Судове рішення #10500800

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2699/10/1770


05 серпня 2010 року 15год. 20хв. м. Рівне


Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Тіт Л.В., Панько В.М.

відповідача: представники Давидович Р.В., Бодак Р.Ф.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом


Управління агропромислового розвитку Рокитнівської районної державної адміністрації       

доКонтрольно-ревізійний відділ в Рокитнівському районі Рівненської області     

про визнання вимоги нечинною,


В С Т А Н О В И В :

Позивач  - Управління агропромислового розвитку Рокитнівської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до відповідача –контрольно-ревізійного відділу та просить визнати не чинною вимоги про усунення порушень законодавства з питань збереження державної власності і фінансів №250-11/509 від 03.07.2008р..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності управління агропромислового розвитку  Рокитнівської районної державної адміністрації за період 2005 –2007 років. За результатами ревізії виявлено порушення фінансової дисципліни, які викладені в акті, зокрема те, що в порушення п. п. 6, 7 «Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки виробництва продукції рослинництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.07.2007 року №256 та п. п. 2.25 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №348, комісією, яка створена при управлінні агропромислового розвитку не досліджено питання достовірності наданих довідок про відсутність заборгованості перед Пенсійним фондом, що призвело до виділення всупереч законодавству протягом 2007 року та січня-травня 2008 року дотацій з державного бюджету СГПП «Верес»на загальну суму 75994грн. та СГПП «Хлібороб»на суму 36325грн., разом з тим, в акті ревізії відповідач вказав, що при розгляді комісією питань про надання фінансової підтримки господарствам, в довідках наданих управлінням Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі, вищезазначені суми заборгованості не були відображені, а лише зазначено, що заборгованість по сплаті страхових внесків відсутня. В зв’язку з виявленням порушення, позивачу надійшла вимога відповідача від 03.07.2008р. №250-11/509 про усунення порушень законодавства з питань збереження державної власності і фінансів, п.2 якої зазначено вжити заходів щодо відшкодування незаконно наданих коштів державного бюджету сільгосптоваровиробникам виділених на фінансову підтримку розвитку галузей рослинництва та тваринництва в сумі 112,32 тис. грн., а саме: СГПП «Верес»- 75,99тис.грн., СГПП «Хлібороб»- 36,33 тис. грн. Як зазначає позивач, заборгованість по невідшкодованих витратах по виплаті пільгових пенсій по вищевказаних підприємствах утворилась за попередні роки до 2000 року і рахується в базі даних Пенсійного фонду в Рокитнівському районі станом на 01.01.2000 року по СГПП «Верес»в сумі 75914,36грн.. по СГПП «Хлібороб»- 2130,53грн.

Позивач вважає, що вимога  відповідача суперечить чинним нормативно-правовим актам, на підставі яких комісіями надавалась фінансова підтримка сільгосптоваровиробникам, а саме: порядками використання коштів, передбачених у державному бюджету у 2007 році для фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу, вказаними в акті ревізії не передбачено дослідження комісіями, створеними при управлінні агропромислового розвитку достовірності вказаної у довідках, виданих Пенсійним фондом  сільгосптоваровиробникам району відсутності чи наявності заборгованості. Крім того, позивач вказує на відсутність інших нормативно-правових актів, які б передбачали, що заборгованість по невідшкодованих витратах на виплату пільгових пенсій, що утворилась станом на 01.01.2000 року є борговим зобов’язанням і повинна враховуватись при наданні сільгосппідприємствам бюджетної дотації. Також позивач вказує, що у постановах КМУ чітко не зазначено, яка саме заборгованість до пенсійного фонду повинна враховуватись при розгляду комісіями документів, поданих сільгосппідприємствами для прийняття відповідного рішення.

Просить визнати вимогу відповідача щодо вжиття заходів по відшкодуванню незаконно наданих коштів державного бюджету сільгосптоваровиробникам на фінансову підтримку розвитку галузей рослинництва та тваринництва в сумі 112,32тис. грн.. в т.ч. СГПП «Верес»- 75,99 тис. грн.., СГПП «Хлібороб»- 36,33 тис. грн.. від 03.07.2008р. №250-11/509 «Про усунення порушень законодавства з питань збереження державної власності і фінансів», п.2 не чинною.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги не визнав. Просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

В заперечення позовних вимог зазначив, що планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача було проведено за централізованим завданням ГоловКРУ України в червні місяці 2008р. Окрім ревізії коштів, які надходили на утримання апарату позивача, ревізувались кошти, які використовувалися для виконання бюджетних програм розвитку галузей рослинництва та тваринництва. Відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2007р. №256 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва», Постанови КМУ від 01.03.2007р. №348 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва», Наказу Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України від 02.03.2007р. №138/305, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2007р. за №182/13449, заявки на отримання бюджетних коштів мають право подавати до комісії сільгосппідприємства, які не мають простроченої більш як півроку заборгованості перед державним і місцевими бюджетами, Пенсійним фондом України.

