Справа № 2-3269

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіці Крим у складі: головуючій судді Кулєшової О.І., при секретарі Пархоменко М.В., за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що він 26 квітня 1991 року уклав шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сумісне життя з відповідачем не склалося, з 2006 року вони не проживають разом, сумісного господарства не ведуть, не приймають ніяких спроб до примирення. Позивач знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою та  має  від сумісного життя з нею неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вони втратили почуття любові та поваги друг до друга, їх шлюб носить формальний характер, родина розпалась остаточно.

    Відповідач в судове засідання не з'явилася, сповіщена належним чином, надала на адресу суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за її відсутністю, проти позову не заперечує.  

Вислухавши пояснення позивача, думку адвоката, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача засновані на законі та повинні бути задоволені за наступних підстав:

Згідно зі ст. 112 СК України, - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

      Відповідно до ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 26 квітня 1991 року Відділом запису актів цивільного стану Северодвінського міського виконавчого комітету, актова запис за № 621  (а.с. 6).

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Суд також встановлено, що родина фактично розпалась, шлюб між сторонами існує формально, вони проживають окремо з 2006 року, не ведуть сумісного господарства, не приймають ніяких спроб до примирення, припинили подружні відносини. Ніхто з них не має наміру встановлювати сім’ю, примирення між ними не можливо, вони втратили почуття любові та поваги друг до друга. Позивач більш трьох років знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою та від сумісного життя  вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про встановлення батьківства та свідоцтвом про народження (а.с. 14, 15).

Подальше життя подружжя та збереження родини буде суперечити інтересам подружжя. Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні поясненням позивача, адвоката та матеріалами справи.

    З урахуванням всіх обставин по справі, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати, поклавши витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 105, 110-112 Сімейного кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 26 квітня 1991 року Відділом запису актів цивільного стану Северодвінського міського виконавчого комітету, актова запис за № 621, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 (сімнадцять) гривень за видачу свідоцтва про розірвання шлюбу.

ОСОБА_3 від сплати суми на користь держави звільнити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

СУДДЯ