Судове рішення #1051251
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007 року                                                                                              м.Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

Головуючого: Чупікової В.В.

Суддів: Винту Ю.М., Галичанського А.Д.

При секретарі  Орлецькій ЯЛ.

За участю   позивачки ОСОБА_1, представника відповідача та третьої

особи на стороні відповідача ОСОБА_2.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю

"Мантес", ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за

час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за апеляційною

скаргою   товариства з обмеженою відповідальністю "Мантес" на рішення

Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.12.2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.12.2006 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано незаконним її звільнення з посади завідувача виробництвом ТОВ "Мантес", поновлено на роботі на посаді завідувача виробництвом ТОВ "Мантес". Стягнено з ТОВ "Мантес" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4055,50 грн., відшкодовано моральну шкоду в сумі 5000 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 7,50 грн, витрати по наданню правової допомоги в сумі 300 грн. Відмовлено в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3. Стягнуто з ТОВ "Мантес"на користь держави державне мито в сумі 59,50 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ "Мантес" просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.12.2006 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1 Посилається

справа 22ц-124                                    Головуючий у 1 інстанції Гончарова І.М.

категорія 3 9-40                                         доповідач Чупікова В .В.

 

2

на те, що рішення винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважають доведеним факт, що позивачка була відсутня 28.08.2006 року на роботі без поважних причин, що в обов"язки комерційного директора ОСОБА_3 не входить укладення та розірвання трудових договорів з працівниками, відстронення їх від роботи, заохочення або накладення дисциплінарних стягнень, а тому він не міг позивачку відсторонити від роботи, що вона усвідомлювала.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Позивачка апеляційну скаргу не визнала, вважає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального закону.

Перевіривши обгрунтованість та законність постановленого у справі рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка перебувала в трудових відносинах з ТОВ "Мантес" з 23.05.2005 року до 23.08.2006 року, працювала завідуючою виробництвом. 31.08.2006 року звільнена з роботи за прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України./а.с.73, 118/.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6.11.1992року прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом усього робочого дня без поважних причин.

Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відсутня 28.08.2006 року на роботі з причин її незаконного, всупереч вимог ст.46 КЗпП України, відсторонення від роботи і цю відсутність неможливо вважати прогулом без поважних причин, грунтується на повному і всебічному з"ясуванні обставин справи та добутих по справі доказах.

Так, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, які об"єтивно підтверджені електронною карткою обліку робочого часу /а.с.35/, копією заяви ОСОБА_1 на адресу прокурора Шевченківського району від 1.08.2006 року/ а.с.104, 105/ встановлено, що комерційний директор ОСОБА_3 з 1.08.2006 року незаконно відсторонив позивачку від роботи. Доводи апелянта про те, що в обов"язки комерційного директора ОСОБА_3 не входить укладення та розірвання трудових договорів з працівниками, відсторонення їх від роботи, заохочення або накладення дисциплінарних стягнень спростовуються показаннями вище зазначених свідків та контрактом, укладеним з ОСОБА_3 15.09.2005 року. З тексту контракту вбачається, що він здійснює поточне /оперативне/ керівництво виробничо-комерційною та фінансовою діяльністю і його вказівки обов"язкові для всіх працівників підприємства, крім директора /а.с.135/.

 

3

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 фізично не міг відсторонити позивачку від роботи по причині від"їзду до Італії спростовуються довідками №12-02 від 4.12.2006 року та №5044 АСФ від 21.11.2006 року /ас.с.72,138/.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачка отримала відповідь територіальної державної інспекції праці у Чернівецькій області за №402 від 28.08.2006 року на свою заяву від 1.08.2006 року з рекомендацією приступити до роботи о 17 год. 28.08.2006 року і наступного дня зареєструвала своє прибуття на роботу в електронній картці обліку робочого часу о 8 год 47 хв./а.с.35/.

З показань свідка ОСОБА_8. в судовому засіданні в суді першої інстанції вбачається, що вона працює інспектором територіальної державної інспекції праці у Чернівецькій області і попередньо домовлялася з директором підприємства про проведення нею перевірки з приводу скарги позивачки, під час перевірки їй надали тільки табель обліку робочого часу, бухгалтерських документів не надавали, в приміщення цеху не заходила, особисто позивачку на роботі не бачила, письмових пояснень від працівників не брала. Наведеним доказом спростовуються доводи апелянта про те, що позивачка ОСОБА_1 в період часу з 1.08.по 23.08.2006 року знаходилася на роботі і їй нараховувалася зарплата.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мантес". Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.12.2006 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.209, 218,307, 308 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мантес" відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05.12.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація