ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-3211/10/2370
12.08.2010 р. м. Черкаси
10 год. 35 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Тимошенко В.П.
при секретарі –Кулику О.П.,
за участю
позивача –ОСОБА_1
представника позивача –ОСОБА_2 –за довіреністю,
представника відповідача –Рогового В.М. – за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Тальнівському районі Черкаської області про визнання незаконним та скасування рішення від 16 червня 2010 року № 0000512301,
встановив:
У червні 2010 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа підприємець ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Тальнівському районі Черкаської області, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Тальнівському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 червня 2010 року № 0000512301 в сумі 3043 грн. 75 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівники податкової служби сфальсифікували перевірку та склали акт з метою стягнення з позивачки штрафу незаконними методами.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1, зареєстрована Тальнівською районною державною адміністрацією 02.02.2005, номер запису 2 014 000 0000 000301, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі - «Закон № 509-ХІІ») передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - «Закон № 265/95-ВР»).
Згідно із статтями 15 та 16 Закону № 265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що посадовими особами податкової служби 20 травня 2010 року в присутності продавця ОСОБА_4. проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт № 008158 від 20.05.2010.
Проведеною перевіркою господарської одиниці кіоску «Тютюн», який знаходиться за адресою: м. Тальне, вул. Гагаріна, район «Універмагу», встановлені слідуючі порушення:
· не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції на суму 324 грн. за 20 пачок цигарок «Парламент»вартістю 13 грн. кожна та 2 картки поповнення рахунку «Київстар»вартістю 32 грн. кожна та невидача розрахункового документа (чека) по даній операції, чим порушено пункти 1,2 статті 3 Закону № 265/95-ВР;
· проведеною перевіркою готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, в розмірі 284 грн. 75 коп., чим порушено п. 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Суд зауважує, що продавець ОСОБА_4, яка була присутня при проведенні перевірки, виступає як посадова особа суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, і згідно зі своїми службовими обов’язками повинна забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Крім того, відповідно до умов трудового договору від 05.09.2006 ОСОБА_4 як найманий працівник ФОП ОСОБА_1 зобов’язана виконувати обов’язки продавця, нести матеріальну відповідальність за товар та товарно-матеріальні цінності та санітарний стан робочого місця.
Суд зазначає, що статтею 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
У статті 2 Закону № 265/95-ВР надано визначення розрахункової операції - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95-ВР місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Крім того, статтею 22 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача були допитані в якості свідків державні податкові ревізори-інспектори Запорожець А.С. та Пономаренко М.І., які пояснили суду, що вони на підставі виданих їм направлень провели перевірку підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари та послуги. В ході перевірки був виявлений факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків денному звіту в сумі 284 грн.75 коп. та не проведення через реєстратор розрахункових операцій розрахункової операції на суму 324 грн. за 20 пачок цигарок «Парламент»вартістю 13 грн. кожна та 2 картки поповнення рахунку «Київстар»вартістю 32 грн. кожна, що відображено в акті перевірки. Перевірка проводилася в присутності продавця магазину, яка ознайомившись з матеріалами перевірки відмовилася від їх підпису, про що був складений відповідний акт.
За клопотанням представника позивача в якості свідка була допитана продавець магазину, де здійснює свою підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 –ОСОБА_4, яка пояснила суду, що вона була присутня при проведенні перевірки податковими ревізорами-інспекторами державної податкової адміністрації в Черкаській області, і зазначила, що гроші, які знаходилися в касі не перераховувала і їй навіть не пропонували це зробити. Однак акт перевірки вона не підписувала, оскільки, як стверджує свідок, він не складався.
Судом критично оцінюються покази свідка ОСОБА_4 –продавця ФОП ОСОБА_1 з тих підстав, що свідок перебуває у службовій залежності від позивача. Покази свідка ОСОБА_7 суд також не приймає до уваги, оскільки даний свідок перебуває у родинних стосунках із продавцем ОСОБА_4, яка була присутня при здійсненні перевірки.
Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та не вважає їх слушними ще й з тих міркувань, що вони протирічать матеріалам справи, а надані ними покази як свідків –бажанням уникнути відповідальності.
Також суд зауважує, що видаткові накладні від 11.05.2010 № 3500004980 та від 18.05.2010 № 3500004980 не підтверджують факт відсутності у кіоску «Тютюн»карток поповнення «Київстар», інших доказів на підтвердження даної обставини позивачем не надано.
На підставі виявлених порушень, зазначених в акті перевірки № 008158 від 20.05.2010, у відповідності до статті 17 Закону № 265/95-ВР державною податковою інспекцією у Тальнівському районі прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000512301 від 16.06.2010 на суму 3043 грн. 75 коп.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що працівники податкової служби мали право на здійснення перевірки позивача в межах їх повноважень, вірно оцінили встановлені перевіркою обставини та вірно визначили норми порушення Закону.
Доводи, наведені позивачем в обґрунтування незаконності спірного рішення, не спростовують встановлені перевіркою факти та законодавством України не визначені, як такі, що є достатньою підставою для скасування спірного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не доведено обставин, які свідчили б про неправомірність дій працівників податкової служби при проведенні перевірки та складання акту перевірки, незаконність прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000512301 від 16.06.2010 , а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 56, 86, 94, 159 -163, 167, 185-187, 254 КАС України,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Тимошенко
Повний текст постанови виготовлено 13 серпня 2010 року