Справа № 2-а-183/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 серпня 2010 року                                                                              смт. Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Гапончука В.В.,

за участю

секретаря судового засідання Літвинчук І.М.,

позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС взводу по ОДДЗ м.Коростень  сержанта міліції Засімовича Миколи Валентиновича та управління ДАІ УМВС України у Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся в Любешівський районний суд з позовною заявою до інспектора ДПС взводу по ОДДЗ м.Коростень  сержанта міліції Засімовича Миколи Валентиновича   та управління ДАІ УМВС України у Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якій вказує, що відповідно до  постанови серії АМ № 213448  від 24.06.2010 року  по справі про адміністративне  правопорушення, винесеної інспектором ДПС взводу по ОДДЗ м.Коростень  сержантом міліції Засімовичем М.В., на нього було накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення  передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а саме: 24.06.2010 року о 03 год. 35 хв. на а/д Київ-Ковель (151 км), керуючи мікроавтобусом марки MERSEDES, д.н.з. НОМЕР_1 рухався із швидкістю 83 км/год., чим  перевищив встановлені обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год. Фіксування швидкості  проводилось за допомогою приладу „Беркут”, серійний номер 186.

З даною постановою позивач не згідний, оскільки зазначеного правопорушення не вчиняв, просить її скасувати.

    Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що не перевищував швидкість, встановлену для даної ділянки дороги. Зафіксована на вимірювачі швидкості швидкість 83 км/год була не автомобіля ОСОБА_3, оскільки на приладі не було зафіксовано час вимірювання та яким саме автомобілем було скоєне дане правопорушення. Крім того, інспектор відмовив позивачу у проханні показати прилад, яким вимірювалась швидкість. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач  написав, що не згідний з протоколом про адміністративне правопорушення, так як зазначеного в ньому правопорушення, ОСОБА_3 не вчиняв. Просив скасувати постанову серії АМ № 213448  від 24.06.2010 року по справі про адміністративне  правопорушення, винесену інспектором ДПС взводу по ОДДЗ м.Коростень  сержантом міліції Засімовичем М.В.

Відповідач Засімович М.В. та представник управління УМВС України у Житомирській області не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового розгляду. Будь-яких клопотань щодо відкладення засідання не заявляли. Крім того, не дивлячись на запит суду щодо витребування матеріалів адміністративної справи та інших доказів, дана вимога суду відповідачами виконана не була

    Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів.

    Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.   

          Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає у випадку перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину.

Судом встановлено, що 24.06.2010 року  інспектором ДПС взводу по ОДДЗ м.Коростень  сержантом міліції Засімовичем М.В. відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідно до нього винесено постанову по справі про адміністративне  правопорушення, відповідно до якої, ОСОБА_3  24.06.2010 року о 03 год. 35 хв. на а/д Київ-Ковель (151 км), керуючи мікроавтобусом марки MERSEDES, д.н.з. НОМЕР_1 рухався із швидкістю 83 км/год. , чим  перевищив встановлені обмеження швидкості руху більш як на 20 км/год. та  вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.  Згідно вказаної постанови на ОСОБА_3  було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі  про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється  наявність чи відсутність  адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні  та інші обставини, що мають значення  для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Дослідивши матеріали  справи , суд приходить до висновку, що вимірювач швидкості „Беркут” № 186 не має функції фото- і кінозйомки, відеозапису. При цьому,  з огляду на положення ст.251 КпАП України, ця норма носить імперативний характер щодо можливості використання тільки тих технічних приладів та засобів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису  і можуть бути використані як доказ по справі.

Таким чином, при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення  відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст.280 КУпАП. Так, відповідачем достеменно не встановлено  чи був винен саме позивач  у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості „Беркут”№186 будь-яких інших доказів не наведено.

Відповідно до п.2.13 Інструкції „З організації провадження та діловодства у справах  про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху”, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керувати цим транспортним засобом. В порушення цього положення  до протоколу не додано матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу, яким вимірювалась швидкість руху.

Також згідно Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111 від 13.11.2006 року слідує, що до використання спеціальних приладів допускаються співробітники, які вивчили специфіку їх роботи і здали відповідні заліки.

Крім того, в постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено яким саме приладом вимірювалась швидкість та  не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконним у відповідності до Закону України  «Про метрологію й метрологічну діяльність».

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення  особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення  інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.4 даної статті суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі. В ч.6 ст.71 КАС України зазначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Управління ДАІ УМВС України в Житомирській області належних доказів щодо законності своїх дій в суд не надало, а також не були надані  матеріали справи та всі документи і докази, на підставі яких була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії АМ № 213448 від 24.06.2010 року щодо визнання ОСОБА_3 винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КпАП України.

Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_3  підлягає скасуванню, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.2ч.1ст.18, ст.ст. 71, 122, 159-163, 167 КАС України, ст.ст.251,283,284,288 КпАП України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_3 до інспектора ДПС взводу по ОДДЗ м.Коростень  сержанта міліції Засімовича Миколи Валентиновича   та управління ДАІ УМВС України у Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову інспектора ДПС взводу по ОДДЗ м.Коростень  сержанта міліції Засімовича Миколи Валентиновича   серії АМ № 213448 від 24.06.2010 року щодо визнання ОСОБА_3 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

Постанова не оскаржується.  

Головуючий:  /підпис/ В.В.Гапончук

З оригіналом згідно.

Суддя Любешівського

районного суду                                                                                       В.В.Гапончук