ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2518/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Кулик С.А.
відповідача : Головатого В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області
до: Ямпільської міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини
про: відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області (далі – позивач) з позовом до Ямпільської міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини (далі – відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.
Первинні позовні вимоги мотивовані тим, що Ямпільська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області та станом на 03.06.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які отримують пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в загальній сумі 14646,54 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача заявила про зменшення розміру позовних вимог, просила стягнути з відповідача лише заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_3, в сумі 5696,15 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення їх розміру визнав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Ямпільська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 19.01.2005 р. (а.с.5).
Згідно з довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області серії АБ №063545 від 28.05.2008 року Ямпільська міжрайонна лабораторія ветеринарної медицини включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код – 33170223, місцезнаходження: вул. Автотранспортна, 7/1, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500 (а.с.22).
В якості платника страхових внесків відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області (а.с.7).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була призначена пенсія відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за списком № 2 у зв’язку з роботою останньої в Ямпільській міжрайонній лабораторії ветеринарної медицини.
Судом досліджено надані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_3 за вересень-грудень 2009 року та січень-травень 2010 року, згідно з якими відповідач повинен був відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області кошти в загальній сумі 5696,15 грн. (а.с.12,15). Відповідачем не заперечувався факт отримання даних розрахунків.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.
Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв’язку з набранням Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” чинності з 1 січня 2004 р.
Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 у розмірі 100 відсотків.
Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суд встановив, що розрахунки відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, отримані останнім вчасно, в порядку та строки, встановлені в Інструкції №21-1.
В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2, виплачених ОСОБА_3 за період з вересня 2009 року по травень 2010 року на загальну суму 5696,15 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених вищезазначеній особі, не сплатив.
Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 5696,15 грн., підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1.
Оцінюючи визнання представником відповідача позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.
Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Ямпільської міжрайонної лабораторії ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 26286979, вул. Леніна, 7/1, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500) на користь управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_3 за період з вересня 2009 року по травень 2010 року в загальній сумі 5696 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн. 15 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови оформлено 12 серпня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович