РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Берещанської І.І.
суддів Новікова Р.В.
Кузнєцової О.О.
при секретарі Фінайкіній І.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог, приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу Автухович Ера Володимирівна, приватний нотаріус Новомосковського нотаріального округу Дніпропетровської області Кібець Людмила Григорівна, про розірвання договору купівлі-продажу та визнання недійсним договору іпотеки,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 09.12.2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначивши, що 20.10.2005 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбав за ціною 31 500 грн. елінг АДРЕСА_1 Споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів "Дельфин", розташованого на АДРЕСА_1 За умовами договору оплата за елінг повинна бути проведена у строк до 28.10.2005 року, але умови договору в цій частині ОСОБА_3 не виконані, а тому, позивач ставить питання про розірвання вказаного договору та визнання за ним права власності на елінг.
Крім того, ОСОБА_2 заявлені вимоги про визнання недійсним договору іпотеки вищевказаного елінгу, укладеному 25.10.2005 року між ОСОБА_3 та АКБ СР "Укрсоцбанк" (далі Банк) у зобов’язання за кредитним договором № 1/98-5 від 25.10.2005 року. Позивач стверджує, що
Справа № 22ц-2938/2010 головуючий суддя суду першої інстанції Хотянова В.В.
суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кузнєцова О.О.
договір іпотеки укладено з порушенням Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 203, 213 ЦК України, за договором, умови якого не виконані.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 09.12.2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального права за невідповідністю висновків суду фактичним обставинам у справі. Апелянт просить ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбав елінг АДРЕСА_1 Споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів "Дельфин", розташованому на АДРЕСА_1
За умовами договору (п. 3) продаж вчинений за ціною 315 000 грн., які покупець зобов’язується сплатити у строк до 28.10.2005 року, а у разі прострочення оплати майна покупцем, продавець має право відмовитися від договору та вимагати від покупця повернення майна (а.с. 5 т. 1).
Судом встановлено, що умови договору у частині оплати елінгу ОСОБА_3 не виконано.
25.10.2005 року між ОСОБА_3 та АКБ СР "Укрсоцбанк" укладено кредитний договір № 1/98-5, за яким ОСОБА_3 на строк до 10.12.2012 року надано кредит у сумі 236 250 грн. зі сплатою 18 % річних (а.с. 47-48 т. 1).
У порядку забезпечення виконання кредитного договору сторонами укладено іпотечний договір № 68, предметом якого є елінг АДРЕСА_1 Споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів "Дельфин", розташованого на АДРЕСА_1 (а.с. 49-51 т. 1).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позову ОСОБА_2, права якого не є порушеними, оскільки позивач не позбавлений в значний мірі того, на що розраховував при укладенні договору, так як може ставити питання про примусове стягнення суми, яка обумовлена договором.
Проте, з такими висновками суду колегія судів погодитися не може, оскільки до них суд дійшов в супереч норм матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, як власником, 20.10.2005 р. укладено договір купівлі-продажу елінгу.
Згідно зі ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано, у тому числі, за рішенням суду (частина 2) на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Під істотним, у даному випадку, розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, правильно встановивши факт істотного порушення ОСОБА_3 договору, оскільки він, набувши право власності на елінг, умови договору купівлі-продажу від 20.10.2005 р. не виконав та у визначений договором строк – до 28.10.2005 р., гроші у сумі 315 000 грн. продавцю не передав, суд першої інстанції в супереч ст. 651 ЦК України дійшов помилкового висновку щодо наявності у ОСОБА_2 лише права вимоги примусового стягнення вартості елінгу та відсутності права вимоги розірвання договору, враховуючи ще й те, що таке право продавця визначено і у самому договорі.
Визнавши обґрунтованими вимоги ОСОБА_7 про розірвання договору купівлі-продажу елінгу, колегія суддів, вирішуючи питання можливості повернення йому елінгу із визнанням за ним права власності на нього, виходить з того, що, відповідно до ст. 3 Закону України "Про іпотеку", який є спеціальним законом, права іпотекодержателя на задоволення за рахунок предмету іпотеки забезпечених іпотекою вимог є пріоритетними перед іншими особами, та, крім того, ОСОБА_7 не позбавлений можливості захистити свої порушені права шляхом стягнення грошової суми.
Щодо позовних вимог ОСОБА_7 про визнання недійсним іпотечного договору, судом встановлено, що вказаний договір укладено ОСОБА_3, як власником спірного майна, оскільки станом на 25.10.2005 р. право власності ОСОБА_3 на елінг зареєстровано у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та це право не мало будь-яких обмежень.
Відповідно до ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Збереження права власності на елінг за ОСОБА_2 до його оплати, згідно зі ст. 697 ЦК України, договором купівлі-продажу передбачено не було, та, крім того, станом на 25.10.2005 року кінцевий строк розрахунку за договором купівлі-продажу елінгу ще не настав, отже права ОСОБА_2 на час укладення іпотечного договору не є порушеними, а тому, з врахуванням сукупності вищенаведеного будь-яких перешкод для укладення ОСОБА_3 іпотечного договору не було, та, відповідно, підстав для визнання його недійсним за позовом ОСОБА_2 немає.
Таким чином, оскільки при вирішенні справи фактичні обставини встановлені привільно, але неправильно застосовано матеріальний закон, колегія суддів вважає за необхідне в межах своїх повноважень рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову про розірвання договору купівлі-продажу елінгу та відмову у задоволенні позову про визнання недійсним іпотечного договору, але з інших ніж суд першої інстанції підстав.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 09.12.2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу елінгу АДРЕСА_1 Споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів "Дельфин" на АДРЕСА_1, укладений 20.10.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Автухович Ераю Володимирівною, зареєстрований в реєстрі за № 2766.
В решті позову ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути судовий збір на користь держави з ОСОБА_3 1 700 грн. та з ОСОБА_2 - 1 649 грн.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку на протязі 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: