КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А № 33-72
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Суслов М.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 . на постанову судді Віньковецького районного суду Трохимчука О.О. від 02 лютого 2010 року про накладення на останнього адміністративне стягнення, -
в с т а н о в и в:
цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великий Олександрів, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, військовоповинного, одруженого, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, працюючого сезонним працівником, до адміністративної відповідальності на протязі останнього року притягався чотири рази ,-
притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 2550 грн. штрафу .
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 16 грудня 2009 року близько 09 год. 15 хв. керував в смт. Нова Ушиця по вул. Подільській, автомобілем марки „АЗЛК 2140 ”, державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, тремтіння рук) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить, як вбачається з її змісту, скасувати постанову місцевого суду, а матеріали провадження надіслати для повторного перегляду. При цьому вважає судове рішення незаконним, оскільки прийняте рішення не відповідає фактичним обставинам по справі. Зокрема, він спиртне не вживав, при його зупиненні працівниками ДАІ в нетверезому стані не перебував, вимагав від останніх перевірки його на стан сп’яніння трубкою КТ, яка колір не змінила, йому не забезпечили зустріч з адвокатом, а при розгляді справи в судовому засіданні свідки, які б засвідчили про його перебування в стані алкогольного сп’яніння чи відмову від проходження медичних досліджень на такий стан та працівники ДАІ, допитані не були.
Перевіривши та оцінивши твердження правопорушника, викладені в його апеляції на постанову судді, про необхідність скасування рішення місцевого суду, вивчивши матеріали адміністративної справи і проаналізувавши вказані обставини поряд з сукупністю інших наявних доказів його вини у скоєному, вважаю за необхідне апеляцію визнати такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обставини вчиненого порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 16 грудня 2009 року (а.с.2), згідно якого вбачається, що останній в вказаний день о 09 годині 15 хвилин керував автомобілем „ АЗЛК 2140”, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Подільській, в смт. Нова Ушиця, з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, тремтіння рук) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків відмовився .
Крім того, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення він особисто відмітив , що звечора випив пива, в Новій Ушиці керував автомобілем „Москвич”, від проходження медичної експертизи відмовляється, оскільки вину визнає в повному обсязі і вказані покази скріпив особистим підписом.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння, а так само її ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння , є адміністративним проступком і тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Проаналізувавши вказані докази у їх сукупності суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, наклавши на нього стягнення відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП з врахуванням характеру вчиненого, конкретних обставин по справі та особистості винного.
Доводи порушника про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності з обранням щодо нього суворого адміністративного стягнення не узгоджуються з вимогами ст. 35 КУпАП, яка зобов’язує суд враховувати крім обставин, що пом’якшують, ще й обставини, які обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження ( а.с.3 ) ОСОБА_1 на протязі останнього року чотири рази ( 28, 29, 31 липня і 28 жовтня 2009 року ) притягався до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122 ч.1, 127 ч.1 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, зупинки, стоянки, а також за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху при переході проїзної частини у невстановленому місці.
Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу було піддано адміністративному стягненню, визнається обставиною, що обтяжує відповідальність.
Його посилання на незаконність обраного щодо нього стягнення не узгоджуються з вимогами ст. 10 КУпАП, яка зобов’язує суд враховувати крім обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення ще й обставини, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності та передбачала можливість настання шкідливих наслідків.
Твердження ОСОБА_1 про порушення старшим інспектором ДПС ВДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і судом під час розгляду справи адміністративного закону в частині як складання процесуального документу, так і в частині допиту свідків, є безпідставними, спростовуються наявністю необхідних і відповідних матеріалів, які підтверджують порушення саме апелянтом вимог ПДР України, та об’єктивною мотивацією в постанові суду скоєного останнім з посиланням на сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі і пояснень свідків-понятих, та не можуть бути підставою визнання судового рішення необґрунтованим.
За таких обставин з врахуванням цілої низки матеріалів, які в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР України, постанова судді місцевого суду є законною і справедливою, а підстав для її скасування немає.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
постанову судді Віньковецького районного суду від 02 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1 з алишити без змін, а апеляційну скаргу останнього – без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду /підпис/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду М.І. Суслов