КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2010року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Юзюка О.М.
суддів: Власенка О.В., Шершуна В.В.
при секретарі: Щербань А.В.
з участю:ОСОБА_1,представника відповідача
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2055 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30 березня 2010року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького національного університету про поновлення на роботі стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, осіб,які з’явилися у судове засідання,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницького національного університету про поновлення на роботі на посаді доцента кафедри вищої математики та комп’ютерних застосувань , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди . В підтвердження позовних вимог він зазначав, що його незаконно звільнили з роботи , оскільки при звільнені було порушено вимоги ст.50 ЗУ «Про вищу освіту», положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів. Крім цього він вважає, що керівництво кафедри на якій він працював, відносилось до нього зухвало.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30 березня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі вказується на не згоду з рішенням через порушення норм матеріального і процесуального права,неврахування Закону України «Про вищу освіту» при оцінці адміністрацією університету роботи науково-педагогічного працівника, безпідставність щодо нього атестації.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Статтею 308 ЦПК України передбачено,що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .
Не може бути скасоване правильне про суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .
При вирішенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того , що
____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції-Продан Б.Г. Справа№22ц-2055
Доповідач-Юзюк О.М. Категорія : 51-52
всупереч вимог ст..ст 10,60 ЦПК України , заявник не довів безпідставність звільнення його з роботи та інших похідних від цього вимог та належних і допустимих доказів про вказане не надав.
Згідно контракту позивач був прийнятий на роботу на посаду доцента Хмельницького Національного Університету на період з 1.01.2005року до 1.01.2010 року. По контракту позивач зобов’язався, зокрема, забезпечити високий рівень підготовки студентів з вищої математики та теорії ймовірності.
Наказом № 48-к від 22.09.2008 року адміністрації університету , ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади по п.2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність займаній посаді, контракт достроково розірвано .
Підставами такого рішення, як зазначено в наказі, стали дані службової записки декана факультету прикладної математики і комп’ютерних технологій, рішення комісії щодо виконання умов контракту, протоколу засідання комісії по контролю якості викладання, згода профспілкового комітету університету.
Оцінюючи кожну із вказаних підстав окремо та в їх сукупності колегія суддів вважає, що підстав для звільнення позивача з роботи за обраною відповідачем
нормою КЗпП було достатньо .
Так у службовій записці від 18.06.2008 року декан факультету прикладної математики і комп’ютерних технологій звертаючись до ректора ХНУ просив розірвати контракт у зв’язку з не виконанням його ОСОБА_1. При цьому він посилався на результати відвідування занять викладачами кафедри вищої математики, письмові скарги студентів, результати проведення відкритої лекції, висновки комісії з якості викладання, що стосуються ОСОБА_1.
Безпосереднє дослідження цих матеріалів підтвердило правильність висновків адміністрації університету щодо позивача як науково педагогічного працівника.
Як вбачається із змісту письмової заяви студентів від 26.10.2007року, після проведення декількох практичних занять, вони скаржились адміністрації ХНУ на ОСОБА_1 як на низькокваліфікованого викладача, нездатного пояснити їм матеріал навчального плану та попереджували про їхню неможливість виконати навчальні завдання при такому викладачі.
30.102007 року студенти відмовились відвідувати практичні заняття з вищої математики які продовжував вести ОСОБА_1 попередивши про вказане адміністрацією університету письмово.
Із змісту протоколу засідання комісії по контролю якості викладання ХНУ від 11.03.2008 року видно, що по результатах обговорення відкритої лекції ОСОБА_1 студентам 1-го курсу, комісією було відмічено низьку підготовку лектора і рівня його лекції, відсутність в нього базової освіти , в результаті чого був зроблений висновок про те, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам вченого звання доцента.
На засіданні кафедри вищої математики і комп’ютерних застосувань (протокол № 8 від 19.03.2008 року), після аналізу роботи ОСОБА_1 на посаді доцента, було вирішено не рекомендувати його до вченого звання доцента.
Наказом №134 від 26.06.2008 року ректора університету було створено комісію по атестації доцента ОСОБА_1 проведення якої призначено на 27.06.2008 року.
Рішенням комісії від 27.06.2008року про розгляд справи щодо виконання з 2004 по 2008 рік умов контракту , було рекомендовано ректору ХНУ розірвати трудовий договір у зв’язку з невідповідністю ОСОБА_1 займаній посаді.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на Положення про атестацію наукових працівників (затв. ПКМ України № 14775 від 13.08.1999р.) п.4 якого вказує на заборону проведення атестації осіб, які обіймають посади наукових працівників на умовах строкового трудового договору, вагомого значення для вирішення справи немає, оскільки суд оцінює законність звільнення з роботи по п.2 ст.40 КЗпП України з урахуванням сукупності всіх підстав з якими пов’язувалось звільнення з роботи .
До того ж ОСОБА_1 займав посаду не наукового а науково-педагогічного працівника.
У позові повинно бути відмовлено за безпідставністю його вимог що по суті й було зроблено міськрайсудом, а тому вказівка в його рішенні на те , що позивач не навів доказів про причини пропуску строку на звернення до суду є зайвою.
Доказів про наявність в університеті іншої роботи яку при звільненні можливо було б запропонувати позивачу не надано, і не здобуто таких судом.
Апеляційна скарга в межах її доводів не містить посилань на обставини які слугували б для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308, 313, 314, 316 , 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Судді: /підписи/
Копія вірна : (суддя апеляційного суду) Юзюк О.М.