Справа 2- 1475\10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Колдіної О.О.
при секретарі Плющ Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства ”Науково-виробниче об’єднання “Україна” про визнання права власності на об»єкт інвестування ,-
в с т а н о в и в:
позивач звернувся в суд з позовом до ЗАТ ”Науково-виробниче об’єднання “Україна” про визнання за ним, як за інвестором, права власності на житлове приміщення – АДРЕСА_1.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.04.2003 р. між ним та відповідачем був укладений договір інвестування № 36, на підставі якого проводилось інвестування об»єкту житла за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до умов договору, він, як інвестор, зобов»язувався здійснити фінансування будівництва квартири № 29, загальною площею 31,8 кв.м. із розрахунку 2050 гривень за квадратний метр, що відповідає загальній вартості квартири 65190 гривень, а відповідач зобов»язувався за рахунок залучених від інвестора коштів забезпечити будівництво квартири і передати квартиру після здачі будинку в експлуатацію.
11.05.2004 р. між ним та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до Договору інвестування, на підставі якої було придбано додаткову площу в інвестованому об»єкті житла.
Позивач зазначає, що всі умови договору ним були виконані, однак, ЗАТ „НВО “Україна ” передало по акту прийому–передачі об»єкт інвестування, але право власності на нього не оформило, оскільки не може виконати свої зобов»язання в цій частині по кожному інвестору в зв»язку з тим, що інші інвестори або не сплатили в повному обсязі інвестиції по договору, або не отримують акти прийому-передачі.
Оскільки в даному випадку порушуються його права, як інвестора, на володіння, користування і розпорядження об»єктом інвестування, він вимушений звернутися до суду і захистити своє право власності.
В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив суд позов задовольнити, з обставин, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча повідомлявся судом про місце, день і час розгляду справи належним чином шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур»єр», з заявами про відкладення розгляду справи не звертався, причини неявки суду не повідомив.
З огляду на викладене, за згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, інвecтoр має право володіти, користуватися i розпоряджатися об’ектами та результатами інвестицій відповідно до законодавства України”.
Встановлено, що 22.04.2003 р. між ЗАТ «НВО “Україна” та ОСОБА_1 був укладений договір № 36 про інвестування у житлове будівництво, за умовами якого відповідач зобов’язувався передати інвестору квартиру загальною площею 31,8 кв.м. в ІУ кварталі 2003 року, у власність, згідно акту прийому-передачі.
Позивач, як інвестор, відповідно до умов договору зобов»язувався про інвестувати будівництво квартири загальною площею 31,8 кв.м. із розрахунку 2050 гривень за 1 м.кв., що становить 65190 гривень.
Крім того, 11.05.2004 р. між сторонами у справі була укладена додаткова угода № 1 до Договору інвестування, на підставі якої було придбано додаткову площу в інвестованому об»єкті житла в розмірі 3,92 м.кв. в квартирі АДРЕСА_1 із розрахунку 2150 гривень за 1 м.кв..
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1, як інвестор, виконав свої зобов»язання за договором, сплативши на рахунок забудовника суму коштів в розмірі 73618 гривень за 35,72 м.кв., що підтверджується довідкою, наданою відповідачем.
ЗАТ «НВО “Україна ”, в свою чергу, на виконання своїх зобов’язань за інвестиційним договором, передало квартиру, яка була об’єктом інвестування позивачу, про що 02.11..2006 р. був складений відповідний акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1.
Однак, відповідач не виконав своїх зобов»язань щодо оформлення права власності на об»єкт інвестування.
Відповідно до ст..526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Оскільки, згідно умов інвестиційної угоди, відповідач зобов’язався передати позивачу квартиру у власність, не виконання цього обов’язку у добровільному порядку дає суду підстав для визнання за позивачем права власності на проінвестовану ним квартиру.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 328, 392 ЦК України, ст. 7 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, ст. ст. 10, 11, 58-60, 169, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства ”Науково-виробниче об’єднання “Україна” про визнання права власності на об»єкт інвестування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як за інвестором, право власності на об»єкт інвестування - на квартиру АДРЕСА_1.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачами протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження.
Суддя