КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А № 33 - 65
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Суслов М.І., при секретарі судового засідання Лук’янчук О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ізяславського районного суду Антонюка В.В. від 28 грудня 2009 року про накладення на останнього адміністративного стягнення, -
в с т а н о в и в:
цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шепетівка, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, військовоповинного, працюючого по контракту військовослужбовцем у в/ч А-3730 м. Шепетівка, раніше до адмінвідповідальності не притягувався,-
притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 2550 грн. штрафу.
За постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20.10.2009 року біля 7 год. в м. Ізяслав по вул. Червоного Козачиства, керував скутером „Вайпер”, без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, зламаність мови) і від проходження медичної експертизи на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В поданій апеляції, як вбачається з її змісту, ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу провадженням закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому вказує, що не відмовлявся їхати у медичний заклад для проходження медичної експертизи на стан сп’яніння, вказаних свідків на місці пригоди не було. Крім того, зазначає, що прибувши на місце роботи, керівництво військової частини, пересвідчившись в його тверезому стані, допустило до роботи.
Перевіривши доводи апеляції ОСОБА_1, ознайомившись з телеграмою від правопорушника з проханням перегляду заявлених вимог без його присутності, вивчивши матеріали адміністративної справи та оцінивши твердження останнього про необхідність скасування судового рішення поряд з сукупністю інших наявних доказів його вини у скоєному порушенні ПДР, вважаю її такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Обставини вчиненого порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2009 року (а.с.1), згідно якого вбачається, що останній в вказаний день о 7 год. в м. Ізяславі по вул. Червоного Козачиства керував транспортним засобом „Вайпер”, без державного номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він особисто відмітив, що 19 жовтня 2009 року о 21 годині випив 300 гр. горілки, після чого зранку наступного дня керував мопедом, однак їхати в медичний заклад для проведення відповідних лікарських досліджень відмовляється.
Вказані обставини узгоджуються з змістом пояснень двох свідків-понятих, які приєднанні до матеріалів адміністративного провадження (а.с.2-3), і згідно яких вбачається, що правопорушник в їх присутності на пропозицію інспектора ДПС ДАІ пройти медичний огляд на встановлення алкогольного сп’яніння в установленому порядку, оскільки в нього вбачалися такі ознаки (запах алкоголю з ротової порожнини), категорично відмовився.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння, а так само її ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння , є адміністративним проступком і тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Проаналізувавши вказані докази у їх сукупності суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, наклавши на нього стягнення відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП з врахуванням характеру вчиненого, конкретних обставин по справі та особистості винного.
Його посилання на незаконність обраного щодо нього стягнення не узгоджуються з вимогами ст. 10 КУпАП, яка зобов’язує суд враховувати крім обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ще й обставини, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності та передбачала можливість настання шкідливих наслідків.
Твердження ОСОБА_1 про порушення інспектором ДПС ВДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і судом під час розгляду справи адміністративного закону в частині допиту свідків, є безпідставними, спростовуються наявністю необхідних і відповідних матеріалів, які підтверджують порушення саме апелянтом вимог ПДР України, та об’єктивною мотивацією в постанові суду скоєного останнім з посиланням на сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі і пояснень свідків-понятих, та не можуть бути підставою визнання судового рішення необґрунтованим.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України, постанова судді місцевого суду є законною і справедливою, а підстав для її скасування чи зміни немає.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП ,-
п о с т а н о в и в :
постанову судді Ізяславьского районного суду від 28 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області /підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду
Хмельницької області М.І. Суслов