ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-3374/10/2370
12.08.2010 р. м. Черкаси
16 год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Тимошенко В.П.
при секретарі –Кулику О.П.,
за участю представника позивача –ОСОБА_1 –за довіреністю,
представників відповідача –Савенко Ю.Н., Левенець А.М.- за довіреностями,
представника третьої особи на стороні позивача –ОСОБА_4 –за довіреністю,
третіх осіб на стороні відповідача –Сирдій М.В., Коваля О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи підприємця ОСОБА_7 до державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –фізичної особи-підприємця - ОСОБА_8, третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –старших державних податкових ревізорів-інспекторів державної податкової адміністрації в Черкаській області Сирдій М.В. та Коваля О.М., про визнання дій щодо проведення перевірки та складання акту неправомірними, визнання нечинним та скасування рішення від 14 червня 2010 року,
встановив:
У липні 2010 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа підприємець ОСОБА_7 до державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області, в якій просить визнати дії щодо проведення перевірки та складання акту неправомірними, визнати нечинним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Черкаси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.06.2010 № 0000732303 в сумі 15024 грн. 75 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх повністю.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи на стороні позивача просила позов задовольнити.
Треті особи на стороні відповідача просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи на стороні позивача, третіх осіб на стороні відповідача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ВОЗ № 437513, зареєстрована виконавчим комітетом Черкаської міської ради 31.03.2008, номер запису 2 026 000 0000 019613, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
ФОП ОСОБА_7 здійснює господарську діяльність у приміщенні кафе «Боттічеллі», який належить на праві власності ТОВ «Сяйво-плюс»(Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.09.2009 серія САС № 124775).
Відповідно до Договору оренди від 31.03.2010, укладеного між ТОВ «Сяйво-плюс»(орендодавець) з однієї сторони та ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 (орендарі) з іншої сторони, приміщення першого поверху площею 136,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик (вул. Урицького), буд. 251, передано у тимчасове оплатне користування орендарів під розташування кафе.
Судом встановлено, що в одному приміщення здійснюють господарську діяльність: ФОП ОСОБА_7О, яка перебуває на загальній системі оподаткування, має ліцензію № 166106 серія АГ на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, та ФОП ОСОБА_8, який відповідно до свідоцтва серії В № 000506 від 04.01.2005, перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі - «Закон № 509-ХІІ») передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - «Закон № 265/95-ВР»).
Згідно із статтями 15 та 16 Закону № 265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що головою ДПА в Черкаській області 31.05.2010 затверджений план перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на червень 2010 року, де за номером 29 зазначений об’єкт перевірки ОСОБА_7, кафе «Боттічеллі»за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 251.
03 червня 2010 року заступником голови ДПА в Черкаській області Шпундрою П.П. видані направлення № 004321 та № 004329, якими доручалось інспекторам податкової служби ДПА в Черкаській області Сирдій М.В. та Ковалю О.М. з 03.06.2010 по 12.06.2010 провести планову перевірку ФОП ОСОБА_7
На підставі зазначених документів 04 червня 2010 року посадовими особами державної податкової адміністрації в Черкаській області Сирдій М.В. та Ковалем О.М. в присутності бармена ОСОБА_10 проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт № 003266 від 04.06.2010.
Суд звертає увагу, що ст. 11-2 Закону №509-ХІІ передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених ч. 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Судом встановлено, що позивач в особі бармена ОСОБА_10 допустив працівників ДПА до перевірки за наявності направлень.
Далі судом встановлено, що проведеною перевіркою господарської одиниці кафе «Боттічеллі», яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 251, встановлені слідуючі порушення:
· не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції на суму 137 грн. за пляшку пива «Старопрамен»вартістю 12 грн. та 0,25 л коньяку «Арарат»вартістю 125 грн. та невидача розрахункового документа (чека) по даній операції, чим порушено пункти 1,2 статті 3 Закону № 265/95-ВР;
· невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків, а саме за 19.12.2009. 21.12.2009, 23.12.2009, 02.01.2010, 27.02.2010, 20.03.2010, 28.03.2010, 23.04.2010, 01.06.2010, чим порушено п. 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР;
· проведеною перевіркою готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, в розмірі 2 324 грн. 95 коп., чим порушено п. 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Суд критично ставиться до тверджень представника позивача про те, що перевірка проводилась у присутності старшого бармена ОСОБА_11, а не бармена ОСОБА_10, який 04.06.2010 відповідно до графіку роботи ресторану «Боттічеллі» взагалі не працював за барною стійкою та не проводив розрахункові операції, а лише допомагав старшому бармену, оскільки дана обставина спростовується поясненнями третіх осіб –працівниками податкової служби, які здійснювали перевірку та зафіксували прізвище ОСОБА_10 в акті перевірки.
Крім того, суд зауважує, що бармен ОСОБА_10, який був присутній при проведенні перевірки, виступає як посадова особа суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, і згідно зі своїми службовими обов’язками повинен забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Суд зазначає, що статтею 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
У статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»дано визначення розрахункової операції - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
Судом не приймається до уваги твердження представника позивача про те, що кошти, які зазначені в акті перевірки, не належали позивачеві, а належали ФОП ОСОБА_8, який перебуває на спрощеній системі оподаткування і не застосовує реєстратори розрахункових операцій, оскільки в даному випадку має значення, яка сума коштів знаходилась на місці проведення розрахунків, і посадова особа ФОП ОСОБА_7. не має права здійснювати розрахункові операції від імені іншого суб’єкта господарської діяльності та зберігати кошти різних суб’єктів підприємницької діяльності в одному і тому ж місці. Також суд зауважує, що перевірка проводилась лише ФОП ОСОБА_7 та інші суб’єкти господарювання в даному кафе працівниками податкової служби не перевірялися.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до ч. 4 п. 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затверджених постановою КМУ № 883 від 16.06.2006, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі) готівки, які не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.
Крім того, статтею 22 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Щодо невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 19.12.2009. 21.12.2009, 23.12.2009, 02.01.2010, 27.02.2010, 20.03.2010, 28.03.2010, 23.04.2010, 01.06.2010 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Відповідальність за невиконання даного положення закону передбачена п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР - штрафна санкція у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.
Зазначене порушення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні при дослідженні письмового доказу - книги ОРО, з якої вбачається, що фіскальні звітні чеки за 19.12.2009. 21.12.2009, 23.12.2009, 02.01.2010, 27.02.2010, 20.03.2010, 28.03.2010, 23.04.2010, 01.06.2010, друкувалися на наступний день.
На підставі виявлених порушень, зазначених в акті перевірки № 003266 від 04.06.2010, у відповідності до статті 17 Закону № 265/95-ВР державною податковою інспекцією у місті Черкаси прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000732303 від 14.06.2010 на суму 15024 грн. 75 коп.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що працівники податкової служби, а саме старші державні податкові ревізори-інспектори державної податкової адміністрації в Черкаській області Сирдій М.В. та Коваль О.М., мали право на здійснення перевірки позивача в межах їх повноважень, вірно оцінили встановлені перевіркою обставини та вірно визначили норми порушення Закону.
Суд звертає увагу на те, що позивачем заявлена вимога про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій, яке є індивідуальним актом. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Доводи, наведені позивачем в обґрунтування незаконності спірного рішення, не спростовують встановлені перевіркою факти та законодавством України не визначені, як такі, що є достатньою підставою для скасування спірного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не доведено обставин, які свідчили б про неправомірність дій працівників податкової служби при проведенні перевірки та складання акту перевірки, незаконність прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000732303 від 14.06.2010, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 56, 86, 94, 159 -163, 167, 185-187, 254 КАС України,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2010 року