АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2556 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Яркіна С.В.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“12” серпня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В
Суддів : Гончара О.С.
Дашковської А.В.
При секретарі: Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від “05” березня 2010 року по справі за позовом
ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором.
В позові зазначала, що 07.03.2008 року між нею та ОСОБА_6 було укладено договір про наміри, згідно якого ОСОБА_6 має намір продати, а позивач купити земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 13,5 соток загальною вартістю 12 000 доларів США. Згідно умов договору позивач сплатила ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 1 000 доларів США у рахунок вартості земельної ділянки, а останній зобов’язався підготувати необхідні для укладення договору купівлі-продажу документи та продати земельну ділянку не пізніше 07 травня 2008 року. Посилаючись на те, що ОСОБА_6 взяті на себе зобов’язання не виконав, договір купівлі-продажу земельної ділянки у строк передбачений договором про наміри не уклав, ОСОБА_5 просила суд стягнути із ОСОБА_6 на її користь завдаток в подвійному розмірі, що складає15 400 грн. та судові витрати в сумі 184 грн.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04 січня 2010 року залучено в якості відповідача ОСОБА_4, як правонаступницю померлого ОСОБА_6
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 05.03.2010 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 суму в розмірі 15 400 грн., державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 184 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було укладено договір про наміри, відповідно до умов якого ОСОБА_6 мав намір продати, а ОСОБА_5 придбати земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у строк до 07 травня 2008 року. На підтвердження свого наміру придбати земельну ділянку ОСОБА_5 передала продавцю 1 000 доларів США в рахунок вартості земельної ділянки.
В ході розгляду справи, 01.07.2009 року, ОСОБА_6 помер, у зв’язку з чим ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_4, як правонаступницю померлого ОСОБА_6
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір на забезпечення виконання якого останнім було отримано від ОСОБА_5 суму завдатку в розмірі 1 000 доларів США, виконання договору не відбулося з вини продавця ОСОБА_6, а тому позивач має право на задоволення позовних вимог шляхом стягнення подвійної суми завдатку з правонаступника ОСОБА_6 - ОСОБА_4
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
З укладеного 07.03.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 договору вбачається, що сторони уклали договір про наміри, якому сили попереднього договору вони не надавали. Крім того, сторонами в порушення вимог ст. 635 ЦК України при укладенні договору про наміри не дотримана нотаріальна форма посвідчення договору, встановлена ст. 657 цього Кодексу для основного договору, а тому на думку колегії суддів відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення подвійної суми завдатку, оскільки за правилом ч. 1 ст. 220 цього Кодексу недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору робить такий договір нікчемним.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_4 – ОСОБА_7 пояснювала, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_6, який отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1000 доларів США, після смерті ОСОБА_6 його донька, ОСОБА_4, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька, до складу якої входить зазначена вище земельна ділянка.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_4, як спадкоємця після померлого ОСОБА_6, отримані ним при укладені договору грошові кошти в сумі 1000 доларів США, що на час винесення рішення еквівалентно 7 890 грн.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від “05” березня 2010 року по цій справі скасувати та постановити нове рішення наступного змісту:
„Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 7 890 (сім тисяч вісімсот дев’яносто) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 78 грн. 90 коп. в рахунок відшкодування судового збору та 30 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.”
Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: