Справа № 2-2960

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    05 липня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшової О.І., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімеїзської селищної ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання права на спадкування за заповітом та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

    Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить суд визнати за нею право на спадкування за заповітом земельної ділянки площею 0,060 га (кадастровий номер 0111949300:07:001:0133), розташовану за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Берегове, що залишилася після смерті бабусі ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за нею право власності на дану земельну ділянку, та зобов’язати Сімеїзську селищну раду видати їй державний акт на право власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням 24-ої сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради № 22 від 10 вересня 2007 року її бабусі ОСОБА_4 був затверджений проект землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,060 га, розташованої за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Берегове, на землях Сімеїзської селищної ради та передана ця земельна ділянка у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель, споруд (присадибна  ділянка). В період оформлення державного акту ОСОБА_4 раптово померла, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши 05 вересня 2007 року заповіт на її ім’я на вказану земельну ділянку. Позивач на час відкриття спадщини була неповнолітньою, прийняла спадщину після смерті бабусі, як спадкоємиця за заповітом. Однак, Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою їй було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку – державного акту. При таких обставинах вона змушена звертатися до суду з подібними вимогами.        

    Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.

    Представник відповідача Сімеїзської селищної ради у судовому засіданні не заперечувала проти заявлених позовних вимог.

    Третя особа в судовому засіданні позов підтримав.

    Заслухавши пояснення представників сторін, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що рішенням 24-ої сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради від 10 вересня 2007 року № 22 ОСОБА_4 був затверджений проект землеустрою по відводу земельної  ділянки площею 0,060 га, розташованої за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Берегове, на землях Сімеїзської селищної ради та передана зазначена земельна ділянка у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель, споруд (присадибна  ділянка) (а.с. 13).

05 вересня 2007 року ОСОБА_4 був складений заповіт на вказану земельну ділянку на ім’я ОСОБА_1, який був посвідчений державним нотаріусом Першої Ялтинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 4-1619 (а.с. 15).

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ході гасіння великої лісової пожежі при виконанні службових обов’язків трагічно загинули батьки позивача ОСОБА_6 у віці 42 років (а.с. 17) та ОСОБА_7 у віці 39 років (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 раптово померла ОСОБА_4 у віці 72 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 14), не встигнувши отримати державний акт про право власності на вищезазначену земельну ділянку.

На цей час на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 претендує онучка померлої   ОСОБА_1 (позивач у справі) як спадкоємиця за заповітом. Родинні відносини між ними також підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_1, де її батьками вказані ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (а.с. 9), свідоцтвом про народження ОСОБА_8, де її матір’ю вказана ОСОБА_4 (а.с. 10), свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 (а.с. 11).

Як вбачається з Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) № 23838918 від 02 червня 2010 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась (а.с. 24).

У силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом  або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частинами 1, 2 статті 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно з ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 ЦК України.

Враховуючі вищевказані положення Закону, а також те, що позивачу на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця було 17 років, то вона, як неповнолітня особа, прийняла спадщину.  

Але ОСОБА_1 Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою листом від 11 травня 2010 року за вих. № 1166/2-14 було відмовлено  у видачі свідоцтва про право на спадщину на землю, яка була передана у власність її бабусі ОСОБА_4 при житті, оскільки спадкодавець при житті не отримав правовстановлюючий документ на об’єкт нерухомого майна, а саме, державний  акт.

Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку посвідчується  державним  актом.

Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

В силу ст. 1218 ЦК України, - до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 1 ст. 1225 ЦК України, - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Оскільки позивач після смерті ОСОБА_4 вважається такою, що прийняла спадщину у виді земельної ділянки як спадкоємиця за заповітом відповідно до вимог ч. 4 ст. 1268 ЦК України, то вона повинна отримати у власність спірну земельну ділянку.

Згідно п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена  Наказом Міністерства юстиції України за № 283/8882, видача свідоцтва  про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання  правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Спадкодавцем були виконані усі необхідні дії для реалізації свого права на придбання  земельної ділянки у встановленому законом порядку, але правовстановлюючий документ - державний акт, ним не був отриманий у наслідок смерті. Тому суд вважає за необхідне зобов’язати  видати державний акт на зазначену земельну ділянку спадкоємиці померлої, яка фактично прийняла спадщину.

Представник Сімеїзської селищної ради не заперечувала проти заявлених вимог та обставин, які були встановлені судом у процесі розгляду справи, підтвердила наявність у позивача права на придбання земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4.    

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, - у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

При таких обставинах, дослідивши усі доказі, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 законні і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1218, 1225, 1235, 1236, 1268  ЦК України, ст. ст. 126,131 ЗК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати  за  ОСОБА_1 право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, земельної ділянки площею 0,060 га (кадастровий номер 0111949300:07:001:0133), розташованої за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Берегове, надану у власність померлій ОСОБА_4 рішенням 24-ї сесії 5-го скликання Сімеїзської селищної ради № 22 від 10 вересня 2007 року.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,060 га (кадастровий номер 0111949300:07:001:0133), розташовану за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Берегове, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Зобов’язати Сімеїзську селищну раду видати ОСОБА_1 державний акт   про право власності на земельну ділянку площею 0,060 га (кадастровий номер 0111949300:07:001:0133), розташовану за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Берегове для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель (присадибна ділянка).  

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

СУДДЯ