У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року                                           м. Київ

            Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,  Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю “Айова” про розірвання договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

  У січні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач не виконує умов укладеного між ними 02 червня 2006 року договору оренди земельної ділянки, належним чином не оплачує йому орендної плати й не підвищує розмір такої плати в установленому відповідними нормативно-правовими актами порядку.  

  Згодом ОСОБА_4 доповнив позов і посилався також на те, що                     ТОВ “Айова” не забезпечує належне використання орендованої земельної ділянки, що призводить до погіршення якості ґрунтів.  

  Позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та відповідачем 02 червня 2006 року, та зобов’язати ТОВ “Айова” повернути йому земельну ділянку.

  Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2009 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 02 червня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ “Айова” в м. Тальне Черкаської області.

  Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 01 жовтня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

             У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.    

  Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

  Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

  Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

  Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

  Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2009 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

              Судді Верховного Суду України :                                       Є.Ф. Левченко

                                                                      Л.М. Лихута  

                                                                      Я.М. Романюк