Справа №2-406

2009р.

РІШЕННЯ

іменем України

"03" лютого 2009 p.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого Грищенко Н.М.

при секретарі Алісовій Т.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом :

ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, заподіяного пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконання трудових обов'язків

встановив:

Позивач ОСОБА_3 03.06.2008 р. звернувся до суду з вказаним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, заподіяного пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконання трудових обов'язків.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 18.03.1976 року він працює у ВАТ "Південний ГЗК" помічником машиніста екскаватора, машиністом екскаватора. Загальний трудовий стаж у нього 33 роки 9 міс, в шкідливих, та небезпечних умовах праці він пропрацював 15 років 9 міс.

Проробивши понад 5 років в умовах важкої фізичної праці, з вини підприємства він одержав професійні захворювання

10.08.2004 року за рішенням ЛЕК НДІ Промислової медицини йому встановлене професійне захворювання з діагнозом : вібраційна хвороба першої-другої ступеню від дії загальних вібрацій з церебрально - периферичним ангіодистонічним синдромом, частими акроангіспазмами, порушенням трофіки кінцівок у вигляді артозів п, ясно - фалангових суглобів, ліктьовими періартрозами, ПФС першого ст., колінними пері артрозами ПФС першого-другого ступеню.

За висновком МСЕК від 01.05.2005 року, та 01.05.2007 р. відсоток втрати працездатності та 3-я група інвалідності у нього залишились незмінними до 01.05.2009 р.

Причиною професійного захворювання є робота на протязі багатьох років в умовах важкої фізичної праці, підвищеної фізичної перевантаженості , несприятливого виробничого мікроклімату.

Проробивши багато років в умовах важкої фізичної праці, шкідливих умов праці, з вини підприємства він одержав професійне захворювання, утратив працездатність, здоров'я, утратив високооплачувану роботу, перетерплює як фізичні, так і моральні страждання, змушений затрачати багато сил і часу для організації свого життя, свого побуту.

По вищевказаних причинах він переносить як фізичні, так і моральні страждання і переживання, викликані ушкодженням його здоров'я.

Фізичні страждання укладаються в стійких виражених болях у шийному та в поясничному відділі, болі в кінцівках ніг, ускладнення при зміні положення тулубу, порушення сну через біль постійне оніміння рук і ніг, ускладнення ходи. Він швидко втомлюється, у нього з'являється слабість, він стає дратівливим. Гостро відчуває свою неповноцінність.

Він втратив душевний спокій, у нього змінився характер, він став недовірливою, запальною, дратівливою, замкнутою людиною. Самітність, відчуженість також викликають щиросердечний біль, моральні переживання. Нічні болі не дають спокійно відпочивати, безсоння гнітить його, викликає щиросердечний біль. Через ниючі та судорожні болі він соромиться знаходитися в громадських місцях, у транспорті, тому що залучає до себе нездорову увагу сторонніх людей, а в будинку заважає відпочивати своїм близьким. Це його морально вимотує.

Ці обставини є наслідками професійного захворювання і викликають у нього душевні страждання і переживання, почуття приниженості, неповноцінності.

Він вважає, що сума компенсації за заподіяну йому моральну шкоду складає 100000 гривень, яку він просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній.

Представниця позивача на позовних вимогах ОСОБА_3 наполягає в повному обсязі, і пояснила, що позивач через отримане професійне захворювання відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сім'ї. Стан здоров'я позивача погіршується, змушений постійно лікуватися як амбулаторно, так і в стаціонарах, однак поліпшення не настає. В усіх виписках з історій хвороби зазначено, що він випробує фізичний біль, і його моральні страждання пов'язані із втратою здоров'я. Його хвороба прогресує, а неможливість полегшити свої страждання в силу матеріальної неспроможності приводить позивача в розпач, викликає сильний душевний біль

Змушений лікуватися стаціонарно, він страждає від побутових незручностей зв'язаних з необхідністю знаходитися поза будинком, змінювати свій спосіб життя, жадати від своїх близьких додаткової уваги, матеріальних витрат. Постійна необхідність уживання лік, лікування як у лікарнях, так і будинку, вимагають значних коштів для придбання лік, повноцінного харчування. Позивачеві лікарі постійно рекомендують проходити санаторно-курортне лікування. Крім заподіяння шкоди його здоров'ю підприємством, позивачеві заподіяна матеріальна шкода. До ушкодження здоров'я його середньомісячна заробітна плата складала 1770, 25 грн. У даний час йому виплачується страхова виплата в розмірі 619, 59 грн., що майже в 3 рази менше його заробітку. При своєї робочої кваліфікації через матеріальну нужду позивач повинен працювати на ВАТ «Інгулецький ГЗК» сторожем.

Усвідомлення безпорадності перед прогресуючою хворобою, неможливості полегшити свої страждання в силу матеріальної неспроможності приводить позивача в розпач. Позивач ні фізично, ні матеріально не в змозі утримувати родину, його фізичний стан не тільки засмучує і гнітить, але і зайвий раз доводить його безпорадність, викликає душевний біль. ОСОБА_3 почуває себе неповноцінним, обмеженим у своїх можливостях людиною, тягарем для родини, він утратив свою значимість як глава і годувальник родини. Через свій стан здоров'я, що постійно погіршується, позбавлений можливості працювати по своїй спеціальності. Він змушений змінити свій спосіб життя, обмежити себе і родину в харчуванні, придбанні одягу, предметів домашнього побуту. Усі кошти, що заробляються ним, витрачаються в основному на ліки, харчування родини.

Таким чином, заподіяне позивачеві з вини підприємства професійне захворювання порушило звичний для нього спосіб життя, потребує додаткових зусиль для організації його життя, для забезпечення життєвих проблем.

Представниця позивача у судовому засіданні просить стягнути з відповідача 100000 грн. на користь ОСОБА_3

Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.

Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено.

Таким чином, Фонд соціального страхування... не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши представників позивача і відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_3 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров'я.

Позивач ОСОБА_3 з 18.03.1976 року він працює у ВАТ "Південний ГЗК" помічником машиніста екскаватора, машиністом екскаватора, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 8-9).

10.08.2004 року за рішенням ЛЕК НДІ Промислової медицини позивачеві встановлене професійне захворювання з діагнозом: вібраційна хвороба першої-другої ступеню від дії загальних вібрацій з церебрально - периферичним ангіодистонічним синдромом, частими акроангіспазмами, порушенням трофіки кінцівок у вигляді артозів п, ясно - фалангових суглобів, ліктьовими періартрозами, ПФС першого ст., колінними пері артрозами ПФС першого-другого ступеню.

В зв'язку з отриманням позивачем професійного захворювання було складено Акт розслідування професійного захворювання форми Н-1 від 20.02. 2004 р. (а.с.12-13). де зроблено висновок про наявність шкідливих умов праці - згідно карти умов праці умови та характер праці відносяться до Ш класу 1 та П ступеню шкідливості.

Професійне захворювання виникло з таких обставин: працюючи на РУ ВАТ «Південний ГЗК» підпадав під вплив фібро генного пилу концентрація якого

перевищувала ГДК в 1, 4 - 1, 8 раз, шуму, еквівалентний рівень якого перевищував ГДК на ЗдБА, та вібрації, рівень якої на 2-4 дБ вище за гранично допустимі.

Причина професійного захворювання згідно висновку фахівців: тривала робота в умовах пилу, шуму, вібрації, фізичне перевантаження рівень яких набагато перевищували санітарні норми, що підтверджується санітарно - гігієнічною характеристикою (а.с.10-11).

За висновком МСЕК від 01.05.2005 року, та 01.05.2007 р. відсоток втрати працездатності та 3-я група інвалідності у нього залишились незмінними до 01.05.2009 р. (а.с. 14-15).

Постановою Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань від 23.04.2004 р. № 1883 - Н позивачеві призначена одноразова допомога у розмірі 10640 грн. і щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 619 грн. 59 коп. в місяць. (а.с.17-19).

Як видно з матеріалів справи винним у заподіянні позивачеві фізичних та моральних страждань є підприємство, що у порушенні діючого законодавства не створило нешкідливі і безпечні умови праці, не виконувало передбачені законами і нормативними актами норми і правила охорони праці, гігієнічні регламенти і нормативи, не приймало заходів для обмеженню або зменшенню впливу шкідливих факторів на робочих місцях.

У зв'язку із професійним захворювання позивач періодично перебуває на лікуванні, як на стаціонарному, так і амбулаторному. З документів медичних установ, встановлено, що йому протипоказана важка фізична праця й робота в умовах впливу інших шкідливих факторів виробничого середовища. Згідно медичним документам позивачеві лікарі постійно рекомендують проходити санаторно-курортне лікування. У нього виявлені зміни характеру, стан депресії, моральні переживання через погіршення здоров'я. В усіх виписках з історій хвороби зазначено, що позивач відчуває фізичний біль, і його моральні страждання зв'язані з професійним захворюванням. Йому рекомендовано лікарями постійне медикаментозне лікування, курсові лікування в стаціонарі, санаторно-курортне лікування.

Стан здоров'я його не поліпшується. Позивач потребує подальшого лікування і спостереження, через зміну в стані його здоров'я.

Як пояснила в судовому засіданні представниця позивача, останній випробовує постійно пригнічений настрій, у нього відчуття своєї неповноцінності, заподіює моральні страждання, переживання оскільки , на його думку, він є додатковим тягарем, що вимагає постійної сторонньої допомоги, як з боку членів його сім'ї, так і з боку інших громадян Всі незручності, пов'язані з проф. захворюванням заподіює позивачеві моральні страждання, переживання. ОСОБА_3 доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв'язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2004 p., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду... Також рішенням Конституційного Суду №1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Зважаючи на ступінь втрати професійної працездатності позивача, стан його здоров'я, наслідки, які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 19000 грн., що буде відповідне тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_3, а в останній частини позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ((розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 19000 грн.

В останній частині позову - відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.