Судове рішення #10505566

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 05 серпня 2010 р.                                                                                    № 34/18пн  


 Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:


головуючого      Дерепи В.І.

суддів :Грека Б.М.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_4

на рішеннягосподарського суду Донецької

області від 21.01.2010 р.

у справі№ 34/18пн

за позовом СПД-ФО ОСОБА_4

доСПД-ФО ОСОБА_5

провизнання права власності

за участю представників:

від позивача- ОСОБА_4

від відповідача- не з'явився


В С Т А Н О В И В:

В лютому 2009 р. СПД-ФО ОСОБА_4 до господарського суду подано позов до СПД-ФО ОСОБА_5 про визнання права власності на одну другу частину магазину-кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 1414100000 01 001 0526 та визначення йому одної другої частини частки у вказаному майні.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що частково на власні кошти здійснив роботи по будівництву даного магазину-кафе. У даний час будівництво завершено, однак між позивачем та відповідачем виник спір щодо реєстрації права власності та визначенні частки у майні, створеному сумісно.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.03.2009 р. в позові відмовлено на підставі на ст. 35 ГПК України, з посиланням на те, що рішенням господарського суду під час розгляду справи № 14/182пд вже встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_6 не приймав участі у будівництві спірного об'єкту, а тому дані обставини не потребують доведення і на підставі вказаного відмовив в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2010 р. вказане рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області, з підстав не обґрунтованого застосування судом першої інстанції  ст. 35 ГПК України, оскільки постановою Вищого господарського суду України у справі № 14/182пд виключеного з мотивувальної частини рішення та постанови судів попередніх інстанцій висновки  про  обсяги  затрат СПД-ФО ОСОБА_4 та СПД-ФО ОСОБА_5 при будівництві спірного об'єкту.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2010 р. (суддя Ушенко Л.В.) в позові відмовлено.

Рішення мотивовано не доведеністю позивачем, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, своїх вимог.

Не погоджуючись з рішенням, СПД-ФО ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.03.2001 р. між СПД-ФО ОСОБА_6 та Слов'янською міською радою підписано договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно умов якого Слов'янська міська рада відповідно до рішення виконкому від 21.03.2001 р. № 167/11 надає, а СПД-ФО ОСОБА_6  приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,0156 га строком на 10 років для будівництва крамниці АДРЕСА_2.

14 вересня 2005 року між СПД-ФО ОСОБА_5 та СПД-ФО ОСОБА_6 підписаний договір № 1 про спільну діяльність (надалі –Договір про спільну діяльність), відповідно до умов якого сторони зобов'язались шляхом об'єднання своїх зусиль, грошових коштів та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети –будівництва та введення в експлуатацію будівлі, розташованої за адресою: Україна, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2.

В розділі 3 Договору про спільну діяльність сторонами було узгоджено обов'язки позивача: при необхідності приймати участь спільно з відповідачем в отриманні дозволів необхідних для здійснення будівництва, при необхідності приймати участь у введенні в експлуатацію будівлі, оформляти відповідні документи.

Відповідно до розділу 4 Договору про спільну діяльність передбачено наступні зобов'язання відповідача: отримати всі необхідні для будівництва нової будівлі документи або відповідні дозволи на початок будівельних робіт, протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору та отримання відповідних документів і дозволів на початок проведення будівельних робіт, підготувати та письмово узгодити з позивачем відповідну проектну документацію, необхідну для будівництва будівлі, після підписання договору та отримання відповідного дозволу на будівництво приступити до здійснення будівництва будівлі згідно з проектною документацією.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 30.10.2008 р. у справі № 14/182пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р., позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_5 до СПД-ФО ОСОБА_6 задоволені повністю: Договір про спільну діяльність розірвано.

Позивач стверджує, що частково на власні кошти здійснив роботи по будівництву даного магазину-кафе, а тому просить, на підставі ст. ст. 328, 331 ЦК України, визнати за ним право власності на одну другу його частину.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Місцевий господарський суд, врахувавши, що будь-яких документів, передбачених діючим законодавством України, які б підтверджували, що будівництво спірного об'єкту здійснювалось позивачем спільно з відповідачем не надано, дійшов висновку, що позивач не довів, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог та з цих підстав відмовив в позові.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення господарського суду прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

          Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував правовідносини сторін; всебічно дослідивши матеріали справи; дійшов правомірного висновку, що позивач не довів своє право на оспорюване майно.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у визнанні за ним, на підставі ст. ст. 328, 331 ЦК України, права власності на спірне майно.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 21.01.2010 р. у справі № 34/18пн залишити без змін.


Головуючий, суддя                                                                                В. Дерепа



С у д д і                                                                                                    Б. Грек



               О. Подоляк




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація