Справа № 22ц-3265/2010 Головуючий у 1-й інстанції    ЛОГВІНА Т.В.

Категорія –цивільна                                                                 Доповідач – ЛАЗОРЕНКО М.І.

                                                         У Х В А Л А

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня  2010 року                          м. Чернігів

                  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді:   БОЙКО О.В.,

суддів:               ЛАЗОРЕНКА М.І., ШЕВЧЕНКА В.М.

при секретарі:

з участю:         ПІЛЬГУЙ Н.В.,

 позивача ОСОБА_5

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5  на ухвалу судді Деснянського районного суду  м. Чернігова   від 11 червня  2010 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви  ОСОБА_5   до заступника начальника Головного управління праці  та соціального захисту населення  Чернігівської обласної державної  адміністрації  Савченко Ганни Пантеліївни, заступника начальника Головного управління праці  та соціального захисту населення  Чернігівської обласної державної  адміністрації  Снегерьової Інни Віталіївни, головного спеціаліста Головного управління праці  та соціального захисту населення  Чернігівської обласної державної  адміністрації  Діденко Людмили Миколаївни  про стягнення моральної шкоди , -

                                              В С Т А Н О В И В:

             В травні  місяці  2010 року ОСОБА_5. звернувся  до суду з зазначеним вище позовом.

          Ухвалою судді   Деснянського районного суду  м. Чернігова   від 31 травня   2010 року  наведена заява позивача  була залишена без руху та надано строк   для  усунення  недоліків викладених  в  ухвалі.

       У зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 31.05.2010 року  ухвалою судді цього  суду  від 11 червня  2010 року позовна заява ОСОБА_5. визнана неподаною та повернута позивачеві.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_5.  просить скасувати ухвалу судді Деснянського районного суду  м. Чернігова   від 11 червня  2010 року, посилаючись на порушення суддею  норм матеріального  і  процесуального права.

           Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що  він у встановлений судом   строк виконав  приписи ухвали, але   суд не взяв до уваги  подані ним уточнення  до позовної заяви. Апелянт наголошує на тому, що  він має право  звернутися до суду за захистом  своїх порушених прав.

           На думку  апелянта, надані ним докази   обґрунтовують позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заподіяної моральної шкоди.

      Заслухавши  суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції  з таких підстав.

    Ухвалою судді   Деснянського районного суду  м. Чернігова   від 31 травня   2010 року  наведена заява позивача  була залишена без руху та надано строк   для  усунення  недоліків викладених  в  ухвалі. Зокрема  в ухвалі зазначено, що  позивачем не зрозуміло викладено  зміст позовних вимог та виклад обставин, якими він  обґрунтовує  свої вимоги, що позивач не  зазначив  доказів, що підтверджують кожну обставину  та підстав для звільнення від доказування.

    Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_5, суддя  виходив з того, що позивачем не виконані  вимоги, ухвали  судді від 31.05.2010 року.

          Проте з таким висновком судді не може погодитись апеляційний суд з огляду на наступне.

    Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цих Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    З матеріалів справи, зокрема з тексту позовної заяви   вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до заступників начальника Головного управління праці  та соціального захисту населення  Чернігівської обласної державної  адміністрації  Савченко Г.П.,  Снегерьової І.В. та головного спеціаліста цього  управління   Діденко Л.М.  про визнання їх дій неправомірними та  стягнення заподіяної моральної шкоди, які полягали  у невиконанні  ними, протягом  тривалого  часу, Закону України „Про статус  ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту”  щодо  його забезпечення, безкоштовно, як інваліда війни, легковим автомобілем.

    Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" від 21 грудня 1990 року № 9 заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.

    Питання, зазначені суддею в ухвалі від 31 травня   2010 року  згідно з положеннями ч. 6 ст. 130 ЦПК України, суддя мав можливість з'ясувати при підготовці справи до розгляду в попередньому судовому засіданні.

    За таких обставин, апеляційний суд вважає, що мотиви, за якими суддя  визнав  позовну заяву неподаною та повернув її позивачеві, не можуть бути визнані законними і обґрунтованими.

    Враховуючи, що   постановляючи  ухвалу про визнання  неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_5, суддею  були порушені  норми процесуального  закону  вона підлягає скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, –

    Керуючись ст. ст.  307, 311,  312 п.3 ч.3, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

                                              у х в а л и в :

Апеляційну скаргу   ОСОБА_5   -   задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду  м. Чернігова   від 11 червня  2010 року  – скасувати  і   передати питання  на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                           Судді: