ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2010 р. Справа № 2a-2523/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участі: представників позивача - Марущака В.І., Мелінишин В.В., представника відповідача - Іванишин Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Тисменицької міської лікарні, вул. К. Левицького, 12,м. Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, вул. Галицька, 21,м. Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400
про визнання нечинним та скасування рішення № 583 від 29.06.2010р,-
ВСТАНОВИВ:
< Текст >Тисменицька міська лікарня звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про визнання нечинним рішення №583 від 29.06.2010року про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за несвоєчасною формою звітності до органів Пенсійного фонду України.
Представники позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримали в повному обсязі, з мотивів викладених в позовній заяві. Суду пояснили, що оскаржуване рішення винесено з порушенням ст. 19 Конституції України. Також, позивачем зазначено, що звіт страхувальника за травень 2010 року подано позивачем в електронному режимі своєчасно 18.06.2010 року, що підтверджується випискою з електронної поштової скриньки від 24.06.2010року. 23.06.2010 року УПФ в Тисменицькому районі інформувало позивача про те, що звіт з невідомих причин до Фонду не поступив, а тому позивачем було повторно подано звіт у електронному режимі 23.06.2010року.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з дотриманням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Тисменицька міська лікарня, є юридичною особою та є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Тисменицькому районі.
29 червня 2010 року начальником управління ПФУ в в Тисменицькому районі прийнято рішення № 583 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки визначені законом.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до п.2 ст. 5 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі-Закон) обов'язки платників страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків визначаються виключно Законом.
Тисменицька районна лікарня є страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Тисменицькому районі.
Відповідно до п. 5 ч.9 ст. 106 Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.6 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до п. 1.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органом ПФУ, звіт може подаватись в тому числі страхувальником в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7.
Згідно п. 3.1 Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7 для електронних звітів встановлюються звітні періоди та терміни подання, визначені законодавством для відповідних звітів у паперовій формі. Пунктом 3.2 вказаного Порядку передбачено, що прийняття звітності відбувається Центром обробки електронних звітів, який приймає звітність з 9.00 до 22.00 щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження електронного звіту до центру обробки електронних звітів до 16-ї години квитанція про одержання звіту надсилається страхувальнику протягом двох годин з моменту одержання. У разі надходження електронного звіту до центру обробки електронних звітів після 16-ї години квитанція про одержання звіту надсилається страхувальнику протягом перших двох годин наступного робочого дня.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано звіт про суми страхових внесків за травень 2010року - 23 червня 2010року, при встановленому граничному терміну подання 21 червня 2010року. Твердження позивача про надіслання електронної звітності в строки встановлені законодавством, а саме 18.06.2010року, не підтверджені в судовому засіданні, оскільки у відповідності п. 3.6 Порядку подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі електронний звіт не вважається одержаним у відповідності до вимог вказаного Порядку, якщо страхувальник не отримав квитанції про одержання електронного звіту. Квитанція про одержання електронного звіту –це електронний документ, що формується центром обробки електронних звітів та засвідчує факт та час одержання електронного звіту. В судовому засіданні представниками позивача доказів наявності квитанції про одержання електронного звіту, який як стверджує позивач був надісланий 18.06.2010року, суду не надано. Крім цього, актом №18 від 29 червня 2010року (а.с. 8-9) встановлено факт несвоєчасного подання звітності до органу Пенсійного фонду України, вказаний акт підписаний без застережень представниками позивача.
Оскільки, Тисменицька районна лікарня подала звітність за травень 2010 року після закінчення граничного терміну подачі звітності, тому рішення Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі № 583 від 29.06.2010р про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в сумі 21237, 72 грн. є правомірним.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 09.08.2010 року.