УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    3 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:    

                     головуючого судді             Берещанської І.І.

                     суддів                                  Новікова Р.В.

                                                                  Кузнєцової О.О.

                     при секретарі                      Фінайкіній І.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду  АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Комунального підприємства "Гаспринське об’єднання житлово-комунального господарства", третя особа –ОСОБА_6, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму житлового приміщення, вселення та відшкодування моральної  шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відділу громадянства, реєстрації та імміграції фізичних осіб Ялтинського МВ ГУ МВС України в АР Крим, треті особи – КП "Гаспринське об’єднання ЖКГ" та ОСОБА_6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття   з  реєстраційного  обліку,  

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23.04.2010  року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням – трикімнатною квартирою АДРЕСА_1, встановлення порядку користування цією квартирою,  зміну  договору  найму  житлового  приміщення,  їх  вселення  в квартиру та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.,  зазначивши,  що ОСОБА_5 чинить їм перешкоди у вселенні та користуванні квартирою, в якій вони зареєстровані.

Справа № 22ц-17864/2010                                головуючий суддя суду першої інстанції Білюнас В.Ю.

                                                                     суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кузнєцова О.О.

    ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив визнати ОСОБА_4 такими, що втратили право користування вказаним жилим приміщенням, оскільки ОСОБА_2 після одруження з 1989 р. у добровільному порядку виселилася з цієї квартири до чоловіка у смт. Кацивелі м. Ялта та з цього часу в спірній квартирі не проживає без поважних причин, а діти відповідачки – ОСОБА_3 та  ОСОБА_4  у  спірній  квартири  ніколи  не  проживали.

    Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23.04.2010 р. у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, позов ОСОБА_5 задоволено, визнано ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою по АДРЕСА_1 із зобов’язанням ОГРІФО Ялтинського МВ ГУ МВС України в АР Крим зняти  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за  адресою  по АДРЕСА_1.

    Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в який просять рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального права за невідповідністю висновків суду фактичним обставинам у справі. Апелянти просять ухвалити нове рішення про задоволення  їх  позову  та  відмову  в  задоволенні  позову  ОСОБА_5

    У запереченнях ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити, вказавши  на неспроможність та необґрунтованість  наведених в ній  доводів.

    Обговоривши доводи апеляційної скарги, поданих в ній заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає  скасуванню,  зважаючи  на  таке.

    Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 та про задоволення зустрічного позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 з 1987 року та її діти – 1988 та   1991 років народження, які є зареєстрованими у квартирі по АДРЕСА_1, не проживають в неї без поважних причин, а тому втратили  право  користування  цим  житловим  приміщенням, та, відповідно, не мають права вимог щодо усунення перешкод у користуванні цією квартирою, визначення  порядку  її користування зі зміною  договору  найму та вселення.

    З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на матеріалах справи та відповідають нормам матеріального  права.

    Так, відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності без поважних причин наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле  приміщення  лише  протягом  шести  місяців.

    Як вбачається з матеріалів справи, у трикімнатній квартирі, житловою площею 38,9 м2, по АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_5 з 07.07.1989р., ОСОБА_6 - з 17.08.1984р., ОСОБА_2 - з 01.09.1987р., ОСОБА_3  -  з  28.11.2008р.  та  ОСОБА_4  -  з  11.02.1991 року  (а.с. 12).

    Судом встановлено, що після укладення у 1987 році шлюбу  ОСОБА_2  виїхала  до  чоловіка  та  проживає  у  смт.  Кацивелі.    

    Посилання позивачів ОСОБА_2 на періодичність (з 1987 року) їх проживання у спірній квартирі та поважність причин своєї відсутності в цій квартирі ретельно перевірені судом першої інстанції та обґрунтовано визнані неспроможними, оскільки будь-які безперечні доказі, відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, у їх підтвердження та у спростування тверджень відповідача ОСОБА_5 та 3-ї особи – ОСОБА_6 (сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яка постійно проживає у спірній квартирі), наданим ними доказам суду не надані, а тому з урахуванням положень ст. ст. 71, 72 ЖК України    суд дійшов правильного висновку  щодо обґрунтованості позову  ОСОБА_5 та визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування  спірним  жилим  приміщенням.

    Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає, що вони  висновків суду не спростовують, не впливають на їх правильність та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до  неправильного  вирішення  справи.

    Отже, визнавши ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення їх вимог по усунення перешкод у користуванні квартирою, їх вселення, визначення порядку користування квартирою зі зміною договору найму жилого приміщення та про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції постановлено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.

    На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23.04.2010  року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяті днів.

Судді: