№ 2-1207/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

         26 липня 2010  р.                                                                  м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі

головуючого судді             - Гладкої І.А.

при секретарі                             - Кумській Л.І.,

за участю сторін:

позивача                                          - ОСОБА_1

відповідача                                      - ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

В С Т А Н О В И В:

22.03.2010 р. позивачка звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на утримання дружини – ОСОБА_1 до досягнення дитиною трирічного віку, на тих підставах, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини і дружини в добровільному порядку не надає, шлюбні відносини між ними припинені, сім'я розпалася. 

У позовній заяві позивачка вказала, що з 05 липня 2008 року вона знаходиться у  зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від шлюбу вони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини між подружжям припинені, позивачка проживає окремо від відповідача разом з дитиною, яка знаходиться на її утриманні. Вони втратили почуття любові та пошани один до одного. Відповідач ніяких стосунків з позивачкою не підтримує, участі у вихованні сина не приймає, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, спільне господарство ними не ведеться. Таким чином, їх сім’я розпалась, відновити їх сімейні стосунки вже не можливо. Спора про місце проживання і виховання дитини між ними немає, син проживатиме з позивачкою. Спор про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя  не мають. Позивачка бажає розірвати шлюб, вважає, що збереження сім’ї надалі неможливо, наполягає на розірванні шлюбу та стягненні з  відповідача  аліментів на утримання неповнолітньої дитини на  її  користь у розмірі 755 гривень щомісяця, з моменту подачі позовної  заяви і до досягнення дитиною повноліття. Також позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох річного віку у розмірі 869 гривень щомісяця.  Позивачка просить суд покласти судові витрати на відповідача. 

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги про розірвання шлюбу. Позовні вимоги про стягнення аліментів позивач письмовою заявою від 26.07.2010 року уточнила, щодо розміру аліментів просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 560 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, просила суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 200 гривень до досягнення дитиною ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 року трирічного віку.  

Відповідач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав, проти задоволення позовної заяви про стягнення з нього аліментів у розмірі 560 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також аліментів на утримання  позивачки у розмірі 200 гривень до досягнення дитиною ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 року трирічного віку не заперечував.

Суд розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку про те, що дана позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав. 

Відповідно до вимог ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. 

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. 

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 

Згідно до ч.1 ст. 84 Сімейного кодексу України, Дружина,  з  якою проживає дитина,  має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 Сімейного кодексу України, Право на утримання вагітна дружина,  а  також  дружина,  з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами був зареєстрований 05 липня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис  № 203, що підтверджено свідоцтвом про одруження. (а.с. 8) Шлюб подружжям зареєстрований вперше. Від шлюбу подружжя мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Спору про місце проживання дитини у подружжя немає, він проживатиме з позивачем.

Як вбачається із копії свідоцтва про народження дитини, батьком неповнолітнього  ОСОБА_3, є ОСОБА_2. Отже  відповідач є батьком неповнолітньої дитини і зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина. Крім того, позивач має право на утримання від відповідача аліментів до досягнення дитиною трирічного віку. Проти вказаних обставин відповідач не заперечував.

Судом також встановлено, що Шлюбні відносини між подружжям припинені, з цього часу подружжя не ведуть спільне господарство. Спор про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю між подружжям не ведеться. 

Беручи до уваги взаємовідносини, що склалися між подружжям, причини конфліктів, небажання подружжя надалі підтримувати сімейні взаємостосунки, тривалість розриву шлюбних відносин, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечить як інтересам позивача так і відповідача, а також їх дитини, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу  підлягають задоволенню.

Суд враховуючи встановлені обставини, вважає, що позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини обґрунтовані, оскільки відповідач має можливість надавати позивачці матеріальну допомогу у розмірі 560 гривень, щомісячно, починаючи з 22.03.2010 року до досягнення дитиною повноліття, або до зміни сімейного, матеріального стану чи стану здоров’я сторін, а також  аліментів на утримання позивачки у розмірі 200 гривень з відповідача щомісяця до досягнення дитиною трьох років.

Вирішуючи питання про витрати, пов’язані з розірванням шлюбу, беручи до уваги матеріальне положення сторін, а так само обставини справи, суд вважає за необхідне їх покласти на  відповідача. 

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір у сумі 51 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., також з відповідача підлягають стяганню на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 17 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 180, СК України, ст. ст. 209, 213-215, 216, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини та дружини  - задовольнити. 

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05 липня 2008 року  відділом реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 203 – розірвати. 

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, щомісячно  аліменти на утримання  неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  у розмірі 560 гривень, щомісячно, починаючи з 22.03.2010 року до досягнення дитиною повноліття, або до зміни сімейного, матеріального стану чи стану здоров’я сторін. 

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1, щомісячно  аліменти на її утримання   у розмірі 200 гривень, щомісячно, починаючи з 22.03.2010 року до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, або до зміни сімейного, матеріального стану чи стану здоров’я сторін. 

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 стягнути в дохід держави державне мито у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1  від сплати - звільнити. 

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

ОСОБА_1 від сплати судових витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави судовий збір у сумі 51 гривень.   

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про його апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. 

    Суддя                                                          І.А. Гладка