Судове рішення #10496093

  Справа № 22-ц–6525\2010                                                  Головуючий у 1 інстанції Агафонов С.А.

 Категорія 01, 57                                                                     Доповідач Лащенко В.Д.

 

           

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року колегія  суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

 Головуючого судді:   Лащенка В.Д.,

 суддів:    Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,

 при секретарі:   Михайлюку М.М.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві  Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду  Київської області від                      30 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області, про  зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії, додаткової пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона , як інвалід 2 групи, захворювання якої пов'язане з Чорнобильською катастрофою, має право на державну пенсію, розмір якої не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком, а також має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем державна пенсія та пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується їй в значно нижчому розмірі. А тому позивач, посилаючись на статтю 50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного Суду України № 6-рн від 09.07.2007 року. № 10-рп від 22.05.2008 року, просила суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві провести перерахунок державної пенсії згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальної пенсії за віком.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду  Київської області від 30 жовтня 2009 року вказаний позов задоволено.

Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області в відмові провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 -неправомірними.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області, починаючи з 12.10.2009 року провести перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 згідно ч.4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком з розмірів, які встановлені а Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» .

 Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області  подало  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення Білоцерківським міськрайонним судом Київської області норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована і  постійно проживає в м. Білій Церкві, є інвалідом 2 групи, захворювання якої пов'язане з Чорнобильською катастрофою. Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м.Білій Церкві і станом на  30.10.2009 року отримує пенсійне забезпечення від відповідача.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:  а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Ч. 4 ст. 54 цього Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій  групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі інвалідам другої групи – 75 % мінімальної пенсії за віком. Ця додаткова пенсія відповідно до положень ст. 53 цього Закону виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

ОСОБА_1, оспорюючи дії відповідача вважала, що вона отримувала пенсію та додаткову пенсію значно нижчу, ніж це передбачено ст. 50 та 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Статтею 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України                                      (ст. 113 Конституції України).

Також суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання представника відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається  КМ України, оскільки надання законодавцем такого права КМ України не означає, що останній встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого цим же Законом.

Тобто, КМ України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається лише за правилами , передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

  Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": зокрема, пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, зокрема - абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, при нарахуванні та виплаті позивачу доплати до пенсії в 2007 році відповідач повинен був керуватися положенням Конституції України, а не Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими дію абз. 2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено, однак не вчинив цього, чим порушив конституційні права позивача в сфері отримання встановленого законодавством, належного пенсійного забезпечення.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року за № 10 - рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про державний бюджет на 2008 рік", зокрема п. 28 розділу 2  зазначеного Закону, яким було внесено на 2008 рік зміни до ст. 50 та 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині визначення розміру пенсії та додаткової пенсії по другій групі інвалідності, пов’язаної з впливом аварії на ЧАЕС.

Рішення Конституційного Суду України  є обов’язковим до виконання на всій території України.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.  

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).  

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).  

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).  

Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним,  а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.  

Суд першої інстанції з урахуванням вище викладеного прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог,  починаючи з 12 жовтня 2009 року.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне виключити з резолютивної частини постанови посилання щодо мінімальної пенсії за віком з розмірів, які встановлені Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», оскільки при нарахуванні державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач має враховувати мінімальну пенсію за віком, передбачену Законами про державний бюджет на відповідні періоди.

За таких підстав апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду  Київської області від                      30 жовтня 2009 року підлягає  частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції  зміні в частині посилання щодо мінімальної пенсії за віком.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИ Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду  Київської області від 30 жовтня 2009 року в частині посилання щодо мінімальної пенсії за віком з розмірів, які встановлені Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» змінити на мінімальну пенсію за віком, передбачену Законами про державний бюджет на відповідні періоди.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація