Справа №2-113 /2007р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2007 року. смт. Баришівка.
Баришівський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Єременка В.М.
при секретарі Шестопал Т.М.
з участю представника позивача ОСОБА_3. та представника відповідача ОСОБА_4.
розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка справу
за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області про встановлення факту належності майна та визнання права власності на майно в спадок,
ВСТАНОВИВ: Позивач по справі ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області про встановлення факту належності майна та визнання права власності на майно в спадок, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 06 липня 2006 року помер її рідний брат ОСОБА_5. При житті брат 03 липня 2006 року склав заповіт на все своє майно на неї - ОСОБА_1. У неї є ще брат ОСОБА_2, який є відповідачем по справі та проживає в селі АДРЕСА_1Баришівського району Київської обл. Спадкове майно померлого брата складалось із грошових заощаджень у розмірі 13519 грн.52 коп. (рахунок НОМЕР_1); 02 грн. 28 коп. (рахунок НОМЕР_2); 0.51 коп. (рахунок НОМЕР_3) про що свідчить копія довідки Державного ощадного банку Бориспільського відділення №3036 та копії ощадних книжок; земельної частки (паю) у розмірі 0.81 га вартістю 3270 грн., який перебуває у колективній власності КСП "Саги" (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії KB №0196570 від 3.03.1998 року); земельної ділянки у розмірі 0.095 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі АДРЕСА_2Баришівського району Київської області, вартістю 769 грн.69 коп. (згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) про що свідчить копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії KB № 071513 від 08.06.2004 року; земельної ділянки у розмірі 0,250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована в селі АДРЕСА_2Баришівського району Київської області вартістю 9582 грн.62 коп. (згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки), про що свідчить копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серії KB №071512 від 08.06.2004 року; житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. АДРЕСА_2Баришівського району Київської області. Будинок був побудований братом у 1959 році, але правовстановлюючі документи на будинок були втрачені і тому немає можливості підтвердити право власності на даний будинок. Відомості про належність будинку ОСОБА_5. зазначені в по господарській книзі Селичівської сільської ради. З заявою про прийняття спадщини вона звернулась своєчасно, але їй було відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки у спадкодавця були втрачені правовстановлюючі документи на будинок. Спадщину прийняла фактичними діями, проживала на момент смерті із спадкодавцем. Просить суд встановити належність на праві приватної власності ОСОБА_5житлового будинку в селі АДРЕСА_2Баришівського району Київської області, прийняття нею спадщини після смерті брата ОСОБА_5, постійного проживання із спадкодавцем, визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі АДРЕСА_2Баришівського району Київської області, визнання за нею право власності на зазначені грошові заощадження в розмірі 13519 грн. 52 коп., на земельну частку (пай) в КСП "Саги"
розміром 0.81 га, на земельну ділянку розміром 0.095 га, на земельну ділянку розміром 0.250 га.
Позивачка ОСОБА_1суду пояснила, що в селі АДРЕСА_2вона проживала з батьками та братом ОСОБА_5. Інший брат ОСОБА_2в 1957 році, коли йому виповнилось 17 років одружився і почав проживати за іншою адресою. Разом з братом ОСОБА_5 до будинку по вул. АДРЕСА_2вона підводила газ, купляла газові плити, автоматику, обкладала будинок цеглою, доглядала за хворою дружиною брата ОСОБА_5-ОСОБА_6, обробляла біля будинку земельну ділянку. П,ять років тому дружина брата померла і після того ОСОБА_5ще двічі на короткий час реєстрував шлюб з жінками, потім розлучався. Навесні 2006 року ОСОБА_5захворів, йому стало погано і він зателефонував позивачці. Вона відвезла його до Баришівської центральної районної лікарні, де він знаходився біля трьох тижнів. Їй віддав ключі від будинку, гроші і вона проживала в будинку та вела господарство. Потім забрала його додому, але через три дні йому знову стало погано і він сам поїхав до лікарні, куди викликав секретаря Селичівської сільської ради і попросив її скласти на позивачку заповіт. В лікарні було видане направлення брату на обстеження до Києва. На таксі відвезла ОСОБА_5в м. Київ в першу міську лікарню, де вона з дітьми не відходили від нього і у неї на руках через декілька днів він помер. Брат ОСОБА_5був у свідомості до останніх хвилин життя. Похованням брата займалась вона, девять та сорок поминальних днів відбувала також вона. Інший брат ОСОБА_2не цікавився хворобою свого брата ОСОБА_5, не приходив до будинку провідувати його, не був на поминках на дев,ять та на сорок днів. Коли поминали ОСОБА_5на сорок днів, то у родині ОСОБА_2відбувалось весілля. Просить суд встановити належність на праві приватної власності ОСОБА_5житлового будинку в селі АДРЕСА_2Баришівського району Київської області, прийняття нею спадщини після смерті брата ОСОБА_5, постійного проживання із спадкодавцем, визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі АДРЕСА_2Баришівського району Київської області, визнання за нею право власності на зазначені грошові заощадження в розмірі 13519 грн. 52 коп., на земельну частку (пай) в КСП "Саги" розміром 0.81 га, на земельну ділянку розміром 0.095 га, на земельну ділянку розміром 0.250 га.
Представник позивача ОСОБА_3в судовому засідання підтримала позовні вимоги ОСОБА_1. і пояснила, що позивачка отримала від свого брата ОСОБА_5. у спадщину по заповіту спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями, земельні ділянки розміром 0.250 га та 0.095 га в с АДРЕСА_2, Баришівського району Київської області, земельну частку (пай) розміром 0.81 га, грошові заощадження на суму 1359 грн. 52 коп. та постійно проживала із спадкодавцем до його смерті, доглядаючи його та вела з ним спільне господарство. На момент смерті ОСОБА_5. існував ніким не оскаржений заповіт та не було спадкоємців, які мали б право на обов,язкову частку у спадковому майні і спадкування здійснювалась відповідно до заповіту, а не до закону. Просить суд встановити факт належності покійному на праві власності будинку з господарськими будівлями, факт прийняття позивачкою спадщини фактичними діями та визнати за нею право власності на спадкове майно .
Відповідач по справі ОСОБА_2 пояснив суду, що він одружився 12.05.1960 року і пішов проживати до будинку дружини бабусі. Потім отримав земельну ділянку під забудову по провулку АДРЕСА_1та побудував собі будинок, який подарував своєму сину в 2005 році. У лікарні провідував брата один раз, вдома його не провідував коли той хворів, так як не знав, що сестра привезла його з лікарні. Коли брат лежав у лікарні, то ключі від його будинку були у сестри ОСОБА_1. Йому ОСОБА_5ключі від будинку не давав. ОСОБА_1доглядала за господарством брата, кормила курей, кролів і проживає в його будинку. З письмовою заявою до нотаріальної контори стосовно спадщини після смерті брата не звертався. Про те, що ОСОБА_5заповів все своє майно ОСОБА_1, він дізнався на похоронах брата. На поминках брата на дев,ять та на сорока днях не був. Коли поминали брата на 40 днів,
то у нього в родині було весілля, одружувалась внучка. Вважає, що він має право на половину житлового будинку померлого брата.
Представник відповідача в судовому засіданні ОСОБА_4підтримав позицію ОСОБА_2. та заперечував проти заявленого позову. В процесі судового розгляду він не піддавав сумніву дійсність заповіту, однак в судових дебатах вказав, що заповіт є нікчемним, посилаючись на місце його складання в Баришівській ЦРЛ.
Відповідач по справі Селичівський сільський голова Баришівського району Київської області Дорошенко Ольга Володимирівна пояснила суду, що сільською радою заявлений позов визнається. На день смерті майно належало померлому ОСОБА_5і в по господарській книзі сільської ради за №4 зроблений відповідний запис про це. ОСОБА_1останній рік вела з ОСОБА_5. спільно господарство. Обробляла земельну ділянку, з 1999 року постійно проживала в селі АДРЕСА_3. У ОСОБА_1 з братом ОСОБА_5 були дружні стосунки. По складанню заповіту нотаріальні дії покладені на секретаря сільської ради. По проханню ОСОБА_5. секретар сільської ради ОСОБА_7. їздила до нього в Баришівську районну лікарню, де він просив її скласти заповіт на все своє майно на ОСОБА_1. Після спілкування з ОСОБА_5. на другий день вона в сільській раді надрукувала заповіт, взяла гербову печатку і знову поїхала до нього в лікарню, а повернувшись, показала 2-й екземпляр заповіту, та пояснила, що ОСОБА_5. був при здоров,ї сидів на ліжку, підписав заповіт, просив зберегти таємницю заповіту від родини брата ОСОБА_2. ОСОБА_1. займалась похованням брата ОСОБА_5і на даний час доглядає будинок.
