Судове рішення #10502425

                                     В  И  Р  О  К

                                                                                               Справа № 1-127/10

                                         І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И                                        

 

  23 липня 2010 року  Ківерцівський районний суд Волинської області

               

               в складі : головуючого судді        Поліщук С.В.

                                при секретарі                Дідух О.В.

                                з участю прокурора      Гиричука Я.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ківерці кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Березники Пермської області Російська Федерація, жителя АДРЕСА_1, гр-на України, з середньою освітою, розлученого, працюючого пастухом приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Райдуга» Горохівського району Волинської області, раніше несудимого,

    у вчиненні злочину передбаченого  ч.1 ст.164 КК України;

   

                                                   В С Т А Н О В И В  :

   

ОСОБА_1 згідно виконавчого листа №2-109 від 06 лютого 2007 року виданого Ківерцівським районним судом, зобов»язаний сплачувати аліменти в розмірі 50 грн. щомісячно в користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх дітей-доньок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 до досягнення ними повноліття. Однак ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність по ст.164 КК України, злісно ухиляється від сплати аліментів, чим ставить стягувачку у скрутне матеріальне становище і заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.03.2010 року становить 5250 грн.

Підсудний ОСОБА_1 свою винність у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав в повному об»ємі та показав суду, що у шлюбі із ОСОБА_5 у них народилось 3-є дітей, дочки- ОСОБА_2 1992 р.н., ОСОБА_3 1994 р.н. та ОСОБА_4  1999 р.н. Шлюб у 2007 році було розірвано в судовому порядку. Згідно рішення суду з лютого 2007 року він зобов»язаний сплачувати аліменти на 3-х дітей в розмірі 50 грн. щомісячно, які не сплачував жодного разу. Ніде не працював, на обліку в центрі зайнятості не перебував. На даний час він працевлаштувався і зобов»язується сплачувати аліменти. Просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що на її утриманні знаходиться троє неповнолітніх дітей, батьком яких є підсудний ОСОБА_1, який з лютого 2007 року зобов»язаний сплачувати аліменти на їх утримання. Проте жодного разу він аліменти не сплачував, в результаті чого  утворилась заборгованість станом на 01.03.2010 року в розмірі 5250 грн., чим ставить її з дітьми у скрутне матеріальне становище.                

            Приймаючи до уваги зізнавальні показання підсудного, щодо яких у суду не виникає сумнівів у їх добровільності та істиності, суд розглядає справу в порядку ч.3 ст.299 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились  у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей \аліментів, чим скоїв злочин передбачений ч.1 ст.164 КК України.

    При обранні покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу підсудного, який характеризується посередньо, до кримінальної відповідальності притягується вперше.  

          Пом»якшуючих та обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

    Враховуючи вищевказане та ту обставину, що потерпіла не наполягає на застосуванні щодо підсудного суворої міри покарання, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а покарання слід обрати в межах санкції статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

   

                       Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України , суд –      

                                              З А С У Д И В :

          Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.164 КК України  та призначити покарання у виді 120 \сто двадцять годин громадських робіт.

              Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню-підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

              Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення з подачею скарги через Ківерцівський районний суд.

                          Суддя                                                         С.В.Поліщук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація