№2-274/09

РІШЕННЯ

Іменем  України

03 серпня 2010  р.                                        м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі

головуючого судді             - Гладкої І.А.

при секретарі                          - Кумській Л.І.,

за участю сторін:

позивача                                                 - ОСОБА_1

відповідача                                            - ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення від спадщини.

В позовній заяві позивач зазначив, що його син -  ОСОБА_3, інвалід третьої групи, перебуваючи у безпорадному стані, один в квартирі АДРЕСА_1, телеграмами, листами, по телефону звертався до ОСОБА_2, дочки та її матері – ОСОБА_4 та пропонував повернутися до нього проживати однією сім’єю. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Позивач в  позові також зазначив, що ОСОБА_2 разом з матір’ю знали, що він отримав Ѕ частину спадщини, у зв’язку з чим, шкодили (підпалювали, руйнували двері квартири) а також викрадали майно. Крім того, ОСОБА_2  разом з матір’ю писала листи в різні інстанції з метою наклепу та вимогами притягнути до кримінальної відповідальності. Поданий позов також обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 допомагав спадководавцеві за життя,  після пожежі, а після його смерті - поховав його. Спадкоємець ОСОБА_2 разом з матір’ю чотири роки ображала, знущалася чим спричиняла шкоду, на думку позивача його здоров’ю. Враховуючи вищевикладене, позивач просить усунути від Ѕ частини спадщини свою онуку ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, надав суду пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. 

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки  всі обставини викладені в позовній заяві надумані та не відповідають дійсності.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадщини є не обґрунтованими, тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справу за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України передбачені види спадкування – за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом, мають діти спадкодавця.

Згідно із п. 5 ст.1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтві був у безпорадному стані.

Відповідно до п.6 Роз’ясень Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування, факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця» встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку. Непред’явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п’ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного Кодексу України не були зобов’язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Відповідно до ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності за НОМЕР_1 від 01.09.2003 року видане Представництвом фонду державного майна України у АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності та приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». (а.с.55) Відповідно до витягу з Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» ОСОБА_3 є власником 1/1 частки квартири АДРЕСА_1. (а.с.56).

У судовому засіданні також встановлено, що син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_3 є в Ѕ частині його батько – ОСОБА_1 (а.с. 44)

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що його померлий син – ОСОБА_3 знаходився у безпорадному стані, а його онука – ОСОБА_2 ухилялася  від надання допомоги спадкодавцеві.

Відповідач у судовому засіданні пояснила, що з трирічного віку вона не проживала у м. Донецьку, оскільки вона проживає у м. Ленінськ-Кузнецьку Кемеровської області, Російська Федерація разом з матір’ю, у зв’язку з чим, вона була не в змозі підпалювати двері спірної квартири по бульвару Шевченко і ніяких перешкод діду не чинила. Оскільки в 2004 року вона була неповнолітньою, мати в її інтересах зверталася в різні інстанції щодо надання юридичної допомоги. Відповідач також пояснила, що доводи її діда на те, що позивач разом з матір’ю погрожували, знаходилися в змові з державними та іншими посадовими особами,  не відповідають дійсності, оскільки усі нотаріальні дії були вчинені відповідно до вимог закону.  Діда – ОСОБА_1 вона ніколи не бачила, тим паче погрожувати або у будь-який інший спосіб підривати його здоров’я була не в змозі.

Як вбачається із матеріалів даної цивільної справи,  факт ухилення від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, а також свідомого невиконання відповідачем  встановленого законом обов’язку, які зазначені позивачем у вимогливій частині позову і надані ним у судовому засіданні ніякими письмовими доказами або юридичними фактами не підтверджені.

Із матеріалів справи також вбачається, що на момент смерті спадкодавця – ОСОБА_3, його дочка – ОСОБА_2 була неповнолітньою, з 20.12.1990 року вона зареєстрована за адресою: НОМЕР_2,  що підтверджено копією паспорта громадянина Російської Федерації, засвідченого належним чином (а.с.80-85).  Дані обставини спростовують факти, викладені позивачем щодо шкоди (підпалів, руйнування дверей квартири), викрадання майна, а також факти наклепу з боку відповідача, оскільки загальновідомих обставин або обставин, які встановлені судовим рішенням у цивільній,  адміністративній або вироком суду у кримінальній справі щодо ОСОБА_2 позивачем  суду не представлено.  

Таким чином, позивачем,  всупереч вимог закону, не надано суду доказів усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом, оскільки не доведено, що відповідач ухилялася від допомоги спадкодавцеві, свідомо не виконувала встановленого законом обов’язку, не представлено доказів того, що спадкодавець перебував у безпорадному стані, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, та не міг самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування, при цьому позивачем не доведено, які дії чи бездіяльність чинила ОСОБА_2, та якими доказами це підтверджується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 158, 208, 209, 212-216 Цивільного процесуального кодексу України; ст.ст.1216, 1217, 1222, 1224,1261 Цивільного кодексу України; п.6 Роз’ясень Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування, факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця», суд, - 

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадщини – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні від час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.  

Суддя                                                                               Гладка І.А.

                                                                                                                                               №2-274/09

РІШЕННЯ

Іменем  України

(ВСТУПНА  ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

03 серпня 2010  р.                                        м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі

головуючого судді             - Гладкої І.А.

при секретарі                          - Кумській Л.І.,

за участю сторін:

позивача                                                 - ОСОБА_1

відповідача                                            - ОСОБА_2,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

  Зважаючи, що для викладення доводів та обґрунтувань сторін потребується значний час, суд вирішив оголосити вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 158, 208, 209, 212-216 Цивільного процесуального кодексу України; ст.ст.1216, 1217, 1222, 1224,1261 Цивільного кодексу України; п.6 Роз’ясень Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування, факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця», суд, - 

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від спадщини – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні в судовому засіданні від час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.  

Суддя                                                                               Гладка І.А.

Мотивувальну частину рішення виготовити до 09.08.2010 року

Суддя                                                       Гладка І.А.