Справа № 22-1168ас Головуючий 1 інстанції Тупицький О.М.
Категорія: 26 Доповідач Алексєєв А.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Алексєєва А.В.,
суддів: Санікової О.С., Дем'яносова М.В.
при секретарі: Мартіросової А.Б.
з участю:
представника позивача АТЗТ „Артемівський м'ясокомбінат" Глазкова Є.С.
представника відповідача Донецької митниці Давиденко О.О.,
відповідача секретаря Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального
режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області Капустина М.В.,
представника третьої особи на боці відповідача Управління Державного
казначейства України в Донецькій області Макейчик В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою Донецької митниці на постанову Куйбишевського районного суду міста Донецька від 21 квітня 2005 року у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу „Артемівський м'ясокомбінат" та приватної компанії з обмеженою відповідальністю „Нордік Фінанс Лімітед" до Секретаря Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області Капустина Михайла Вікторовича і Донецької митниці, третя особа на боці позивача Артемівська міська рада Донецької області, третя особа на боці відповідача Управління Державного казначейства України в Донецькій області, про захист порушених прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, -
ВСТАНОВИВ :
Постановою Куйбишевського районного суду міста Донецька від 21 квітня 2006 року було частково задоволено позов акціонерного товариства закритого типу „Артемівський м'ясокомбінат" та приватної компанії з обмеженою відповідальністю „Нордік Фінанс Лімітед" до Секретаря Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області та Донецької митниці про захист порушених прав. Визнано неправомірними дії Донецької митниці по справлянню з АТЗТ „Артемівський м'ясокомбінат" ввізного мита по митним деклараціям №№ 700030000/5/000960 від 11.04.2005 року, №700030000/5/000948 від 07.04.2005 р., № 700030000/5/000962 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000964 від 11.04.2005 р., № 700030000/5/000966 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000968 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000970 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000972 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000974 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000976 від 11.04.2005 р. № 700030000/5/001050 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001052 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001056 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001096 від 04.05.2005 р. №700030000/5/001102 від 06.05.2005 р., №700030000/5/001240 від 01.06.2005 р.,№700030000/5/001292 від 15.06.2005 р. на загальну суму 3354163,97 грн. Повернуто Акціонерному товариству закритого типу „Артемівський м'ясокомбінат" з державного бюджету України надмірно сплаче ввізне мито у розмірі 3354163,97 грн. Зобов'язано Донецьку митницю надати Управлінню державного казначейства України в Донецькій області підтвердження суми надмірно стягнутого з Акціонерного товариства закритого типу „Артемівський м'ясокомбінат" ввізного мита в розмірі 3354163,97 грн. Зобов'язано Донецьку митницю митне оформлення сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), що ввозиться в рамках реалізації договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в м. Артемівську від 10.07.2002 р. в тому числі за додатковою угодою до цього договору № 2 від 24.03.2006 р., здійснювати відповідно до законодавства яке діяло на момент укладення Договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в м. Артемівську від 10.07.2002 р., тобто із застосуванням пільг передбачених ст.14 „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в редакції Закону до 31 березня 2005 року. Визнано недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 70003000/6/2 від 24.03.2006 р.
Зобов'язано Донецьку митницю здійснити митне оформлення обладнання, що ввозиться за митною декларацією №700030000/6/852 від 24.03.2006 р. в рамках реалізації договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в м. Артемівську від 10.07.2002 р. відповідно до законодавства яке діяло на момент укладення Договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в м. Артемівську від 10.07.2002 р., тобто із застосуванням пільг передбачених ст.14 „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" в редакції Закону до 31 березня 2005 року. В задоволенні позову до Секретаря Ради з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області Капустина Михайло Вікторовича про визнання противоправною його бездіяльність по незабезпеченню відповідного контролю за виконанням зобов'язань по Договору на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в м. Артемівську від 10.07.2002 р. - відмовлено.
На вказану постанову суду була подана апеляційна скарга відповідачем -Донецькою митницею, в якій відповідач просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач посилається на те,що рішення Суду винесено з порушенням норм матеріального права. Судом не враховані зміни до законодавства, внесені Законом України „Про внесення змін у Закон України „Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року №2505-ІУ в частині скасування податкових та митних пільг і гарантій інвестору. Відповідач наполягає на тому, що стаття 58 Конституції України стосується лише фізичних осіб і тому при винесенні постанови суд повинен був керуватися вищевказаними діючими нормами закону. Крім того, відповідач вважає, що судом не враховані також вимоги статті 10 Митного Кодексу України, яка передбачає, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Відповідач стверджує, що державні гарантії, передбачені Законом України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 24 грудня 1998 року, застосовуються лише до самих інвестицій, а не до діяльності підприємств з іноземними інвестиціями. Надання митних, податкових та інших пільг є правом, а не обов'язком держави. Посилання суду на Угоду між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10 лютого 1993 року, на думку відповідача, є безпідставним, оскільки дана угода не ратифікована Верховною Радою України.
Також відповідач вказує на порушення судом вимог процесуального законодавства під час прийняття до розгляду позовної заяви та призначення її до розгляду.
Представник позивача АТЗТ „Артемівський м'ясокомбінат" заперечував проти доводів апеляційної скарги, наполягав на тому, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про порушення відповідачем - Донецькою митницею законних прав позивачів та просив відхилити апеляційну скаргу Донецької митниці.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 квітня 2002 р. позивачу АТЗТ «Артемівський м'ясокомбінат», було видано свідоцтво № 17/1-2002 про схвалення інвестиційного проекту „Виробництво ковбасних виробів, копченостей, м'ясних делікатесів та напівфабрикатів". 10.07.2002 р. на підставі цього свідоцтва між АТЗТ "Артемівський м'ясокомбінат", ТОВ з іноземними інвестиціями „Нікос" та приватною компанією з обмеженою відповідальністю „Нордік Фінанс Лімітед" з одного боку та Артемівського міською радою був укладений договір на реалізацію інвестиційного проекту на території приоритетного розвитку в м. Артемівську. Договір на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в м. Артемівську був укладений позивачами в період дії ст. 14 Закону України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 24.12.98 р.№ 356-XIV. На момент укладення цей договір відповідав вимогам діючого законодавства, та на момент розгляду справи є діючим по всім умовам. Також судом встановлено, що приватна компанія з обмеженою відповідальністю „Нордік Фінанс Лімітед" є резидентом Сполученого Королівства Великобританії.
Судом встановлено, що відповідно до митних декларації № 700030000/5/000960 від 11.04.2005 р, №700030000/5/000948 від 07.04.2005 р., № 700030000/5/000962 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000964 від 11.04.2005 р., № 700030000/5/000966 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000968 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000970 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000972 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000974 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000976 від 11.04.2005 р., № 700030000/5/001050 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001052 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001056 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001096 від 04.05.2005 р., № 700030000/5/001102 від 06.05.2005 р., №700030000/5/001240 від 01.06.2005 р., №700030000/5/001292 від 15.06.2005 р. на адресу позивача АТЗТ „Артемівський м'ясокомбінат" було ввезено для промислової переробки сировину в рамках реалізації вищезазначеного інвестиційного проекту.
Також судом встановлений факт справляння відповідачем Донецькою митницею з позивача АТЗТ „Артемівський м'ясокомбінат" ввізного мита в сумі 3354163,97 грн. за вищезазначеними митними деклараціями.
Судом встановлено, що 24 березня 2006 р. АТЗТ "Артемівський м'ясокомбінат" подало Донецькій митниці вантажну митну декларацію №700030000/6/852, яка передбачає ввіз на територію України устаткування в рамках реалізації умов додаткової угоди № 2 до договору від 10.07.2002 р. на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в м. Артемівську. На надану АТЗТ "Артемівський м'ясокомбінат" вантажно митну декларацію Донецькою митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. При цьому причинами відмови зазначено, що товари подано до митного оформлення зі звільненням від сплати мита та податку на додану вартість у зв'язку із ввезенням до території приоритетного розвитку згідно Закону „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", але згідно Закону „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 р" ці пільги було скасовано.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити постанову суду без змін, відповідача Капустіна М.В., який погодився з рішенням суду, представника третьої особи на боці відповідача, яка не підтримала доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду підлягає залишенню без зміни, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2002 р. позивачу АТЗТ «Артемівський м'ясокомбінат», було видано свідоцтво № 17/1-2002 про схвалення інвестиційного проекту „Виробництво ковбасних виробів, копченостей, м'ясних делікатесів та напівфабрикатів". 10.07.2002 р. на підставі цього свідоцтва між АТЗТ "Артемівський м'ясокомбінат", ТОВ з іноземними інвестиціями „Нікос" та приватною компанією з обмеженою відповідальністю „Нордік Фінанс Лімітед" з одного боку та Артемівського міською радою був укладений договір на реалізацію інвестиційного проекту на території приоритетного розвитку в м. Артемівську. Отже, відповідно до статті 1 Закону України „Про режим іноземного інвестування" №93/96-ВР від 19 березня 1996 року, АТЗТ „Артемівський м'ясокомбінат" є підприємством з іноземними інвестиціями та підпадає під дію даного Закону.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що договір на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку в м. Артемівську був укладений позивачем в період дії ст. 14 Закону України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 24.12.98 р.№ 356-XIV, яка надавала позивачам пільги по сплаті ввізного мита. Позивачі на законних підставах користувалося пільгами, передбаченими Законом України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", зокрема, статтею 14 цього закону. Дані обставини також не заперечувалися й відповідачем.
Разом з тим, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не враховані зміни до законодавства, внесені Законом України „Про внесення змін у Закон України „Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року №2505-ІУ в частині скасування податкових та митних пільг і гарантій інвестору. Також відповідач наполягає на тому, що стаття 58 Конституції України стосується лише фізичних осіб і тому при винесенні постанови суд повинен був керуватися вищевказаними діючими нормами закону.