Крім того, представник відповідача вказав на те, що в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, проведено зустрічні звірки щодо використання бюджетних коштів на виконання державних програм з підтримки розвитку галузей рослинництва та тваринництва в СГПП «Верес»та СГПП «Хлібороб», а достовірність заборгованості перед Пенсійним Фондом в цих підприємствах перевірено головним спеціалістом сектору контрольно-перевірочної роботи за нарахуванням та сплатою платежів Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі. Так, у довідках, які були подані Управлінням Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача зазначено, що СГПП «Верес»станом на 01.11.2004р. перед Пенсійним фондом мало заборгованість по сплаті платежів в сумі 83610,09грн. На протязі 2005-2006 р. господарством погашено заборгованість частково і станом на 01.05.2008р. заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій становить 72858,37грн. СГПП «Хлібороб»станом на 01.10.2004р. мало заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 4531,29грн., на протязі 2005-2006р. господарством погашено заборгованість частково і станом на 01.05.2008р. сума заборгованості складала 2293,97грн., а станом на 13.05.2008р. вказана сума повністю погашена. Однак, ревізією встановлено, що при розгляді питань про надання фінансової підтримки господарствам в довідках, наданих Управлінням Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі вищевказані суми заборгованості не були відображені, а лише зазначено, що заборгованість по сплаті страхових внесків відсутня. Відповідач вказує, що внаслідок того, що комісією, яка була створена при позивачу, не досліджено питання достовірності наданих довідок про відсутність заборгованості перед Пенсійним фондом, внаслідок чого всупереч законодавству (при наявності більше ніж півроку  заборгованості перед Пенсійним фондом) на протязі 2007 року, січня-травня 2008 року СГПП «Верес»було виділено дотацій з державного бюджету на загальну суму 75994грн., СГПП «Хлібороб»- 36325грн., а всього на загальну суму 112319грн.

Також відповідач в своїх запереченнях та в судовому засіданні просив відмовити позивачу в задоволенні вимог з підстав, передбачених ст. 99, 100 КАС України, оскільки фактично позивач звернувся до адміністративного суду із захистом порушеного права щодо скасування вимоги від 03.07.2008р. №250-11/509 лише 22 червня 2010р., при тому, що термін оскарження зазначеної вимоги минув 03.07.2009 року.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що  в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007р. №256 затверджено Порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва. Цей Порядок згідно п.1 визначає механізм використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва". Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінагрополітики. Мінагрополітики здійснює за погодженням з Мінфіном розподіл бюджетних коштів між Міністерством аграрної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями агропромислового розвитку обласних і управлінням промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій пропорційно площам посіву сільськогосподарських культур, визначених у пункті 2 цього Порядку. Для визначення переліку сільськогосподарських підприємств, які мають право на отримання бюджетних коштів, управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій утворюють комісію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007р. №348 затверджено Порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва (із змінами та доповненнями) –(далі Порядок використання) , який також визначає механізм використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Бюджетна тваринницька дотація та державна підтримка виробництва продукції рослинництва". Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінагрополітики. Бюджетні кошти розподіляються Мінагрополітики протягом одного робочого дня пропорційно обсягам, затвердженим в планах асигнувань на відповідний період, і перераховуються Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій. Одержані бюджетні кошти Міністерство аграрної політики Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних держадміністрацій протягом одного робочого дня розподіляють пропорційно сумам, затвердженим у планах асигнувань на відповідний рік, і перераховують управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій. Управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій протягом трьох робочих днів після надходження повідомлення про розподіл бюджетних коштів розміщують у засобах масової інформації оголошення із зазначенням переліку документів, необхідних для отримання бюджетних коштів, строку та умови їх подання.

Позивач вказує, що ним дійсно надавалась фінансова підтримка з державного бюджету згідно вищевказаних Постанов Кабінету Міністрів України  СГПП «Верес»на суму 75994грн. та СГПП «Хлібороб»на суму 36625грн.  Надання цих коштів було здійснено позивачем у відповідності до вимог  Порядку використання, оскільки сільгосптоваровиробниками були надані всі документи, визначені Порядком використання. Крім того, позивач зазначив, що у довідках про заборгованість перед Пенсійним фондом (а. с. 60, 61) , наданими цими підприємствами позивачу, вказано, що станом на 13.03.2007 р. заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України відсутня. А про те, що позивач повинен досліджувати достовірність поданих комісії документів, жодним нормативно-правовим актом не визначено.

Суд вважає, що дане твердження позивача є помилковим і  спростовується Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007р. №256,  де в затвердженому Порядку використання п. 6 зазначено, що сільськогосподарськими товаровиробниками до заявки на отримання дотації додаються, крім інших документів, довідки відповідних органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України про відсутність (наявність) заборгованості за податковими зобов'язаннями та платежами до Пенсійного фонду України.

Згідно п. 7 цього ж Порядку, комісія розглядає подані згідно з пунктом 6 цього Порядку документи, встановлює достовірність наведених у них даних, обстежує посіви, складає акт за результатами перевірки та приймає рішення щодо включення (не включення) заявника до реєстру сільськогосподарських підприємств, що мають право на отримання бюджетних коштів (далі - реєстр сільськогосподарських підприємств). Форми актів та реєстрів сільськогосподарських підприємств затверджує Мінагрополітики.

Також позивач наголосив на тому, що заборгованість по страхових внесках у сільгосптоваровиробників, яким надавалась фінансова підтримка відсутня, а є заборгованість по пільгових пенсіях, яка, як він вважає, не є борговим зобов’язанням, а тому жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що така заборгованість повинна враховуватись  при наданні бюджетної дотації. Однак  у вищевказаних Постановах та Наказі Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України від 02.03.2007р. №138/305, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2007р. за №182/13449 не зазначено заборгованість тільки по страхових внесках, а зазначено про заборгованість за податковими зобов’язаннями та платежами перед бюджетами та державними цільовими фондами. Крім того, п.8 вказаного Наказу, бюджетні кошти не надаються підприємствам, що визнані банкрутами, проти яких порушено справу про банкрутство, що перебувають у стадії ліквідації або мають прострочену більше як півроку заборгованість перед державним і місцевими бюджетами (податкові платежі, позички) та Пенсійним фондом України.

Що стосується заборгованості по фактичних виплатах і доставку пенсій, така заборгованість є правомірною, оскільки вона включається до довідки Пенсійного фонду України про відсутність (наявність) заборгованості за податковими зобов’язаннями та платежами до Пенсійного фонду України.

Крім того, позивач зазначив, що у Постановах КМУ  від 21.02.2007р. №256 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва», Постанові КМУ від 01.03.2007р. №348 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва»чітко не визначено, яка саме заборгованість до Пенсійного фонду повинна враховуватись при розгляді комісіями документів поданих сільгосппідприємствами для прийняття відповідного рішення. Однак, в цих же Постановах, як уже зазначалось вище,  вказано, що до заявки додаються довідки відповідних органів державної податкової служби та Пенсійного фонду України про відсутність (наявність) заборгованості за податковими зобов'язаннями та платежами до Пенсійного фонду України. А відповідно до п. п 30, 31 ч.1 ст.2 Бюджетного Кодексу України 21.06.2001, № 2542-III (із змінами та доповненнями)  органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших періодичних надходжень; платіж –це погашення зобов'язання, що виникло в поточному або попередніх бюджетних періодах.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.  В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини на яких ґрунтуються його вимоги, натомість відповідач заперечуючи проти позову довів правомірність своїх дій.

Крім того, фактично позивач звернувся до адміністративного суду із захистом порушеного права щодо скасування вимоги від 03.07.2008р. №250-11/509 лише 14 червня 2010р., а  згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. В силу ч. 3 ст. 99 КАС України строки для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  У ч. 3 ст. 100 КАС України передбачено, що позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Крім того, у п. 14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" передбачено, що за правилами частини третьої статті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.

Представник відповідача, як в запереченні проти позову, так і в судовому засіданні наполягав на відмові в задоволенні позову в зв’язку з пропуском позивачем строків звернення до суду.

Позивачем пропущення строків звернення до суду не обґрунтовано, доказів поважності їх пропущення суду не надано.  

За таких обставин, суд приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.  

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Управлінню агропромислового розвитку Рокитнівської районної державної адміністрації в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                          < Підпис >                              Комшелюк Т.О.

Постанова складена в повному обсязі   06.08.10р.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація