Справа № 2а-459/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    17 серпня 2010 року     Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді БОБРОВСЬКОГО І.М.

                при секретарі            ЗАЦЕПІНІЙ І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1  до УДАІ УМВС України в Миколаївській області, про визнання неправомірним рішення інспектора ДПС та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про визнання неправомірним рішення інспектора ДПС Коблевської роти ДПС Левандовського О.В. та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Мотивує свої вимоги тим, що  згідно до постанови серії ВЕ № 188778 від 29.06.2010 року, його визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255.00 грн.. Вважає, що постанова незаконна, так як він не допускав порушень правил дорожнього руху.

    В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги просить про задоволення позову. Пояснив,   що 29.06.2010 року близько 20.00 год., на своєму автомобілі «НІССАН» державний номер НОМЕР_1, рухався на автодорозі Миколаїв-Одеса коли на виїзді з населеного пункту Миколаїв, був зупинений інспектором Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області Левандовським О.В., який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ № 18858 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху в населеному пункті та виніс постанову серії ВЕ № 188778 від 29.06.2010 року про накладення адміністративного стягнення  у вигляді штрафу в сумі 255.00 грн.. З рішенням інспектора не згоден, вважає його безпідставним і протиправним, а постанову про накладення адміністративного стягнення такою, що підлягає скасуванню. Стверджує, що рухався в межах дозволеної швидкості, на даній ділянці дороги. Посилання інспектора на показники приладу вимірювання швидкості «Радіс» вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки на вказаній ділянці дороги у той же час, рухалась велика кількість автомобілів і виміряна інспектором швидкість могла належати будь-якому із них. Просить скасувати постанову серії ВЕ № 188778 від 29.06.2010 року про накладення адміністративного стягнення.

Представник відповідача – суб’єкта владних повноважень в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність не надходило, що дає можливість розглянути справу у його відсутність на підставі наявних доказів, у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України.

    Вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

     В судовому засіданні встановлено, що згідно до постанови серії ВЕ № 188778 від 29.06.2010 року, ОСОБА_1, 29.06.2010 року о 20.05 год., на 129 км автодороги Одеса-Новоазовськ в м. Миколаїв, керуючи автомобілем «НІССАН» державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 91 км/год, перевищивши встановлені обмеження швидкості в населеному пункті на 31 км/год, швидкість вимірювалась приладом «Радіс» № 3694, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху і його визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255.00 гривень.

Згідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті передбачено, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.

Позивач заперечує проти змісту постанови, указує на відсутність об’єктивних доказів скоєння ним правопорушення.

    Оскільки відповідач в судове засідання не з’явився та інших доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надав, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є в ній.

    Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Відповідно до п.4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 року за №374/16390, яка розроблена відповідно до вимог КУпАП і встановлює порядок провадження у справах про адміністративні провадження, та порядок їх обліку, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення  серії ВЕ № 18858 від 29.06.2010 року в графі – «Пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності», ОСОБА_1 власноруч написав, що не згоден з вказаним правопорушенням, проте інспектором не були допитані свідки правопорушення, та пояснення не долучені до матеріалів справи.

    Слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, що могли б істотно вплинути на прийняте у справі рішення – не тільки порушує права правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП, але й призводить до того, що при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП.

    Крім того, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    На думку суду швидкість виміряна приладом «Радіс», на якому були встановлені показники швидкості 91 км/год., не може бути доказом скоєння правопорушення оскільки за його допомогою неможливо встановити, який саме автомобіль рухався з перевищенням швидкості.

    Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість доводів позивача ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення.

    За таких обставин суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності у зв’язку з чим вважає за необхідне скасувати постанову серії ВЕ № 188778 від 29.06.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

    Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_1  до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

    Постанову серії ВЕ 188778 від 29.06.2010 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255.00 грн., скасувати.

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.    

Суддя:                                                                    І.М. Бобровський