Судове рішення #10508794

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

         

Справа № 22-6414/10                                  Головуючий у 1 інстанції:Чемолосова С.П.

                                                                                     Суддя-доповідач:Денисенко Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ


        « 19  » серпня  2010 року                                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого:       Боєвої В.В.

          суддів:                  Денисенко Т.С.

          Приймака В.М.

          при секретарі       Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління  Пенсійного  фонду  України  в Гуляйпільському районі Запорізької  області на   постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 12 січня 2010  року   у справі за адміністративним позовом   ОСОБА_3 до Управління  Пенсійного   фонду  України  в Гуляйпільському районі  Запорізької  області про поновлення  пропущеного   строку  для  звернення   до  суду   та  стягнення  недоплаченої  щомісячної   державної  соціальної  допомоги  «Дітям війни»,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся  до суду  із  вищезазначеним  адміністративним позовом,  в  якому   зазначав, що  має  статус   дитини  війни,  а  тому відповідно   до  ст. 6  Закону України  «Про  соціальний   захист  дітей  війни» №2195-ІV від  18 листопада  2004 року  має  право  на  підвищення  розміру пенсії на 30%  мінімальної  пенсії  за віком. Просив суд поновити пропущений строк  для  звернення до суду, визнати відмову відповідача  відносно  виплати  щомісячної  соціальної допомоги  до пенсії  в розмірі  30% мінімальної  пенсії за віком  неправомірною та  зобов’язати відповідача здійснити нарахування  та виплату доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком з 2006 року по теперішній час.

Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 12 січня 2010 року   позов задоволено  частково.  

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3  підвищення до пенсії  відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 08.12.2008 року по 31.12.2008 року , з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  та за період 01.01.2010 року по 12.01. 2010 року

Зобов’язано  УПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_3 суму недоотриманої ним пенсії за віком за період з 08.12.2008 року по 31.12.2008 року , з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  та за період з 01.01.2010 року по 12.01.2010 року, розрахованої відповідно до  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період з грудня 2008 року та 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 12.01.2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В  своїй  апеляційній скарзі Управління ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області посилаючись на  незаконність та необгрунтованність  постанови  суду  першої інстанції  у зв’язку  з  порушенням норм матеріального права просить скасувати  постанову  суду першої інстанції  та  ухвалити  нове судове рішення, яким  відмовити  позивачу  у задоволенні   позовних вимог.  

Перевіривши  законність та обгрунтованність  постанови  суду  в межах доводів апеляційної  скарги, дослідивши  матеріали справи, колегія  суддів  вважає, що апеляційна скарга   частково підлягає задоволенню.

У відповідності  до ст. 6  Закону України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  дітям війни  пенсії  або  щомісячне  довічне грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується   замість   пенсії,  підвищуються  на 30 % мінімальної пенсії за віком.

 Підпунктом  2  пункту  41   розділу  ІІ  Закону України  «Про Державний бюджет України  на  2008 рік та про  внесення  змін до деяких законодавчих  актів України»  до ст. 6   Закону України  «Про  соціальний  захист   дітей війни» внесені  зміни щодо  визначення  розміру  підвищення  до  пенсії. Рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України, підпункт 2  пункту  41   розділу  ІІ  Закону України  «Про Державний бюджет України  на  2008 рік та про  внесення  змін до деяких законодавчих  актів України».  

Відповідно до ст.152 Конституції України  закони  та інші  правові  акти, які  за рішенням Конституційного суду України визнаються неконституційними, втрачають  чинність  з дня  ухвалення  Конституційним Судом рішення  про їх неконституційність.  

Отже, в період з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18.11.2004.

Зміст  ст.6  Закону України  «Про  соціальний  захист   дітей війни»  не коригувався  та її  дія  на 2009  рік  законами  України  не  була  зупинена,  тому колегія  суддів  погоджується  з висновками  суду  першої інстанції  про задоволення вимог  в частині  зобов’язання  відповідача  здійснити  перерахунок  підвищення  до пенсії  позивачу за 2009 рік.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини 7 статті 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні  за змістом відносини (аналогія закону).

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої  інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Доводи  відповідача про відсутність  коштів  і порядку  розрахунку  підвищення   до пенсії  не є  підставою  для скасування  правильного   по суті   судового  рішення з огляду  на можливість  відповідача   звернутися   за встановленням  порядку  виконання  судового рішення.

Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.

             З урахуванням наведених обставин. постанова відповідає вимогам закону і скасуванню чи зміні не підлягає.  

Ухвалюючи ж рішення про донарахування і виплату надбавок за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.

В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Зважаючи на те, що станом на 12 .01. 2010  року (дати ухвалення постанови) строк виплати надбавки за січень  2010 року ще не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача у січні 2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 304-1, 309, 314, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу  Управління  Пенсійного  фонду  України  в Гуляйпільському районі Запорізької  області задовольнити частково.

         Постанову  Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 12 січня 2010  року  по цій справі змінити  в частині кінцевого періоду донарахування та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.

         В іншій частині постанову залишити без змін.

           Рішення є остаточним та касаційному оскарженню не підлягає.

 

Головуючий:      

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація