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у реєстрі за № 1-1801, ОСОБА_3 заповіла належну їй частину житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1  (а.с.7).  

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.  

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, якій постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановлено ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.  

Судом встановлено та підтверджено показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 та актом, складеним сусідами позивача та затвердженим Головою квартального комітету № 2 Ленінського району м. Дніпропетровська, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті бабусі ОСОБА_3, оскільки на момент її смерті проживав у спірному домоволодінні  разом з нею (а.с.15) і таким чином успадкував 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1.  

Згідно ст. 1228 ЦК України, вкладник має право розпорядитись правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).  

Встановлено, що на вклади   на компенсаційних рахунках: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4   , ОСОБА_3 склала заповідальні розпорядження на ім’я ОСОБА_1, у зв’язку з чим суд вважає, що за позивачем має бути визнано право власності на вказані вклади.  

Згідно відповіді Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 18 червня 2009 року, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1  з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.27).  

Разом з тим, відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.  

В судовому засіданні, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки фактично проживав та зареєстрований в спірному домоволодінні (а.с.35, 36-40, 71).  

Встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0707 га, розташована по АДРЕСА_1, до спадкового майна зазначеного в заповіті  від 06 квітня 1993 року, посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого у реєстрі за № 1-1801 не входить.  

Відповідно до ст.1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується за законом на загальних підставах.  

У в зв’язку з чим, не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на земельну ділянку.  

Разом з тим, відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності  або право користування земельної ділянкою, на якій вони розміщенні та яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.  

Так, згідно ч.1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.  

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.  

Керуючись  ст.ст. 1223, 1225, 1228, 1245, 1261,1268 ЦК України, ст.ст.  10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради, третя особа: Філія – Правобережне відділення № 6719 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»  про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності у порядку спадкування за заповітом –   задовольнити частково   .  

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на   грошові вклади у   Філії – Правобережне відділення № 6719 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»   ,   зроблені на ім’я   ОСОБА_3 у   ТВБВ № 6719/0120   на компенсаційних рахунках: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4,   у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.  

В задоволенні позовних вимог в іншій частині   – відмовити   .  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя                                                                           К.О. Скрипник