Р І Ш Е Н Н Я                           Справа № 2- 294                                                              

                                             І м е н е м  У к р а ї н и                     2010 р.

09 серпня   2010 р.                                           П»ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:                                            головуючого-судді Борцової А.А.,

                                                                        при секретарі- Меньковій О.З.,  

                                                       з участю  позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_1,

                                                                        відповідача – ОСОБА_2,              

 розглянувши у відкритому    судовому засіданні в м.П»ятихатки цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та  зняття з реєстраційного обліку та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користування житловим приміщенням та вселення до нього,-

                                                 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2  про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та  зняття з реєстраційного обліку, вказуючи, що вони на підставі договору купівлі- продажу  від 17.01.2001 р. являються власниками квартири № АДРЕСА_1.  У 2002 р.  ОСОБА_3 почала проживати  у вказаній квартирі з відповідачем, шлюб не реєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у них народився син- ОСОБА_5., батьком якого є відповідач.  Спільне життя не склалося  і 07.03.2007 р.  спільне проживання припинили, відповідач залишив ОСОБА_1 та сина , забрав усі свої річ і став проживати у батьків по АДРЕСА_2, де і проживає до  теперішнього часу.  26.07.2007 р. було складено акт  про відсутність відповідача та його речей у квартирі. На сьогодні відповідач не являється членом сім»ї позивачів, права користування її житловою площею не має, однак знятися з реєстраційного обліку в добровільному порядку не бажає. Просять визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та  зобов»язати орган реєстрації П»ятихатського РВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти його з реєстраційного обліку.

 ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом  до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користування житловим приміщенням та вселення до нього, вказуючи, що  спірна квартира належала йому на праві приватної власності з 09.04.1996 р., а 17.08.2001 р. ОСОБА_1 купила у нього належну йому  квартиру. Фактично угода була безгрошовою, хоча оформили її договором купівлі- продажу та посвідчили нотаріально. З 2002 р. стали проживати з ОСОБА_1 однією сім»єю, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народився син ОСОБА_5. Одна з кімнат квартири була переобладнана під стоматологічний кабінет, де разом з ОСОБА_1 надавали стоматологічні послуги населенню. Напочатку 2007 р. у них стали виникати нерозуміння в сім»ї,  в березні 2007 р. ОСОБА_1 поїхала до своїх родичів в Росію, а він повернувшись додому виявив, що  у вхідних дверях квартири змінені вхідні замки,  які був змушений зламати для того, щоб потрапити в квартиру. Приблизно через тиждень ОСОБА_1 повернулася з Росії, знову змінила замки у вхідних дверях, ключів не віддала і заборонила йому  користуватися вказаною квартирою, в зв»язку з чим був змушений проживати у своїх батьків. Крім того,  на той час його батьки хворіли і потребували стороннього догляду, а в 2007 р. мати померла, тому  доглядає за хворим батьком. Неодноразово бував у спірній квартирі, оскільки  в ній знаходяться належне йому майно та стоматологічне обладнання. У спірній квартирі не проживає вимушено, оскільки ОСОБА_1 створила йому перешкоди у користуванні нею. Просить  вселити його у спірну квартиру та зобов»язати відповідачів не чинити йому

                                                 -2-

перешкод у користуванні нею, передати йому ключі від замків вхідних дверей та не замінювати їх в подальшому.

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. до участі у справі у якості відповідача притягнуто П»ятихатський РВ УМВС України в Дніпропетровській області ( а.с. 37).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 первісний позов підтримала,посилаючись на вищевказані обставини.   Зустрічний позов не визнала і пояснила, що  перебувала у фактичних шлюбних відносинах з  позивачем, мають спільного сина. Шлюбно- сімейні стосунки фактично були припинені у лютому 2006 р. у зв»язку з тим, що позивач  створював неможливі умови для сумісного проживання. Він забрав свої речі  і пішов жити до батьків, де і проживає по даний час, має іншу сім»ю, очікують на народження дитини.  В квартирі буває тільки коли приїжджає до їх  сина. Сумісне проживання з ОСОБА_2 неможливо і поновлювати шлюбно- сімейні стосунки наміру не має. У позові просить відмовити.

Позивачка ОСОБА_3 первісний позов підтримала , посилаючись на вищевказані обставин. Зустрічний позов не визнала і пояснила, що її мати - ОСОБА_1 перебувала  у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, вони мають спільного сина. Їх стосунки були складними, вони постійно сварилися, а потім  ОСОБА_2 пішов жити до своїх батьків. Поновлення цих стосунків та їх спільне проживання неможливо, оскільки крім сварок це ні до чого   не призведе.

Відповідач ОСОБА_2  первісний позов не визнав і пояснив, що оскільки після переїзду ОСОБА_1 їй потрібно було житло для дитини, так як необхідно було повідомити про це  органи опіки за попереднім місцем проживання, квартиру переписали на неї та дитину, а йому залишилася машина.  Проживали однією сім»єю до лютого 2006 р., а потім шлюбно- сімейні стосунки були припинені за ініціативою ОСОБА_1, з чим був змушений погодитися, тому переїхав для постійного проживання до своїх батьків, де проживає до цього часу, доглядає за хворим батьком. Всі речі забрав у лютому 2006 р. і на цей час їх у квартирі позивачів немає. Проживати разом з ОСОБА_1  однією сім»єю  та жити в її квартирі наміру не має, оскільки  разом жити не можуть, однак на даний час йому для роботи  необхідна реєстрація в місті , а батько реєструвати його в своєму будинку не бажає, тому  до придбання ним власного житла просить залишити його зареєстрованим в квартирі позивачів.

Зустрічний позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві,  уточнив, що просить вселити його в  квартиру, належну ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач- П»ятихатський РВ УМВС України в Дніпропетровській області свого представника в судове засідання не направили. Про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином. Заперечення на позов не надали.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, свідки ОСОБА_7 підтвердила факт не проживання відповідача ОСОБА_2  у квартирі, належній позивачам  на протязі більше трьох років. Пояснила, що витрати по утриманню квартири несе ОСОБА_1, а ОСОБА_2 приїжджає тільки до дитини,  його особисті речі у квартирі відсутні. Вселитися у  квартиру за цей час не намагався.  

Свідок ОСОБА_8 дала аналогічні свідчення.

Факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної власності квартири № АДРЕСА_1 підтверджується копією договору купівлі - продажу від 17.01.2001 р., посвідченого в нотаріальному порядку ( а.с.7-8 ).

Згідно з копією рішення № 68 від 23.05.2002 р.  виведено з приватного житлового фонду кімнату у квартирі № АДРЕСА_1 (приватна власність ОСОБА_2.) переобладнаної під стоматологічний кабінет ( а.с. 45) , а згідно з копією рішення П»ятихатської міської ради Дніпропетровської області № 93 від   27.07.2005 р. внесені зміни до  вказаного рішення міськвиконкому щодо власника майна, яким є ОСОБА_1 ( а.с.44).

                                                -3-    

Факт реєстрації відповідача у квартирі, належній позивачам з 09.04.1996 р.   підтверджується копією домової книги ( а.с. 15-16  ).

Згідно з актами від 26.07.2007 р.,  12.05.2010 р.     особисті речі ОСОБА_2 в квартирі ОСОБА_1 відсутні, останній в квартирі не проживає ( а.с. 5,6   ).

Згідно з ст.. 64 ЖК України  до членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім»ї наймача може бути визнано і інших осіб,  якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 71,72 ЖК України визначені підстави збереження житла за тимчасово відсутнім наймачем  понад шість місяців,  а визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням  внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки , проводиться в судовому порядку.

      Відповідно до ст.. 156 ЖК України  припинення сімейних відносин з власником будинку ( квартири) не позбавляє членів сім»ї власника будинку права користування займаним приміщенням.

            Відповідно до ст.. 163 ЖК України,  у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається  займане жиле приміщення у випадках і у межах строків, встановлених  ч.1, п. 1 і 5 ч.3, ч.4 ст. 71 ЖК України.

            Згідно з ст.. 158 ЖК України  наймач користується жилим приміщенням  у будинку ( квартирі) , що належить громадянину на праві приватної власності , відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої ради.

Відповідно до ст.. 167 ЖК України  у разі вибуття наймача та членів його сім»ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму житлового приміщення  вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває  не вся сім»я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім»ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням  з дня вибуття.

Відповідно до ч.2 ст.. 405 ЦК України член сім»ї власника  житла  втрачає  право на користування цим житлом у разі відсутності  члена сім»ї  без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю  між ним і власником житла.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на підставі договору купівлі продажу від 17.01.2001 р., укладеного між ними та ОСОБА_2 являються власниками квартири № АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, де останній зареєстрований з 09.04.1996 р.,  з 2002 р. по лютий 2006 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах,   мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказані відносини  між ними припинені у лютому 2006 р., і більше не поновлювалися, відповідач залишив квартиру позивачки і  з вказаного часу постійно проживає в будинку батьків по АДРЕСА_2, підтримувати шлюбно- сімейні стосунки і проживати у квартирі позивачів  відповідач наміру не має , що підтвердив у судовому засіданні, членом сім»ї позивачів він  не являється, тому втратив право користування належним їм житловим приміщенням і підлягає зняттю з реєстраційного обліку, а первісний позов - задоволенню у повному обсязі.

Оскільки ОСОБА_2 втратив право користування  вказаним житловим приміщенням, членом сім»її відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не являється , з лютого 2006 р. постійно проживає за іншою адресою і не має наміру проживати у спірному житлі,  що підтвердив в судовому засіданні, тому  підстави для його  вселення у квартиру, належну відповідачам  відсутні,  а  у задоволенні зустрічного позову  слід відмовити.

Твердження  ОСОБА_2 щодо безгрошовості укладеної між ним та ОСОБА_1 угоди купівлі- продажу квартири,    вимушеності залишення ним житла належного позивачам та створення перешкод у вселенні до нього ОСОБА_1,  суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються  копією вказаного    вище договору  та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні  ,  а факти  припинення шлюбно- сімейних стосунків у лютому 2006 р. та постійного проживання   ОСОБА_2 з вказаного часу  у іншому   житлі  відповідачем не заперечуються.

                                             -4-

Понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2, а понесені судові витрати останнім стягненню з відповідачів по зустрічному позов не підлягають в зв»язку з відмовою у позові.

На підставі ст..ст. 71,72, 156,158,163,167 ЖК України, ст.. 405 ЦК України  та керуючись  ст..ст. 10,60, 79,88, 209, 212,213,214,215, 218 ЦПК України, суд,-

                                        В И Р І Ш И В:      

     Позов  ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та  зняття з реєстраційного обліку – задовольнити.

            ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2,  визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням в  квартирі № АДРЕСА_1.

    Зобов»язати П»ятихатський РВ УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з реєстраційного обліку в квартирі  № АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

            В задоволенні  зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користування житловим приміщенням та вселення до нього – відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. сплаченого судового збору та  37 грн. 00 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

             На рішення  на протязі 10 днів з дня його проголошення  сторонами може бути подана  апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П»ятихатський районний суд.

            Головуючий- суддя: