КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А № 33-81
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2010 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Суслов М.І., при секретарі судового засідання Яцишиній Р.П., з участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Піндрак О.О. від 25 січня 2010 року про накладення на останнього адміністративне стягнення, -
в с т а н о в и в:
цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовоповинного, не одруженого, працюючого приватним підприємцем , 12 липня 2009 року притягався до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ,-
притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст.ст. 122-2, 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 2550 грн. штрафу .
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 25 жовтня 2009 року близько 04 год. 15 хв. керував в м. Хмельницькому по вул. Кам”янецькій транспортним засобом марки „ Мерседес Бенц 280 ”, державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя), при наближенні транспортного засобу ДАІ з увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом до його автомобіля не виконав вимогу інспектора про зупинку, а після зупинки відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.п. 2.4, 2.5, 3.2 ПДР України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та просить її скасувати, закривши провадження по справі. При цьому він стверджує, що спиртне не вживав, автомобілем не керував, при його затримані працівниками ДАІ в нетверезому стані не перебував, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення останні вчинили щодо нього фізичний тиск, свідки, які б засвідчили про його перебування в стані алкогольного сп’яніння чи відмову від проходження медичних досліджень на такий стан, допитані в судовому засіданні не були, а суд при постановлені рішення не прийняв до уваги покази свідків з його сторони.
Заслухавши вимоги апелянта на підтримку доводів своєї скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши твердження останнього про необхідність скасування судового рішення з закриттям провадження по справі, проаналізувавши вказані обставини поряд з сукупністю інших наявних доказів його вини у скоєному, вважаю за необхідне апеляцію визнати такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обставини вчиненого порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2009 року (а.с.1), згідно якого вбачається, що останній в вказаний день о 04 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем „Мерседес Бенц 280”, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Кам”янецькій в м. Хмельницькому, не виконав вимогу працівника ДАІ про зупинку при наближені транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом до його автомобіля, за кермом перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився .
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він особисто відмітив , що в вказану ніч спиртних напоїв не вживав, а зупинку його транспортного засобу працівники ДАІ здійснювали з порушеннями ПДР, оскільки в дворі будинку з застосуванням фізичної сили витягли з автомобіля.
Разом з тим, двоє свідків-понятих своїми поясненнями, які приєднанні до матеріалів адміністративного провадження ( а.с.5-6), підтвердили , що правопорушник в їх присутності на вимогу інспектора ДПС ДАІ, який намагався зупинити автомобіль „Мерседес Бенц 280”, не зупинився і був затриманий в дворі АДРЕСА_2, а лікар-нарколог в своїх висновках до протоколу медичного обстеження правопорушника для встановлення стану сп’яніння в установленому порядку, оскільки в того вбачалися такі ознаки ( запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя ), підтвердив категоричність відмови останнього пройти вказані дослідження ( а.с.2).
Вказані обставини підтвердили працівники ДПС ДАІ ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які переслідували автомобіль правопорушника і затримували останнього в дворі АДРЕСА_2, пізніше доставляли до наркологічного диспансеру для проходження медичного освідування на стан сп’яніння та в міський відділ міліції ( а.с. 3, 7-10 ).
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння, а так само її ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння , є адміністративним проступком і тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Аналогічні вимоги передбачені і в санкції ст. 122-2 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Проаналізувавши вказані докази у їх сукупності суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинених правопорушеннях, наклавши на нього стягнення відповідно до вимог ст.ст. 36, 122-2, 130 ч.1 КУпАП з врахуванням характеру вчиненого, конкретних обставин по справі та особистості винного.
Доводи порушника про суворість обраного щодо нього адміністративного стягнення не узгоджуються з вимогами ст. 35 КУпАП, яка зобов’язує суд враховувати крім обставин, що пом’якшують, щей обставини, які обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження ( а.с.11 ) ОСОБА_1 на протязі останнього року ( 12 липня 2009 року) притягався до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу було піддано адміністративному стягненню, визнається обставиною, що обтяжує відповідальність.
Його посилання на незаконність обраного щодо нього стягнення не узгоджуються з вимогами ст. 10 КУпАП, яка зобов’язує суд враховувати крім обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ще й обставини, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності та передбачала можливість настання шкідливих наслідків.
Твердження ОСОБА_1 про порушення старшим інспектором ДПС ВДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і судом під час розгляду справи адміністративного закону в частині допиту свідків, є безпідставними, спростовуються наявністю необхідних і відповідних матеріалів, які підтверджують порушення саме апелянтом вимог ПДР України, та об’єктивною мотивацією в постанові суду скоєного останнім з посиланням на сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі і пояснень свідків-понятих, та не можуть бути підставою визнання судового рішення необґрунтованим.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п.п. 2.4, 2.5, 3.2 ПДР України, постанова судді місцевого суду є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 25 січня 2010 року щодо ОСОБА_1 з алишити без змін, а апеляційну скаргу останнього – без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду /підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.І. Суслов