Свідок ОСОБА_7пояснила суду, що вона працює секретарем Селичівської сільської ради. Добре знала нині покійного ОСОБА_5. та його сестру ОСОБА_1., так як проживає по сусідству. Взаємовідносини у ОСОБА_1 з ОСОБА_5 були нормальні, він вів з нею спільно господарство. Недільного дня ОСОБА_1прийшла до неї і сказала, що брат ОСОБА_5хоче зробити заповіт, на що ОСОБА_7. відповіла, що з ним спочатку їй потрібно поспілкуватися. Син свідка привіз її в Баришівську районну лікарню. Зайшовши до палати, вона побачила ОСОБА_5. сидячим на ліжку, який сказав, що він спілкується тільки з ОСОБА_1і хоче на неї заповісти все своє майно. Вона сказала йому, що завтра на роботі віддрукує проект заповіту і знову приїде до нього. В понеділок вона взяла гербову печатку, заповіт, приїхала до ОСОБА_5. в лікарню, він прочитав заповіт, підписав два примірники і ще раз попросив нікому з родини ОСОБА_5 про це не говорити. Крім нього в палаті нікого не було. Він був при здоровому глузді. Під час хвороби ОСОБА_5. його сестра ОСОБА_1вела його господарство, обробляла земельну ділянку і він віддав їй ключі від будинку.
Свідок ОСОБА_8пояснила суду, що позивачку і її брата ОСОБА_5знає з дня їх народження, так як проживає поруч. Найбільше до ОСОБА_5приїздила сестра ОСОБА_1і як він залишився сам без дружин, то була весь час біля нього. Коли ОСОБА_5знаходився на стаціонарному лікуванні, то проживала в його будинку, доглядала кролів, курей, собак, котів, їздила до нього в лікарню. У ОСОБА_1 з ОСОБА_5 були гарні стосунки, вони жили дружньо. Що стосується іншого брата ОСОБА_2, то він як пішов від них у 17 років, так і не повертався. ОСОБА_5 будинок допомагала будувати ОСОБА_1з своїм чоловіком, привозила будівельні матеріали. Коли ОСОБА_5захворів, то ОСОБА_1доглядала за ним, а ОСОБА_2брата не провідував. ОСОБА_1хоронила ОСОБА_5, відбувала 9 та 40 днів. ОСОБА_2на цих поминках не було. На 40 днів у родині ОСОБА_2було весілля. ОСОБА_5при житті мав наміри відписати своє майно ОСОБА_1, а ОСОБА_2не хотів, бо той рідко до нього заходив.
Свідок ОСОБА_9пояснила суду, що проживає поруч через межу з господарством ОСОБА_5. і знає що брат ОСОБА_2нічого брату ОСОБА_5 не допомагав. ОСОБА_1із своїм чоловіком допомагали ОСОБА_5 обкладати будинок цеглою. Вона обробляла біля будинку земельну ділянку. А коли він захворів, то ОСОБА_1доглядала його, кожного дня відвідувала в лікарні, проживала в його будинку. Коли помер, то займалась його похованням та відбувала поминки. У родині ОСОБА_2у день поминок брата ОСОБА_5на 40 днів святкували весілля.
Свідок ОСОБА_10пояснила суду, що ОСОБА_1, ОСОБА_2і покійний ОСОБА_5її двоюрідні брати та сестри. ОСОБА_1доглядала хворого ОСОБА_5, в Києві в лікарні біля нього сиділа вона , її дочки і свідок. Коли ОСОБА_5помер в Києві в лікарні, то вона з ОСОБА_1поїхали в село за одягом для ОСОБА_5, а там брат ОСОБА_2з невісткою ділили майно покійного. ОСОБА_2навіть не поїхав в Київ допомогти погрузите труп брата в машину і це робили жінки. Коли його привезли додому та занесли в будинок, то на вулиці ОСОБА_2сварився з ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_11пояснила суду, що вона весь час приїздила з м.Києва в гості до дядька ОСОБА_5. Він і його дружина хворіли, а тому її мама ОСОБА_1. допомагала їм ліками. Мама прала дядьку ОСОБА_5 білизну, допомагала по господарству, варила їжу, возила його в лікарні, доглядала за ним до смерті. Він помер в м. Києві в лікарні і там були придбані всі ритуальні речі. Дядько ОСОБА_2розказував, що її мати його отруїла.
Свідок ОСОБА_12пояснила суду, що все життя проживала через будинок по сусідству з ОСОБА_5. Дружина у ОСОБА_5хворіла, перенесла інсульт. Після смерті першої дружини в листопаді місяці 2002 року, він потім двічі одружувався і розлучався. ОСОБА_1на велосипеді приїздила до ОСОБА_5із своїм чоловіком, а після смерті ОСОБА_5стала проживати в його будинку та господарювати. Це була воля ОСОБА_5, щодо складання заповіту на ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_13пояснила суду, що вона була одружена з ОСОБА_5. після смерті його першої дружини і прожила з ним у шлюбі біля року. Дітей у нього з першою дружиною спільних не було. ОСОБА_5 допомагав його рідний брат ОСОБА_2і чому ОСОБА_5заповів все своє майно ОСОБА_1 вона не знає. Коли ОСОБА_5хворів, то біля нього була ОСОБА_1, доглядала живність. Після смерті ОСОБА_5його майном зараз розпоряджається ОСОБА_1.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази суд вважає, що заявлений ОСОБА_1. позов підлягає до задоволення, так як надані нею докази являються обгрунтованими, стверджують факт належності ОСОБА_5. житлового будинку в селі АДРЕСА_2Баришівського району Київської області, а саме технічним паспортом на житловий будинок по вул. АДРЕСА_2в с.Селичівка Баришівського району Київської області, випискою з погосподарської книги сільської ради, показами свідків по справі. Встановлено, що ОСОБА_5 при здоровому глузді 3 липня 2006 року заповів все своє майно ОСОБА_1, де заповіт посвідчений секретарем Селичівської сільської ради Баришівського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за №73. Крім того ОСОБА_1, як встановлено в судовому засіданні, до смерті брата ОСОБА_5. проживала з ним в його будинку по вул. АДРЕСА_2в селі Селичівка, доглядала за ним, возила в лікувальні заклади, обробляла земельну ділянку та порала живність. А коли він помер то займалась його похованням, відбувала поминки та продовжувала проживати в будинку і підтримує його в належному стані по теперішній час.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1після смерті свого брата ОСОБА_5, відповідно до заповіту, своєчасно у шестимісячний термін подала письмову заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, підтвердженням чого є відкрита спадкова справа. Але нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1. в оформленні її спадкових прав, оскільки були відсутні правовстановлюючі документи на будинок покійного. Таким чином, відразу після закінчення шестимісячного строку після смерті брата, а саме, 06.01.2007 року позивачка звернулась з позовною заявою до суду, в якій просить встановити факт належності покійному на праві власності будинку, встановити факт прийняття нею спадщини фактичними діями та визнати право власності на спадкове майно. Відповідачем по справі ОСОБА_2не було вчинено жодних дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини, зокрема відповідач у встановлений законом термін не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та не прийняв спадщину фактичними діями. Крім того, відповідач по справі не відноситься до кола спадкоємців, які мають право на обов,язкову частку у спадковому майні, та враховуючи те, що існує ніким не оскаржений заповіт, відповідач по справі не має права на спадкове майно. В судовому засіданні встановлено і доведено, що відповідач ОСОБА_2. при житті брата ОСОБА_5. лише один раз провідав його в Баришівський ЦРЛ, вдома його не провідував, хоча проживає в одному селі неподалік від садиби брата, не допомагав йому по господарству. До суду з зустрічною позовною заявою, в якій міг би оспорити дійсність заповіту, належним чином не звертався. Під час судового засідання, не на попередньому розгляді справи і не до початку розгляду справи представник відповідача ОСОБА_4. заявив клопотання про зустрічний позов про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на 1/2 частину майна, що суперечить ст.131 ч.1 ЦПК України і таке клопотання судом було відхилене. Інший відповідач, в особі Селичівського сільського голови, Дорошенко О.В. визнала заявлений позивачкою ОСОБА_1. позов, ствердила належність майна покійному ОСОБА_5.. Фактично, ОСОБА_5., заповів все своє майно ОСОБА_1., яка доглядала його, вела з ним домашнє господарство і усунув відповідача ОСОБА_2. від спадщини, так як він не надавав спадкодавцю допомоги в зв,язку з тяжкою хворобою ОСОБА_5.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2. про існування заповіту дізнався на похоронах свого брата ОСОБА_5. З братом в його будинку по вул. АДРЕСА_2в селі Селичівка не проживав взагалі, в шестимісячний термін заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавав і з його боку відсутні будь-які дії, котрі б свідчили про прийняття спадщини, поважності причин для пропуску строку для прийняття спадщини в суді не встановлено і його бажання в судових дебатах отримати половину будинку покійного брата, суперечать чинному законодавству, а саме ст.ст. 1269,1270 ЦК України.
Таким чином позивачка ОСОБА_1., прийняла спадщину, як фактичними діями так і відповідно до заповіту і всі її дії свідчать про це.
Встановлені судом обставини стверджуються :
· копією паспорта ОСОБА_1.;
· копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (серія І-БК НОМЕР_1виданого в Дніпровському районі м. Києва 07.07.2006 року);
· копією заповіту від 03.07.2006 року складеного ОСОБА_5;
· копією свідоцтва про народження ОСОБА_5, виданого 14.03.1950 року Веселинівською сільською радою Баришівського району Київської області;
· копією свідоцтва про народження ОСОБА_1, виданого 20 листопада 1948 року Селичівською сільською радою Баришівського району Київської області;
· копією свідоцтва про одруження ОСОБА_14та ОСОБА_1, виданого 29.06.1966 року в Палаці одруження м. Києва;
· копією ощадної книжки ОСОБА_5.;
· копією сертифікату KB №0196570 на право на земельну частку (пай) виданого ОСОБА_5.;
· копією Державного акта KB №071513 на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_5.;
· копією Державного акта KB №071512 на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_5.;
· копією витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1729 від 09.08.2006 року;
· копією витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1730 від 09.08.2006 року;
· копією витягу №5990282 від 01.08.2006 року про реєстрацію у Спадковому реєстрі;
копією інвентаризаційної справи від 15.07.2006 року житлового будинку по вул. АДРЕСА_2в с.Селичівка Баришівського району Київської області власника ОСОБА_5;
· довідкою №27 від 02.01.2007 року виданою ОСОБА_1. Селичівською сільською радою Баришівського району Київської області;
· довідкою №26 від 02.01.2007 року виданою ОСОБА_1. Селичівською сільською радою Баришівського району Київської області;
· довідкою №132 від 15.02.2007 року виданою ОСОБА_2. Селичівською сільською радою Баришівського району Київської області;
· довідкою №125 від 14.02.2007 року виданою ОСОБА_2. Селичівською сільською радою Баришівського району Київської області;
· довідкою №168 від 29.09.2006 року виданою ОСОБА_2. Селичівською сільською радою Баришівського району Київської області;
· копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_15, виданого 07.09.2005 року відділом РАЦСу Баришівського РУЮ Київської області;
· копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_16, виданого 03.03.2004 року відділом РАЦСу Баришівського РУЮ Київської області.
На підставі ст.4,208,209 ч.3,212-215,218,223,294 ЦПК України, керуючись ст.ст. 376, 1223, 1269,1270, 1276 ЦК України, ст.12 Закону України "Про власність", керуючись п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Встановити факт, що житловий будинок, розташований по вул. АДРЕСА_2в с.Селичівка Баришівського району Київської області належав на праві приватної власності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2року.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, після смерті свого брата ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2року.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по вул. АДРЕСА_2в с.Селичівка Баришівського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, право власності на грошові заощадження у розмірі 13 519 гривень 52 копійки (рахунок НОМЕР_1); 02 гривні 28 копійки (рахунок НОМЕР_2); 00 гривень 51 копійка (рахунок НОМЕР_3).
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, право власності на земельну частку (пай) розміром 0,81 га вартістю 3270 гривень, яка перебуває у колективній власності КСП "Саги" Баришівського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, право власності на земельну ділянку розміром 0,095 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с.АДРЕСА_2Баришівського району Київської області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, право власності на земельну ділянку розміром 0,250 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована в с.АДРЕСА_2Баришівського району Київської області.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.