СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
23 серпня 2006 року | Справа № 2-8/8905-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача: Ольшанської Т.С., дов. б/н від 30.06.2006 року;
відповідача: Сироватського О.С., дов. № 01/06 від 10.01.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А. ) від 19 травня 2006 року у справі № 2-8/8905-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас" (вул. Московська, 3, м.Ялта, АР Крим, 98600)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)
про спонукання укласти додаткову угоду до договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду АР Крим від 19.05.2006 року у справі № 2-8/9805-2006 позов ТОВ "Ютас" задоволено. Суд примусив Фонд майна АР Крим укласти з позивачем додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна будівлі колишньої виробничої бази АП СУ-34 ОП "Кримспецбуд", що знаходиться за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт. Гаспра, Південнобережне шосе, 3, укладеного на підставі рішення господарського суду АР Крим від 22.07.2004 року у справі № 2-1/10138-04, а також стягнув з відповідача судові витрати.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Фонду майна АР Крим в укладанні додаткової угоди до договору оренди є безпідставною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.
Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, Фонд майна АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального права, у позові ТОВ „Юстас” відмовити.
З причини відпустки судді Антонової О.Л., на підставі розпорядження голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Маслову З.Д.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фонду майна АР Крим підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду АР Крим від 22.07.2004 року у справі №2-1/10138-2004 за позовом ТОВ "Юстас" до відповідача - Фонду майна АР Крим, Фонд майна АР Крим зобов`язано у строк до 22.08.2004 року укласти з ТОВ "Юстас" договір оренди нерухомого майна будівлі колишньої виробничої бази АП СУ-34 ОП 'Кримспецбуд", що знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Гаспра, Південобережне шосе 3.
03.08.2005 року між Фондом майна АР Крим - орендодавець та ТОВ 'Юстас" - орендар був підписаний акт прийому-передачі, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає нерухоме майно - будівлю колишньої виробничої бази АП СУ-34 ОП "Кримспецбуд".
10.03.2006 року ТОВ "Юстас" направило на адресу Фонду майна АР Крим лист із проектом додаткової угоди до договору, укладеному на підставі рішення господарського суду АР Крим від 22.07.2004 року у справі №2-1/10138-2004, в якому запропоновано внести у договір відповідні пункти, на підставі яких орендар набуває переважне право на викуп орендованого приміщення у разі здійснення ним невідокремлюваних поліпшень.
Судом першої встановлено, що Фонд майна АР Крим звернення ТОВ "Юстас" залишив без задоволення, додаткову угоду не підписав, посилаючись на невиконання товариством окремих положень договору, невідповідністю звіту про оцінку вартості будівель розташованих на території бази. З матеріалів справи також вбачається, що відповідач вказує на непредставлення ТОВ "Юстас" усіх документів, передбачених наказом Фонду державного майна України за №377 від 27.02.2004 року.
Судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду АР Крим про те, що доводи Фонду майна АР Крим, якими він обґрунтовує відмову в укладанні додаткової угоди до договору, є безпідставними, оскільки невиконання або неналежне виконання сторонами договору не є підставою для подібної відмови. Так, позивач просить включити до умов договору положення, які передбачені нормами законодавства та які надають йому право на викуп орендованого приміщення у разі здійснення невідокремлюваних поліпшень.
Суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим посилання суду першої інстанції на частину 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства, а також на норму статті 51 Закону України „Про державну програму приватизації” №1723-111 від 18.05.2000 року, відповідно до якої, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки.
Також судом першої інстанції правомірно зазначено, що відповідач має право відмовити в подальшому узгодженні здійснених позивачем –орендарем невідокремлюваних поліпшень орендованого об`єкту, на підставі чого питання про їх компенсацію, як і право орендаря на викуп об`єкту оренди, не виникає.
На підставі викладеного, є правомірним посилання господарського суду АР Крим на пункт 4.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 25.05.2000 року № 02-5/237, згідно з яким, у разі відмови в укладенні договору оренди майна з підстав, не передбачених абзацом 7 частини 4 статті 9 зазначеного Закону, а також неодержання відповіді у встановлений строк заінтересована особа має право звернутись до господарського суду із заявою про спонукання компетентного органу укласти договір оренди.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог вірним.
Однак, судова колегія вважає оскаржуване рішення підлягаючим зміненню в частині, яка стосується розподілу судових витрат та стягнення з Фонду майна АР Крим суми держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Так, відповідно до пункту 35 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів Укра їни „Про державне мито”, органи приватизації звільняються від сплати держмита.
При цьому, є вірним посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що, згідно з пунктом 6 Листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування чинного законодавства при вирішенні спорів” від 05.10.93 року №01-8/1076 з наступними змінами і доповненнями, у зв'язку з тим, що державні органи при ватизації можуть виступати в арбітражному процесі як позивачі або відповідачі у спорах різної категорії, зазначені органи звільняються від сплати мита в усіх спра вах, пов'язаних із здійсненням ними функцій, передбачених законодавством про приватизацію майна і про оренду державного майна. У даному випадку Фонд майна АР Крим є стороною у справі, у зв'язку з тим, що відповідно до чинного законодавства на нього покладені функції орендодавця державного майна.
Керуючись статтями 101, 103 п.2, 104 ч.1 п.4, 105 Господарського процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Пункт 3 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим 19 травня 2006 року у справі № 2-8/8905-2006 скасувати.
В решті частини рішення господарського суду Автономної Республіки Крим 19 травня 2006 року у справі № 2-8/8905-2006 залити без змін.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
З.Д. Маслова