Справа № 2-622-10
Рішення
іменем України
16 серпня 2010 року Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Лебідь О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод власнику у розпорядженні своїм майном, витребування майна власником з чужого незаконного володіння,
встановив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що після смерті його матері він успадкував її майно, що було нею нажито до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі будинок за адресою: АДРЕСА_1, а також рухоме майно в будинку і на території цієї садиби. В подальшому він отримав свідоцтво про право спадщини майнових прав після смерті матері, видане Другою Сватівською державною нотаріальною конторою, в тому числі і право спадкувати житловий будинок за вказаною адресою, а 27 квітня 2010 року він продав відповідачам цей житловий будинок. Договір купівлі – продажу цього будинку посвідчений приватним нотаріусом по Сватівському нотаріальному округу Харченко О.Ю. 27 квітня 2010 року. З відповідачами вони при посвідченні договору купівлі – продажу будинку домовились, що дрова, що залишились на садибі проданого нею будинку у кількості13 куб.м. і 5 тонн вугілля він поступово забере і вивезе для своїх потреб. 29 червня 2010 року він зайшов до відповідачів попередити їх про те, що на наступний день він найняв вантажний трактор і приїде забирати дрова та вугілля. Відповідачі заявили йому про те, що вони нікого до двору не впустять і що ні дров, ні вугілля немає. В зв’язку з тим, що в даному випадку порушене його право власності, а відповідачі перешкоджають у здійсненні цього права і незаконно володіють його майном, він вимушений звернутись до суду з даним позовом про усунення перешкод з боку відповідачів у користуванні названим майном і витребуванні у них цього майна, яким вони володіють без всякої правої підстави ( безпідставно набутим майном). Просить суд зобов’язати відповідачів не перешкоджати йому розпоряджатись своїм майном :13 куб. м. дров для опалення та 5 тонн кам’яного вугілля і передати це майно йому в натурі, а при його відсутності віддати його вартість, стягнувши з відповідачів 7369,60 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, зазначених в ньому, суду добавив , що з відповідачами вони домовились , що він ( позивач) в будь-який час , коли це буде йому зручно, може приїхати і забрати будь-яке своє майно , бо продав він лише будинок з господарськими будівлями, однак відповідачі перешкоджають йому вивезти дрова та вугілля , до двору не пускають, на дзвінки не відповідають. Кількість дров та вугілля визначено ним приблизно , дрова -13 куб.м ., а вугілля -5 т., накладних на підтвердження кількості цього майна в нього не має, залишилось це майно після смерті матері , а він є її спадкоємцем.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала , суду пояснила, що вона з чоловіком купили у позивача будинок з господарськими будівлями , ніякої домовленості з нею не заключалось про можливість вивозу з подвір”я дров та вугілля. Будинок в даний час належить їм з чоловіком і тому все майно, яке перебуває на території даного будинку вважає теж їхнім з чоловіком. Вугілля та дова є , однак їх кількість менша , ніж стверджує позивач , а саме вугілля- близько 3 т., дрова – близько 4 куб.м. , цим майном вони не користувались.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав , суду пояснив , що при покупці будинку з позивачем вони домовились, що той може забрати будь-яке майно , однак лише до часу його ( відповідача) реєстрації за вказаною адресою. ОСОБА_1 декілька раз приїзджав та забирав необхідне йому майно. Оскільки дрова та вугілля він не забрав в період до 8 травня 2010 р., коли він (відповідач) оформив прописку за вказаною адресою , тепер все майно , яке лишилось, в т.ч. вугілля та дрова позивачу вже не належать , а належать їм з дружиною. Вугілля та дрова в наявності є , однак їх кількість значно менша , ніж зазначено в позові , а саме – дрова близько 4 куб.м., вугілля- близько 2 т., їх кількість не змінилась з часу покупки будинку , цим майном вони з дружиною не користувались.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що позивач є її чоловіком. Він продав успадкований ним після смерті матері будинок відповідачам. При укладенні договору з відповідачкою домовились, що оскільки продано лише будинок, все майно яке там є , в т.ч. вугілля та дрова , чоловік зможе забрати коли йому буде зручно, в будь-який час. Однак умов домовленості відповідачі не дотримують та перешкоджають чоловіку забрати вугілля та дрова.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що раніше декілька раз відвідував садибу , де проживала мати позивача, підтвердив факт наявності там вугілля та дров.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що є сестрою позивача. Їх покійна матір за життя придбала вугілля, та заготовила дрова для опалення, це майно до цього часу там же і перебуває.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши в судовому засіданні надані ними докази, оцінивши їх у сукупності, з’ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного :
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом майна після смерті ОСОБА_10 , про що йому видано свідоцтво про право на спадщину за законом ( а.с.38). Згідно ст.1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов”язків ( спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 цього ж Кодексу передбачео, що до складу спадщини входять усі права та обов”язки , що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.328 даного Кодексу передбачено, що право власності набувається на підставах , що не заборонені законом , зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Сторони в судовому засіданні не заперечують факт наявності вугілля та дров на території проданого відповідачам позивачем, як власником ,будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно ст.60 ЦПК України ,-обставини визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі , не підлягають доказуванню.
Згідно ст. 321 ЦК україни- право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Суд критично ставиться до стверджень відповідачів про наявність у них права власності на спірне майно в вигляді дров та вугілля , оскільки ними не доведено суду правомірності набуття ними взагалі будь-якого права на дане майно.Згідно нотаріально посвідченого договору куплі-продажу житлового будинку від 27.04.2010 р. відповідачі набули право власності лише на житловий будинок з надвірними побудовами , посилання на інше майно як предмет куплі-продажу , в даному договорі відсутні ( а.с.24-26).
Статтею 400 цього Кодексу встановлено, що недобросовісний володілець зобов”язаний негайно повернути майно особі , яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону , або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов”язку заінтересована особа має право пред”явити позов про витребування цього майна.
Згідно акту опису й арешту майна від 11.08.2010 р. за № 446202, державним виконавцем накладено арешт на спірне майно за вказаною вище адресою в вигляді дров в кількості 13 куб.м та вугілля в кількості, яку встановити неможливо. Вказане майно прийняли на відповідальне зберігання відповідачі ( а.с. 36 а-36 б) .
Отже , виходячи з наведеного вище , позовні вимоги заявлені позивачем , не можуть бути задоволені в повному обсязі , оскільки суду не доведено наявність спірного майна в вигляді вугілля саме в кількості 5 т., а також зважаючи на те, що є в наявності майно, на яке накладено арешт, не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування вартості цього майна.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 312, 328, 400, 1216 ЦК України, ст. ст. 10, 60,212-215, 294 ЦПК України,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов”язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 в розпорядженні майном: дровами для опалення та вугіллям , яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та на яке накладено арешт згідно акту опису й арешту майна від 11.08.2010 р. за № 446202 і передати йому це майно .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Гашинська