ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-3205/10/1770
29 липня 2010 року < Текст >год. < Текст >хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Комшелюк Т.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області до громадянина Узбекистану - ОСОБА_2 про видворення з території України у примусовому порядку
В С Т А Н О В И В:
Позивач –Сарненський РВ УМВС України в Рівненській області звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про видворення з території України у примусовому порядку відповідача –громадянина Узбекистану - ОСОБА_2.
До початку судового розгляду справи позивач подав письмове клопотання, відповідно до якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Справу просить розглядати за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження.
Відповідач подав письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнає. Справу просить розглядати без його участі.
За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянута без участі сторін на підставі наявних у справі доказів у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Суд виходив з такого.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.
Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
22.05.2010 року під час проведення відпрацювання речових та продовольчих ринків м. Сарни старшим інспектором сектору ГІРФО Сарненського РВ УМВСУ було встановлено перебування на території України громадянина Узбекистану ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 без документів, що посвідчують особу.
Перевіркою за обліками ВГІРФО, ВІТ УМВСУ встановлено, що громадянин ОСОБА_2 прибув на територію України у червні 2009 року.
22.05.2010 року відносно ОСОБА_2 приймалось рішення про видворення з території держави в добровільному порядку, при цьому іноземець подавав зобов’язання про добровільний виїзд з України.
Однак, після прийняття вищевказаного по тексту судової постанови рішення громадянин Узбекистану ОСОБА_2 територію України у добровільному порядку не покинув.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Згідно п. 5 ст. 32 цього Закону, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо видворення громадянина Узбекистану ОСОБА_2 за межі території України в примусовому порядку підлягають до задоволення в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог про заборону в'їзду відповідачу на територію України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.17 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою КМ України №1074 від 29 грудня 1995 року, термін заборони в"їзду в Україну встановлюється органом міграційної служби, Служби безпеки або Державної прикордонної служби залежно від обставин і характеру правопорушення від шести місяців до п'яти років. Якщо ці підстави продовжують існувати, термін може бути продовжено зазначеним органом.
Стаття 162 КАС України, в якій закріплені повноваження суду при вирішенні справ про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, також не передбачає можливість прийняття судом рішення про заборону в'їзду іноземцям та особам без громадянства на територію України.
Відтак, позовні вимоги щодо заборони в'їзду громадянина Узбекистану ОСОБА_2 на територію України терміном на один рік суд відхиляє, як такі, що виходять за межі повноважень суду.
Вимоги позивача щодо негайного виконання постанови у відповідності до ч. 2 п. 3 ст. 256 КАС України задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Однак позивачем не обґрунтовано мотивів звернення постанови про примусове видворення за межі території України громадянина Узбекистану ОСОБА_2 до негайного виконання.
Суд вважає, що наслідком звернення рішення про примусове видворення ОСОБА_2 до негайного виконання фактично може бути обмеженням права на оскарження судового рішення, а реалізація такого права відповідачем пов'язана із значними труднощами та потребує певних затрат, у тому числі й часу, у зв'язку з їх необізнаністю із законодавством України, незнанням державної мови тощо.
За таких обставин, у суду відсутні підстави звертати дану постанову до негайного виконання на підставі ч. 2 п. 3 ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 94 КАС України, суд присуджує усі понесені позивачем документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету.
Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Видворити у примусовому порядку за межі території України громадянина Узбекистану ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача - Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Комшелюк Т.О.