Апеляційний суд не погодиться з цими доводами апеляційної скарги, оскільки вони суперечать нормам діючого на даний час законодавства, яке визначає режим іноземного інвестування.
Зокрема, абзацом 1 частини 1 статті 397 Господарського Кодексу України передбачено, що у разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора у випадках і в порядку, визначених законом, застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій.
На момент вкладення інвестицій діяла стаття 14 Закону України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області", яка звільняла суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують схвалені Радою інвестиційні проекти у приоритетних видах економічної діяльності на територіях приоритетного розвитку згідно з укладеним контрактом та звільняла на період реалізації інвестиційного проекту, але не більш ніж на п'ять років, від обкладення ввізним митом сировину, матеріали, предмети, устаткування (обладнання), крім підакцизних товарів лід час їх ввезення в Україну.
Позивачі, до внесення змін до Закону України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" Законом України „Про внесення змін у Закон України „Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25 березня 2005 року №2505-ІУ, користувалися вищевказаними пільгами, їх право на користування пільгами по сплаті ввізного мита не оспорювалося відповідачем.
Відмова відповідачем - Донецькою митницею у застосуванні до позивачів пільг по сплаті ввізного мита під час ввезення сировини відповідно до митних декларацій № 700030000/5/000960 від 11.04.2005 р, №700030000/5/000948 від 07.04.2005 р., № 700030000/5/000962 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000964 від 11.04.2005 р., № 700030000/5/000966 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000968 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000970 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000972 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000974 від 11.04.2005 р., №700030000/5/000976 від 11.04.2005 р., № 700030000/5/001050 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001052 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001056 від 26.04.2005 р., №700030000/5/001096 від 04.05.2005 р., № 700030000/5/001102 від 06.05.2005 р., №700030000/5/001240 від 01.06.2005 р., №700030000/5/001292 від 15.06.2005 р. та справляння з позивача АТЗТ „Артемівський м'ясокомбінат" ввізного мита в сумі 3354163,97 грн. було пов'язано саме із вищевказаними змінам у законодавстві.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що такі дії відповідача - Донецької митниці є протиправними, суперечать вище переліченим діючим нормам законодавства, зокрема, ст. 397 ГК України, а також нормам міжнародного права, а сам: двосторонньої угоді між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10 лютого 1993 року, яка також гарантує взаємний захист іноземних інвестицій та відповідно до п. 13 Угоди набирає чинності з дня її підписання.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. 162 КАС України, суд першої інстанції, визнав протиправними дії відповідача Донецької митниці щодо справляння ввізного мита за вище переліченими митними деклараціями, зобов'язав повернути позивачу АТЗТ „Артемівський м'ясокомбінат" з державного бюджету України надмірно сплачене ввізне мито у розмірі 3354163,97 грн., поновивши таким чином порушені відповідачем права позивачів.
За цих же обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача Донецької митниці щодо відмови у митному оформленні сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), що ввозиться в рамках реалізації договору на реалізацію інвестиційного проекту на територію пріоритетного розвитку в м. Артемівську від 10 липня 2002 року, в тому числі за додатковою угодою №2 від 24 березня 2006 року, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладення договору на реалізацію інвестиційного проекту, тобто із застосування пільг, передбачених ст. 14 вищевказаного Закону, та визнав недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації від 24 березня 2006 року, і зобов'язав здійснити митне оформлення за даною декларацією із застосуванням вищенаведених пільг. Такий висновок суду є законним та грунтується на вищенаведених діючих нормах закону які гарантують стабільність правового режиму іноземного інвестування.
Посилання відповідача - Донецької митниці на те, що державні гарантії, передбачені Законом України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 24 грудня 1998 року, застосовуються лише до самих інвестицій, а не до діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, є безпідставними. Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність" інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами інвестицій. Скасування пільг, передбачених Законом України „Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 24 грудня 1998 року, унеможливлює отримання іноземним інвестором тих результатів інвестицій, які планувалися при укладенні договору на інвестиційну діяльність, призводить до не прогнозованих витрат іноземного інвестора і, таким чином, порушує його, гарантоване законодавством України, право на стабільність публічного порядку в державі, та право іноземного інвестора безперешкодно користуватися своїм майном та результатами інвестицій, що є грубим порушенням статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Також є безпідставними й посилання позивача на вимоги статті 10 Митного Кодексу України, оскільки вони суперечать вищенаведеному діючому законодавству про режим іноземної інвестиційної діяльності та Господарському кодексу України. У разі наявності суперечливості у законодавстві, яке регулює спірні відносини, суд, відповідно до статті 8 КАС України, повинен керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За таких підстав, суд першої інстанції, відновлюючи порушені права позивачів, діяв у межах своєї компетенції, передбаченої статтею 17 КАС України, та ухвалив постанову відповідно до вимог статті 162 КАС України.
Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані судом, а доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав та відповідно до вимог ст. 200 КАС України, апеляційна скарга відповідача - Донецької митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 198,200,205,206 КАС України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Донецької митниці залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 21 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.