Справа №2-981/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

13 серпня 2010 р.                                  Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого                                                   судді  Болоніної М.Б.

при секретарі                                                             Шараповій О.О.

за участю позивача                                                    ОСОБА_1

                  представника відповідача                       Слівчук Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про спонукання здійснити перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до УПСЗН, де просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок сплаченої їй державної допомоги по догляду за дитиною – дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року із розрахунку встановленого в Україні законом в цей період мінімального прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років та доплатити їй суму державної допомоги до вказаного перерахунку.

У позові позивач зазначає, що є матір’ю малолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» їй було призначено виплату щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При визначенні розміру допомоги у 2007 році відповідач керувався положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно якого розмір допомоги встановлювався як різниця між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. Таким чином, позивач протягом 2007 року отримувала від відповідача щомісячно допомогу у розмірі близько 130-140грн., замість допомоги у розмірі прожиткового мінімуму. Позивач вважає, що відповідач неправомірно здійснював нарахування та виплату їй державної допомоги, посилаючись при цьому на ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої така допомога повинна надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а також на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, тому відповідач повинен зробити перерахунок виплат, які він здійснив з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. у вигляді державної допомоги по догляду за дитиною, і сплатити на її користь різницю між фактично сплаченої сумою та сумою, яка підлягала сплаті згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» до внесення до неї змін.

У попередньому судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, надала письмові заперечення проти позову (ар.с.11-12), де зазначено, що відповідач не погоджується з вимогами позивача, оскільки виплата допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» провадиться за рахунок коштів державного бюджету, рішення Конституційного Суду України не може виконуватись органами праці та соціального захисту населення, так як не було внесено відповідних змін Верховною Радою України до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та не було збільшено видатки на виплату державної допомоги. Проведення виплат у підвищених розмірах відповідно до рішення Конституційного Суду України можливо тільки у разі внесення змін до відповідних законів та збільшення видатків на виплату державної допомоги. Крім того, призначення цього виду допомоги проводиться відповідно до програмного забезпечення «ASORD KOM», яке розроблене та введене в дію Міністерством праці та соціальної політики України 01.04.2007 р. Масовий перерахунок допомоги по догляду за дитиною до трьох років застрахованим особам проводиться відповідно до програмного забезпечення та контролюється і координується також Міністерством праці та соціальної політики України. На підставі цього відповідач вважає нарахування і виплату допомоги такими, що відповідають діючому законодавству, та просить в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві, на відшкодуванні понесених нею судових витрат за рахунок відповідача не наполягала.

Представник відповідача позов не визнала, підтвердила правову позицію УПСЗН, викладену у запереченнях проти позову, суду також пояснила, що позивач ОСОБА_1 перебувала на обліку в УПСЗН як незастрахована особа в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та з 02.11.2005 р. по 03.09.2008 р. їй було призначено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суми якої нараховувались і виплачувались у відповідності до чинного законодавства.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених  позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позовні вимоги позивача знайшли своє повне підтвердження під час розгляду справи, а заперечення відповідача проти позову суд знаходить необґрунтованими з наступних підстав.

Так, в обґрунтування свого позову позивач надала свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ар.с.6), довідку УПСЗН від 02.07.2010 р. №534 про перебування на обліку та отримання позивачем допомоги по догляду за дитиною (ар.с.7).

Письмовими матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент виникнення спірних відносин не працювала, після народження дочки перебувала на обліку в УПСЗН та протягом 2007 р. отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно довідки від 02.07.2010 р., виданої відповідачем, позивач за період з січня 2007 р. по грудень 2007 р. отримала державну допомогу по догляду за дитиною в наступних розмірах: з січня по лютий – по 103,14 грн. щомісячно, з березня по червень – по 104,49 грн., за липень – 105,93 грн., за серпень – 108,18 грн., з вересня по жовтень – по 109,62 грн. щомісячно, за листопад – 175,27 грн., за грудень – 178,42 грн., всього – 1411,28 грн.

Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі – Закон). Ч.1 ст.1 Закону передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно із ст.3 Закону одним з видів державної допомоги сім'ям з дитиною є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст.5 Закону всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч.2 ст.4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Ч.1 ст.14 Закону передбачає, що допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у ч.1 ст.15 Закону (в редакції Закону України від 22.03.2001 р. №2334-ІІІ, що діяла до 01.01.2008 р.), згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у 2007 році визначений ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено на 2007 рік з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та правовідносини врегульовані абзацом 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. у справі №6рп/2007 положення абзацу 3 ч.2 ст.56 та п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. При цьому у ст.74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Згідно з п.п.3,5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007   це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Оскільки зупинення дії ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнано таким, що суперечить Конституції України, а також визнані неконституційними положення абзацу 3 ч.2 ст.56, п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, суд вважає неправомірними дії УПСЗН щодо виплати з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум встановлений законом. В даному випадку, відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», це розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який становив з 1 квітня 2007 р. – 463грн., з 1 жовтня 2007 р. – 470грн.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає законними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції Закону України від 22.03.2001 р. №2334-ІІІ), рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. у справі №6рп/2007, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про спонукання здійснити перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 недоплачену за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року державну допомогу по догляду за дитиною – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку   у розмірі, визначеному відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за виключенням сум, що вже нею отримані.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ                                                                М.Б.БОЛОНІНА