Справа № 2-3929

2010 року

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2010 року                            Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючій судді Кулєшововї О.І., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом  заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим, Спеціалізованого санаторію «Долоси» Міністерства охорони здоров’я України до Масандрівської селищної ради, ОСОБА_1, третя особа: Міністерство охорони здоров’я України, про визнання недійсним рішення ради та державного акту на право власності на землю,

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора м. Ялта звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим з позовом до Масандрівської селищної ради, ОСОБА_1, третя особа: Міністерство охорони здоров’я України, про визнання недійсним рішення ради та державного акту на право власності на землю.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав:  

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктами 1, 3 частини 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

Згідно ст. ст. 2, 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності у сфері публічно – правових відносин.

Суб’єктом владних повноважень згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 по справі № 1-6\2010, ухваленому у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України, положення пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 ЗК України в частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань, ці ради діють як суб’єкти владних повноважень. Положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи правових актів індівідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно – правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктов владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсним рішення Масандрівської селищної ради № 18 від 07 квітня 2005 року «про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки» яке було винесене радою як суб’єктом владних повноважень у виконання своїх владних управлінських функцій в сфері земельних відносин,  та визнати недійсним державний акт  на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_1 на підставі зазначеного рішення ради. Тобто, заявлено вимогу про вирішення публічно-правового спору за участю суб’єкта владних повноважень.

Ураховуючи, що згідно з положеннями ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб саме у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень при здійсненні ними управлінських функцій, позов може бути вирішений тільки за правилами адміністративного судочинства.

Прокурор в попередньому судовому засіданні не заперечувала проти закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 130, 205, 206, 210, 293 ЦПК України, ст. ст. 2, 3, 17 КАС України, рішенням Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010,

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим, Спеціалізованого санаторію «Долоси» Міністерства охорони здоров’я України до Масандрівської селищної ради, ОСОБА_1, третя особа: Міністерство охорони здоров’я України, про визнання недійсним рішення ради та державного акту на право власності на землю - закрити.

Роз’яснити позивачу його право на звернення з даними позовними вимогами до суду у порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд у порядку та строки, передбачені статтями 293- 296 ЦПК України.

Суддя