Справа № 22ц-3251/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Павленко О.В.
Категорія - цивільна Доповідач – Мамонова О.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі :
головуючого- судді Позігуна М.І.,
суддів: Мамонової О.Є., Губар В.С.,
при секретарі Рачовій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ріпкінському районі Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,
в с т а н о в и в :
В січні 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області про відмову в перерахунку пенсії за віком згідно ст.ст. 27, 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст.ст. 49, 51, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії; стягнути з відповідача заборгованість по пенсії за віком, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та доплати за понаднормовий час за період з 01.02.2009 року в загальному розмірі 4058 грн. 84 коп.; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплачувати їй щомісячно пенсію за віком з 01.02.2009 року в порядку та розмірах, передбачених Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виходячи з показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та сплатити заборгованість з щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії у розмірі, визначеному Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з червня 2008 року по 01.02.2009 року в розмірі 581 грн. 10 коп., виходячи з рівності мінімального розміру пенсії за віком до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області сплачувати щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії, починаючи з 01.02.2009 року, виходячи з рівності мінімального розміру пенсії за віком до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_5 пенсії за віком згідно ст.ст. 27, 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст.ст. 49, 51, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії за період 01.02.2009 року по 01.02.2010 року неправомірними; стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_5 заборгованість по пенсії за віком, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та доплати за понаднормовий час, за період з 01.02.2009 року по 01.02.2010 року в загальному розмірі 4058 грн. 84 коп.; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_5, починаючи з 01.02.2010 року, пенсію за віком, щомісячно в порядку та розмірах, передбачених Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та сплатити на користь ОСОБА_5 заборгованість з щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії у розмірі, визначеному Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.06.2008 року по 01.02.2009 року в розмірі 581 грн. 10 коп., виходячи з рівності мінімального розміру пенсії за віком до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області нараховувати та сплачувати ОСОБА_5 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії, починаючи з 01.02.2009 року, виходячи з рівності мінімального розміру пенсії за віком до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області просить скасувати рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 02 червня 2010 року і винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при перерахунку пенсії з більшого стажу та заробітку, право на який встановлюється ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням положень ч. 1 ст. 40 цього закону, немає правових підстав застосовувати показник середньої заробітної плати по Україні, що передує зверненню за перерахунком, оскільки норма, що це передбачала – визнана рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року неконституційною. А попередня їх редакція не містить такого положення, в такому випадку слід проводити перерахунки пенсії працюючим пенсіонерам, застосовуючи при цьому показник середньої заробітної плати по Україні за рік, що передує 2008 року, тобто 2007 рік або той, який було враховано при первинному обчисленні пенсії.
Як зазначає апелянт, перерахунки пенсій проводились відповідно до підпункту 3 п.11 постанови КМУ № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”: із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік .
Апелянт наполягає на тому, що зміни до Державного бюджету на 2009 рік щодо виділення додаткових коштів на фінансування зазначених у позові виплат не вносились, а тому підстави для зобов’язання відповідача вчинити дії з призначення та виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії у відповідному розмірі відсутні. Крім того, апелянт посилається на те, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, і повинні використовуватись виключно за призначенням.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині стягнення з відповідача заборгованості по пенсії за віком, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та доплати за понаднормований час в розмірі 4058 грн. 84 коп., а також в частині зобов’язання відповідача сплатити ОСОБА_5 заборгованість з щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС Ш категорії в розмірі 581 грн., виходячи з наступного.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_5 є пенсіонеркою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі, має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії і звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Підпунктами 9, 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року до ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” були внесені зміни, які в подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
За змістом ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжує працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.
За змістом ч.1 ст.40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.
Частина 2 ст.40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, в редакції, що діяла до 28.12.2007 року, передбачає, що заробітна плата при призначенні пенсії визначається з урахування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік , що передує року звернення за призначенням пенсії.
Доводи апелянта про те, що зміст ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в діючій редакції та положення ч. 1 ст. 40 цього Закону, вказують на те, які періоди заробітної плати враховуються при перерахунку пенсії, і не зазначають, що при цьому слід застосовувати показник середньої заробітної плати за рік, що передує зверненню за перерахунком пенсії, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки даний показник застосовується при призначенні пенсії, а тому може застосовуватися і при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам, оскільки інший порядок не передбачений.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, ч.ч. 1,2 ст.40 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачають порядок визначення заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а тому даний показник може застосовуватись при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам.
Згідно ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а саме Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 49, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у Законі про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Враховуючи зазначене, судом не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Безпідставними є посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Посилання апелянта на відсутність фінансування витрат за даним позовом не можуть бути взяті до уваги, враховуючи, що предметом даного спору не є питання фінансування таких видатків, крім того, оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про проведення спірних виплат з власних джерел фінансування ПФУ.
Проте, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, в тому числі і про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_5 заборгованості по пенсії за віком, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та доплати за понаднормовий час, за період з 01.02.2009 року по 01.02.2010 року в загальному розмірі 4058 грн. 84 коп., а також про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області сплатити заборгованість з щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії у розмірі, визначеному Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.06.2008 року по 01.02.2009 року в розмірі 581 грн. 10 коп., суд першої інстанції не врахував наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їх дій – зобов’язати провести нарахування /перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум, а тому постанова Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року в частині стягнення грошових сум підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області – задовольнити частково.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2010 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Ріпкінському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_5 заборгованості по пенсії за віком, з урахуванням додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та доплати за понаднормовий час, за період з 01.02.2009 року по 01.02.2010 року в загальному розмірі 4058 грн. 84 коп., а також в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області сплатити на користь ОСОБА_5 заборгованість з щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як особі, потерпілій від аварії на ЧАЕС ІІІ категорії у розмірі, визначеному Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.06.2008 року по 01.02.2009 року в розмірі 581 грн. 10 коп. – скасувати.
Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині постанову суду - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно, є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді :