УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "12" серпня 2010 р. Справа № 18/755
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Романов С.В. довіреність №11/2 від 11.01.2010р.;
від відповідача: Ткаченко Р.П. - директор;
розглянув справу за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м.Житомир)
до Комунального підприємства "Морозівське сільське комунальне підприємство" (с.Морозівка Брусилівський район Житомирська область)
про стягнення 2210,64грн.,
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 2210,64грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, повідомив, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась та складає 2210,64грн.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, його представник в засіданні суду позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначив, що на підприємстві відсутні кошти для добровільного погашення заборгованості.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи господарський суд
ВСТАНОВИВ:
11 березня 2010р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області (позивач) проведено перевірку дотримання Комунальним підприємством "Морозівське сільське комунальне підприємство" (відповідач) вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 11.03.2010р. (а.с.4).
Як вбачається із вищевказаного акту, Державною екологічною інспекцією в Житомирській області виявлено порушення відповідачем вимог п.9 ч.1 ст.44, ст.ст.49, 111 Водного кодексу України, а саме використання без дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.01.2009 року по 12.03.2009р. 1389 куб.м води з підземних горизонтів.
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. №290, зареєстрованої МЮ України 18.01.2002р. №44/6332, на підставі довідки КП "Морозівське сільське комунальне підприємство" (а.с.6) позивач здійснив розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок забору води з артезіанських свердловин без наявності дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.01.2009 року по 12.03.2009р., які складають 2210,64грн.
Таким чином, заборгованість відповідача станом на день пред'явлення позову становить 2210,64грн. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів.
Оцінивши наявні докази господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.
Відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. №827, підземні води - питні, відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Статтею 5 вищевказаного Закону передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).
Згідно зі ст.38 вищезазначеного Закону використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.
Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно зі ст.49 вищевказаного Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання поверхневих вод та державними органами охорони здоров’я - в разі використання водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.
Таким чином, право на спеціальне водокористування виникає з моменту отримання такого дозволу.
Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13 березня 2002 року, встановлено, що дозволи на використання води водних об’єктів загальнодержавного значення, видаються територіальними органами Мінекоресурсів за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді. Такого дозволу за період з 01.01.2009р. по 12.03.2009р. у відповідача не було.
Факт використання 1389 куб. метрів підземних вод в період з 01.01.2009 року по 12.03.2009р підтверджується довідкою відповідача (а.с.6).
Позивачем на адресу відповідача 18.03.2010р. була направлена претензія №830/4 (а.с.8) про відшкодування заподіяних державі збитків.
Проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Згідно зі ст.ст.68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач несе зобов’язання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, як правило, в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 68 вищевказаного Закону застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Чинне законодавство не надає право господарському суду зменшувати розмір заподіяних збитків (шкоди) з урахуванням фінансового становища та причин порушення норм природоохоронного, у тому числі водного законодавства.
Частиною 2 статті 110 Водного кодексу України, водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.
Порушення відповідачем водного законодавства не пов'язане з діями непереборних сил природи чи воєнними діями.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Положення про Державну екологічну інспекцію в Житомирській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007р. № 55, екологічна інспекція має право подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі - в сумі 2210,64 грн.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Морозівське сільське комунальне підприємство" (12634, Житомирська область, Брусилівський район, с.Морозівка, вул.Миру, буд 203, ідентифікаційний код 20421442):
- в дохід спеціального фонду Державного бюджету Морозівської сільської ради Брусилівського району на р/р 31510921700097 в ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЗКПО 22062349, код платежу 24062100 - 2210,64грн. збитків;
- в дохід державного бюджету України - 102,00грн. державного мита;
- в дохід Державного бюджету України 236,00грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (рахунок 31217264700002, в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039; код доходу 22050003).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - в справу
2,3 - сторонам