Копія
№ 22ц-2132
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„17”червня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Юзюка О.М.,
суддів: Власенка О.В., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Басюр А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2132 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі Хмельницької області про стягнення недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни за 2008 рр., січень-вересень 2009 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі (далі – УПФ) про стягнення відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни за період з 01 січня 2008 року до 30 вересня 2009 року, посилаючись на те, що вона має статус „дитина війни”, так як на час закінчення Другої світової війни їй не виповнилось 18 років, тому відповідно до ст. 6 Закону їй у вказані періоди було передбачено підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не дивлячись на рішення Конституційного Суду України не виплатив.
Постановою Деражнянського районного суду від 20 січня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано УПФ виплатити ОСОБА_1, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2009 року включно, врахувавши виплати, які були проведені у 2008-2009 роках.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ вважає постанову суду незаконною і просить її скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, посилається на порушення норм матеріального права. Зазначає, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розміру пенсії, призначених відповідно до цього закону.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Зарєчна І.В. Справа № 22ц-2132
Доповідач – Юзюк О.М. Категорія : 57
Встановлено, що позивач є громадянином України, на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни їй було менше 18 років, а тому, у відповідності з вимогами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона має статус дитини війни.
Ч. 2 ст. 8 і ч. 3 ст. 22 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.2 ст. 3, ст. 7 Закону № 2195-ІV державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі ст. 6 Закону № 2195-ІV (у редакції на час набрання ним чинності – 1 січня 2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону № 2195-ІV і статтю 6 викладено у такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними і положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які діяли з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року.
Вказаним відновлено чинність ст.. 6 Закону № 2195-ІV у попередній редакції.
Отже, з 22 травня 2008 року , особи які набули статусу дітей війни, мають право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи УПФ щодо правомірності своїх дій при нарахуванні та виплаті вказаного підвищення в межах бюджетних асигнувань є безпідставними.
Відсутність бюджетного фінансування доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону № 2195-ІV, не може бути причиною невиконання покладених на УПФ зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Посилання УПФ на чинність постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначаються розміри підвищення до пенсії дітям війни (п. 8), не можуть бути взяті до уваги, оскільки дана постанова суперечить положенням Закону № 2195-ІV, який має вищу юридичну силу.
Судом також правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-ІV.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Отже, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-ІV застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Положення частини 3 цієї статті не є перешкодою для застосування зазначеної величини, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Давши належну оцінку вказаним обставинам, іншим наявним у справі доказам, суд першої інстанції обґрунтовано, у відповідності з матеріалами справи та законом, частково задовольнив позовні вимоги .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не містять посилань на обставини, які не досліджувались судом і мають значення для справи, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 312 , 313, 314 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі відхилити.
Постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 20 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О. М. Юзюк